Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
26 червня 2023 року №520/259/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року за постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі №520/18207/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі №520/18207/21, якою, зокрема, зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, 29 жовтня 2022 року військовою частиною перераховані кошти в сумі 26909,27 грн. Проте, не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів. Вважаючи, що такою бездіяльність відповідач порушив права позивача, останній звернувся до суду з метою їх захисту.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету в ЄСІТС "Електронний суд" та ним отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка мітиться в матеріалах справи.
Представник відповідача - Д.Демидок, надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що трудові відносини військової служби з позивачем припинені 22.06.2020. Затримка виплат боргу за рішенням суду не має жодного відношення до розрахунків по заробітній платі та не є втратою частини доходу з врахуванням фактичного припинення трудових відносин. Розрахунок з відповідачем на виконання рішення суду від 23.05.2022 проведений в повному обсязі відповідно до вимог діючого законодавства. Також зазначив, що справедливою, пропорційною і такою, що відповідатиме критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, може вважатися виплата у розмірі, яка розрахована із урахуванням періоду з часу несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні по останній день порушення розрахунку з позивачем та приблизного розміру майнових втрат в разі одержання кредиту для покриття несвоєчасно отриманих сум при звільненні. Важливим критерієм для зменшення розміру компенсаційних виплат, відповідно до правових висновків Верховного Суду, є період затримки (прострочення) виплати заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум. Так, причиною затримки виплат стало неправильне тлумачення відповідачем норм щодо індексації грошового забезпечення, спір з приводу чого вирішений судом. Тобто, невиплата відповідачем усіх сум належних позивачу при звільненні не носить свавільного характеру, а пов'язана із помилковим застосуванням норм законодавства.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі - залишено без задоволення.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій з 2015 року.
В період з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , в подальшому був призначений для подальшого проходження служби в іншу військову частину, але при виключені із списків частини, з ним провели розрахунки, але не провели розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128 від 22.06.2020 ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом командира Військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 11.06.2020 №166, з 20.06.2020 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року у справі №520/13245/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року включно.
Рішення суду набрало законної сили 22.04.2021.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі № 520/18207/21 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 року у справі № 520/18207/21 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 по справі № 520/18207/21 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року у зменшеному розмірі та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум. Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року у зменшеному розмірі. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.10.2016 року по 12.07.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі №520/18207/21 залишено без змін.
Постанова суду набрала законної сили 23.05.2022 року.
29 жовтня 2022 року військовою частиною на банківський рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 26909,27 грн, що підтверджуються випискою з банківського рахунку позивача (а.с.7).
Проте, як зазначив позивач, відповідачем йому не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що затримка виплат боргу за рішенням суду не має жодного відношення до розрахунків по заробітній платі та не є втратою частини доходу з врахуванням фактичного припинення трудових відносин. Розрахунок з відповідачем на виконання постанови ДААС від 23.05.2022 року по справі №520/18207/21 проведений в повному обсязі відповідно до вимог діючого законодавства.
Не погоджуючись з тим, що відповідачем не виплачено компенсацію втрати частини доходів, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
За змістом статті 2 та 4 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-ХІІ, передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок №159).
У силу вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до приписів статті 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За нормами статті 4 Закону №2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тож, з наведеного слідує, що індексація і є складовою заробітної плати, та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян, провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства, і не є важливим чи то виплата індексації проводиться самостійно роботодавцем із затримкою чи на виконання рішення суду за наслідком розгляду спору.
Статтею 7 Закону №2050-ІІІ передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Пункти 1, 2 Порядку №159 кореспондуються з положеннями Закону №2050-ІІІ і конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №826/8319/16 зазначено, положення Закону №2050-III та Порядку №159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Також, у постанові від 29.04.2020 року №420/2093/16-а Верховний Суд зауважив, що компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу, а не виконання рішення суду.
Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 року по справі №520/18702/21 (постанова набрала законної сили 23.05.2022), зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 31.10.2016 по 12.07.2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
На виконання судового рішення 29 жовтня 2022 року військовою частиною на банківський рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 26909,27 грн, що підтверджено наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача.
Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок за час затримки виплати індексації грошового забезпечення.
Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 13 липня 2017 року по 29 жовтня 2022 року.
Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14 травня 2019 року у справі №804/2994/18, від 23 грудня 2020 року у справі №640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та від 09 серпня 2022 року по справі №460/4765/20, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
В свою чергу, позиція представника відповідача, викладена у відзиві на позов, вказує на помилкове сприйняття положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та вільне тлумачення обставин справи на користь відповідача.
Крім того, доводи представника відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин норм ст.ст.116, 117 КЗпП України, є безпідставними, оскільки зазначені відповідачем норми врегульовують питання виплати компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в той час, як предметом позовних вимог є компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, передбачена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року.
Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 по 12 липня 2017 року.
При цьому, 12 липня 2017 року - це дата виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 року по справі №520/18207/21, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 по 12 липня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. При цьому, суму індексації грошового забезпечення перераховано на банківський рахунок позивача 29 жовтня 2022 року.
Зважаючи на вищевикладене та висновки Верховного Суду постанови від 09 серпня 2022 року по справі №460/4765/20, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 31 жовтня 2016 року по 29 жовтня 2022 року, а не як просив позивач - з 31 жовтня 2016 по 12 липня 2017 року.
Згідно положень частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимоги та задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 31 жовтня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 29 жовтня 2022 року.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 Кодексом адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 29 жовтня 2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, за період з ОСОБА_1 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення - 29 жовтня 2022 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 26 червня 2023 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО