26 червня 2023 року м. Ужгород№ 260/1941/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправною та скасувати постанову №340883 від 23.02.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу; 2) визнати протиправною та скасувати постанову №340884 від 23.02.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт товариство було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутність чіп-карти в слоті тахографа та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії. Зазначає, що вказане було спричинено помилкою водіїв, а тому він, як фізична особа-підприємець, не може відповідати за дії водія та здійснювати контроль за роботою тахографа. Окрім того, звертає увагу суду, що посадовими особами відповідача не було встановлено автомобільного перевізника, що може за законом відповідати за вчинене правопорушення.
19 травня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за результатами проведеної 20 січня 2023 року рейдової перевірки було виявлено відсутність у водія на момент проведення перевірки чіп карти в слоті тахографа водія, та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за 20 січня 2023 року, за що законодавством передбачена застосована до позивача відповідальність. Водій від надання пояснень відмовився. При цьому відхиляє посилання позивача на те, що він не може відповідати за дії водіїв, оскільки саме на перевізника покладено обов'язок забезпечення водія усіма необхідними документами.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 січня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку №002373 від 13.01.2023 було проведено перевірку транспортного засобу марки Volvo FH 42T, номерний знак НОМЕР_1 та причепа KOGEL S24, номерний знак НОМЕР_2 , що належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), водій - ОСОБА_2 .
За результатами такої перевірки складено акт №351534 від 20.01.2023. Як вбачається з такого акту під час перевірки виявлено відсутність у водія чіп карти в слоті тахографа водія ОСОБА_2 та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за 20 січня 2023 року, чим порушено вимоги ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Від надання пояснень водій відмовився.
Окрім того, 20 січня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було також проведено перевірку транспортного засобу марки Volvo FH 42T, номерний знак НОМЕР_3 та причепа KOGEL S24, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ФОП ОСОБА_1 , водій - ОСОБА_3 .
За результатами такої перевірки складено акт №351533 від 20.01.2023. Як вбачається з такого акту під час перевірки виявлено відсутність у водія чіп карти в слоті тахографа водія ОСОБА_3 та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за 20 січня 2023 року, чим порушено вимоги ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Від надання пояснень водій відмовився.
Листами №10072/26/24-23 від 17.02.2023 та №10078/26/24-23 від 17.02.2023 Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ державного нагляду) повідомив ФОП ОСОБА_1 про необхідність з'явитися 23 лютого 2023 року для участі у розгляд справи про допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт 23 лютого 2023 року начальником Відділу державного нагляду прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340883 та АО №340884, якими до ФОП ОСОБА_1 було застосовано відповідальність, передбачену абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн кожна.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон).
Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядкок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі Порядок), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт (п. 21 Порядку).
Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки транспортних засобів, власником яких являєся ФОП ОСОБА_1 , встановлено допущення порушення вимог ст. 53 Закону, а саме: відсутність у водія чіп карти в слоті тахографа водія та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за 20 січня 2023 року.
Так, відповідно до ст. 53 Закону, у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на тому, що він не може відповідати за дії водіїв щодо не здійснення ними обліку часу праці та відпочинку та контроль роботи тахографа.
Оцінюючи такі доводи ФОП ОСОБА_1 в контексті їх достатності для скасування оскарженої постанови, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Нормами ст. 53 Закону встановлений обов'язок автомобільних перевізників, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту. Відповідно до наявних в матеріалах справи міжнародних товарно-транспортних накладних, ФОП ОСОБА_1 здійснював спірні перевезення вантажу транспортними засобами марки Volvo FH 42T, номерний знак НОМЕР_3 та НОМЕР_1 .
Положеннями ч. 1 ст. 18 Закону визначено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, серед іншого, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Вказане кореспондується також з нормами ст. 34 Закон, що встановлюють вимоги до автомобільного перевізника.
Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР), до якої приєдналась Україна Законом України «Про приєднання України до ЄУТР» від 05.09.2005 №2819-ІV, врегульовано час роботи та відпочинку водії транспортних засобів, що виконують міжнародні автомобільні перевезення.
Відповідно до ст. 10 ЄУТР, Договірні Сторони приписують встановлення й використання на транспортних засобах, зареєстрованих на їхній території, контрольних пристроїв відповідно до таких вимог:
a) Контрольний пристрій повинен відповідати, у тому, що стосується його конструкції, встановлення, використання та випробування, вимогам цієї Угоди та додатка до неї, який становить невід'ємну частину цієї Угоди. Контрольний пристрій, який відповідає, у тому, що стосується конструкції, встановлення, використання та випробування, постанові Ради (ЄEC) N 3821/85 від 20 грудня 1985 року, вважається таким, що відповідає вимогам цієї статті.
b) Якщо нормальне й відповідне використання контрольного пристрою, встановленого на транспортному засобі, неможливе, то кожний член екіпажу від руки, використовуючи відповідні графічні позначки, вносить в бланк для записів дані, які відповідають його професійній діяльності й періодам відпочинку.
c) Якщо члени екіпажу, знаходячись поза транспортним засобом, не можуть використати цей пристрій, вони від руки вносять у бланк для записів, використовуючи відповідні графічні позначки, різні періоди часу, які відповідають їхній професійній діяльності поза транспортним засобом.
d) Необхідно, щоб члени екіпажу постійно мали при собі й могли надати для інспекції бланки для записів за поточний тиждень та за останній день попереднього тижня, протягом якого вони керували транспортним засобом.
e) Члени екіпажу повинні забезпечувати належне вмикання й експлуатування контрольного пристрою, а у випадках його виходу зі строю повинні якомога швидше забезпечити його ремонт.
Роботодавець видає водіям достатню кількість бланків для записів, враховуючи при цьому, що ці бланки мають персональний характер, тривалість періоду, протягом якого їх можна використовувати, і можливий обов'язок заміни бланків у разі, якщо вони були пошкоджені або вилучені особою, уповноваженою здійснювати контроль. Роботодавець видає водіям бланки тільки затвердженого зразка, які підходять для використання на обладнанні, встановленому на транспортному засобі.
Згідно ст. 11 ЄУТР підприємство організовує автомобільні перевезення таким чином, щоб члени екіпажу могли дотримуватися положень цієї Угоди.
Воно здійснює постійний контроль періодів керування, годин іншої роботи й періодів відпочинку, використовуючи всі документи, що знаходяться в його розпорядженні, наприклад особові контрольні книжки. У разі виявлення будь-якого порушення цієї Угоди воно вживає негайних заходів для його усунення й недопущення його повторення, наприклад шляхом зміни графіків роботи й маршрутів.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкції №385), яка розроблена відповідно до вимог ЄУРТ.
П. 1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить, що вантажні автомобілі, які використовуються суб'єктами господарювання для міжнародних автомобільних перевезень в обов'язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля обов'язковим також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
В свою чергу автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити наявність у водія транспортного засобу таких документів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10 травня 2019 у справі №816/124/17 та від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Зазначене спростовує твердження позивача про те, що в даному випадку ФОП ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення та, відповідно, не може нести відповідальність за дії (бездіяльність) водіїв.
В ході проведеної 20 січня 2023 року рейдової перевірки посадовими особами контролюючого органу було виявлено факт відсутності у водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що здійснювали міжнародні вантажні перевезення, чіп карти у слоті тахографа та роздруківки даних роботи водія на паперовому носії за 20.01.2023.
Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ - 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Гойди, буд. 8, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін