Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову в залишенні позовної заяви без розгляду
26 червня 2023 року справа № 520/259/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лариси Мар'єнко, розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні і не виплаті компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року за постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2022 року по справі №520/18207/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 31 жовтня 2016 року по 12 липня 2017 року в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з несплатою позивачем судового збору.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач в позові зазначив, що він відповідно до положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях як учасник бойових дій. Проте, на думку відповідача, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Позовні вимоги в даному спорі не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій, та не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій. Таким чином, заявлені вимоги позивача не всі пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Отже судовий збір мав би бути сплачений на загальних підставах.
Дослідивши подану представником відповідача заяву про залишення позову без розгляду з підстав несплати судового збору, суд встановив наступне.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, в силу приписів ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн.
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем при подачі позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в Збройних силах України, у Військовій частині НОМЕР_1 .
Зміст позову та доданих до нього документів свідчить, що позивач вважає, що є звільненим від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", на підтвердження чого надав копію посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 07.05.2015 року, яке дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів - учасників бойових дій.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та ухвалі від 06.05.2020 у справі №9901/70/20, а також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 21.03.2018 у справі №490/8128/17, від 19.10.2020 у справі №240/934/20, від 21.04.2021 у справі №240/8644/20, від 31.01.2022 у справі №380/9186/20, від 16.02.2022 у справі №560/4971/21, в ухвалі Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №280/910/21.
Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є незгода позивача з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду 23 травня 2022 року по справі № 520/18207/21 та відповідно зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за спірний період в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
Отже, в даному випадку позовні вимоги позивача не пов'язані з порушенням права на соціальний захист позивача саме як учасника бойових дій.
Поряд з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
В постанові від 31 травня 2022 року по справі №380/7071/21 Верховний Суд дійшов висновку, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація це не окремий вид доходу, а механізм її підвищення у випадках визначених законодавством.
За таких підстав, слід дійти висновку,що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується грошового забезпечення військовослужбовця.
Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.05.2022 у справі №240/31553/21, від 05.05.2022 у справі №380/8976/21, від 29.04.2022 у справі №120/8017/21-а, від 11.11.2021 у справі №640/32769/20, що за правилами ч.5 ст.242 враховується судом при розгляді заяви відповідача та вирішенні питання сплати судового збору в даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, спірні правовідносини та спір в цілому стосується заробітної плати позивача, у зв'язку з чим останній відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" має пільгу щодо сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
З огляду на викладене, заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО