Справа № 947/7593/23
Провадження № 2/947/1735/23
19.06.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.
при секретарі - Грабовій Т.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д), Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради (в особі органу опіки та піклування) (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22), про позбавлення матері батьківських прав стосовно дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 (в свідоцтві про народження дитині « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
При цьому позивач посилається на те, що з 18 вересня 2014р. він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 .. Під час перебування у шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 10.11.2017 р. шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати спільно із матір'ю. Приблизно з початку 2018 року сторони почали помічати, що у дитини можливо наявні особливості у розвитку. Після декількох відвідувань лікарів, дитині був поставлений попередній діагноз: розлад аутистичного спектру, затримка психічно-мовленнєвого розвитку. Починаючи з початку 2018 року дитина все частіше залишалася за місцем мешкання позивача на ніч, а потім на кілька днів поспіль. З того часу, утриманням дитини займається виключно позивач та його батьки. За спільною заявою сторін, 30.05.2019 р. зареєстровану адресу місця проживання дитини було змінено на місце реєстрації позивача, а з 01 серпня 2020 року дитина постійно стала проживати спільно із позивачем та його батьками, за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, із плином часу зустрічі відповідачки з дитиною стали більш рідкими, і зводились до спільного проведення часу з дитиною лише по неділях (не кожного тижня), і тривали близько 4-5 годин. Згодом, побачення взагалі стихійно припинились, тобто без конкретної причини. В подальшому, дитина почала гостро реагувати на нагадування про відповідачку, та кожен візит до відповідачки закінчувався істерикою у дитини. Крім того, намагання відповідачки поспілкуватися дистанційно, за допомогою відеозв'язку, також закінчувалися дестабілізацією психоемоційного стану дитини. Сторонами було прийнято рішення мінімізувати спілкування відповідачки з донбкою, з метою забезпечення стабільного стану дитини та з точки зору забезпечення її інтересів. З початком повномасштабної збройної агресії стосовно України з боку Російської Федерації, дитина була вимушена тимчасово покинути територію України, та з 02.03.2022 по 01.07.2022 перебувала на території Республіки Молдова, у родичів позивача. За кордоном дитину супроводжувала бабуся - ОСОБА_5 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої згоди позивача на супровід дитини за кордоном. Після повернення дитини до України, відповідачка лише одного разу контактувала з нею під час особистої зустрічі. Контакт тривав близько 5-ти хвилин. Таким чином, на протязі останніх трьох років вихованням дитини займається лише позивач та його батьки. З боку відповідачки не вживається заходів для установлення контакту з дитиною та не вбачається прагнення щодо участі в житті дитини. З урахуванням того, що жодних перешкод в таких діях відповідачці з боку будь-кого не чиниться, можливо дійти висновку що у відповідачки відсутнє бажання на спілкування. Крім того, враховуючи ставлення дитини до відповідачки, на думку позивача, з метою збереження стабільності психоемоційного стану доньки, примушувати відповідачку до спілкування з дитиною недоцільно. Враховуючи що виховання та утримання дитини є процесом безперервним, поступовим та таким, що потребує повної самовіддачі батьків, тим більше, коли як в даній ситуації дитина є такою, що має особливості, відсутність відповідачки у житті дитини можливо розглядати як ухилення від виконання своїх обов'язків. Позивач зазначив, що дитина перебуває на вихованні та повному утриманні його та його батьків, які здатні забезпечити належний рівень життя, лікування та розвитку дитини як зараз, так і в майбутньому, а тому, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, він вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлявся, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Третя особа: представник Служби у справах дітей Одеської міської ради Адамович Л.А. у судове засідання не з'явилась, повідомлялась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа: представник Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (в особі органу опіки та піклування), у судове засідання не з'явився, повідомлявся.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, в матеріалах справи наявна заява від 25.04.2023р., про розгляд справи за її відсутності, та нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, з 18.09.2014р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10.11.2017р. шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано (цивільна справа №520/10195/17). Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2017р. відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_7 ».
25.03.2021р. відповідачка уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (актовий запис №489 Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.03.2021р.).
Судом встановлено, що за час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 11597, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції від 12.11.2015р..).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується матеріалами справи.
З висновку органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР від 16.05.2023 року за №1231/01-20 вбачається, що відповідно до інформації КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради від 18.04.2023 № 01-170, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на обліку в КНП «ДМП № 6» ОМР з народження. Декларація на медичне обслуговування дитини підписана. Профілактичні щеплення проведені за віком. У 2019 та 2020 роках дитина приходила на прийом у супроводі батька та матері. З 2021 - у супроводі батька, ОСОБА_1 . Рекомендації щодо лікування та профілактики захворювань виконують сумлінно. Дитина знаходиться на диспансерному обліку у невролога, з діагнозом - затримка психомовного розвитку.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач самостійно, без допомоги відповідачки, виконує батьківські обов'язки, матеріально утримує та виховує дитину, забезпечує їй належні умови для життя та розвитку.
Згідно довідки Міжнародної академічної школи - Одеса від 02.03.2023р., ОСОБА_9 відвідує індивідуальні заняття з плавання з 16.12.2022р. по теперішній час.
Відповідно до психолого-педагогічної характеристики Одеського спеціального закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 193 компенсуючого типу Одеської міської ради Одеської області від 06.03.2023 № 19, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує групу № 2 ОСДНЗ № 193 з 07.09.2020р., з діагнозом ЗНМ III рівня. Дівчинка знає літери, вміє читати по складах, а також писати окремі літери в зошиті. Словниковий запас достатній. На заняттях старається. Навички самообслуговування сформовані. Дитину до садочка приводить і забирає батько. Всі прохання по підготовці до занять, святкових дитячих ранків, виготовлення саморобок обов'язково виконувалися. Матуся за весь період перебування дівчинки у закладі не приходила. Дитина ніколи за маму не згадувала. Мати дівчинки контакту з садочком не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вихователями не спілкується, батьківські збори не відвідує.
Мати дитини - відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, з дитиною не спілкується, від виховання доньки самоусунулась, за місцем проживання дитину не відвідує, не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_10 , не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, станом здоров'я не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, що також підтверджується її особистою заявою, яка посвідчена 10.03.2023р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М., реєстр.№263.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання і розвитку дитини, в тому числі: обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов'язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та інші обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, отже ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини.
Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя і праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
З висновку органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації ОМР від 16.05.2023 року за №1231/01-20 вбачається, що Малиновська районна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали відповідачці виконувати свій юридичний обов'язок по вихованню дитини та позбавляли її реальної можливості вчиняти відповідні дії. Суд вважає доведеним факт ухилення матері від виконання батьківських обов'язків, яка не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.
При таких обставинах, враховуючи визнання відповідачкою позову, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,10,12,13,18,19,81,141,200,211,247,258,259,273,354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 (в свідоцтві про народження дитині « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт, виготовлений у формі паспортної картки № НОМЕР_2 , виданий 15.04.2021 року, органом 5114, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), батьківських прав у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції 12.11.2015 р., РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2023р..
Суддя Огренич І. В.