Справа № 156/515/23 Провадження №33/802/395/23 Головуючий у 1 інстанції:Федечко М. О.
Доповідач: Подолюк В. А.
26 червня 2023 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 та його захисника Лісневського Володимира Геннадійовича на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн. (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05.05.2023 року о 16 год 06 хв. в с. Павлівка по вул. Незалежності керував транспортним засобом ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку здійснювався зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810». Результат огляду позитивний 0,60 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції захисник Лісневський В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимог законодавства. Зокрема зазначає, про те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною. В подальшому працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 положення ст. 268 КУпАП. Разом з тим, вказує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Драгер Алкотест 6810» за допомогою якого було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння про що, сторона захисту зазначала в ході розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки останній таким правом на місці зупинки скористатися не міг, оскільки йому його ніхто не роз'яснював. Крім того, звертає увагу суду на те, що копія протоколу, яку отримав ОСОБА_1 є низької якості, що є порушенням прав ОСОБА_1 на захист, оскільки йому неналежно пред'явлено адміністративне обвинувачення. З огляду на вищевикладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.33) в судове засідання не з'явився, і при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не подавав.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, з підстав викладених в ній, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:
- протоколом серії ААБ № 074659 від 05.05.2023 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- результатом «Alcotest Drager 6810» згідно якого результат тесту позитивний 0,60‰ (а.с.2);
- рапортом № 1059 від 05.05.2023 року про повідомлення працівниками поліції про зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху (а.с.3);
- направленням ОСОБА_1 в Іваничівську багатопрофільну лікарню на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6810» згідно з яким проба позитивна, результат тесту 0,60‰. З результатом тесту ОСОБА_1 не згідний (а.с. 5);
- розпискою ОСОБА_1 від 05.05.2023 року про зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезення (а.с.6);
- довідкою ВП №1 (сел. Іваничі) Володимир - Волинського РВП ГУНП у Волинській області з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 20.03.2004 року (а.с.8).
Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться і відеозаписами наданими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що він керував транспортним засобом ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, а також, те що він проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, і його результат був позитивний - 0.60 ‰ проміле алкоголю. Щодо такого результату ОСОБА_1 не заперечував. Водночас від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Доводи апелянтів як на підставу для скасування судового рішення про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, не беруться до уваги, оскільки не спростовують факту перебування останнього за кермом в стані алкогольного сп'яніння.
Та обставина, що відеозаписом не зафіксовано, що ОСОБА_1 роз'яснювались його права передбачені ст. 268 КУпАП, не спростовує ту обставину, що останній був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення та отримав його копію.
Посилання апелянтів про те, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу на предмет алкогольного сп'яніння був проведений 05.05.2023 року працівниками поліції з порушенням вимог законодавства щодо інтервалів технічного обслуговування приладу - перевірки калібрування, суд зазначає наступне.
Відповідно до №з/п 13 міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року, міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, складає 1 рік.
Дата останнього калібрування приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого здійснювався огляд ОСОБА_1 - 06.06.2022 року, дата проведення тесту - 05.05.2023 року.
З огляду на наведене, працівниками поліції було додержано вимог законодавства щодо технічної відповідності спеціального засобу для проведення огляду на стан сп'яніння.
Доводи апелянтів з приводу того, що копія протоколу, яку отримав ОСОБА_1 є низької якості, що є порушенням прав ОСОБА_1 на захист, оскільки йому неналежно пред'явлено адміністративне обвинувачення, є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, про винуватість ОСОБА_1 і жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення. Даний факт пов'язаний з тим, що бланки протоколів вироблені в такий спосіб, що при складанні протоколу, інформація на його копії фіксується під копірку (другий екземпляр), проте якість виготовлення таких бланків є дуже низькою, а тому погано фіксується на копії протоколу.
Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи апелянтів, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.
Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просять апелянти, апеляційний суд не вбачає.
А тому, постанова судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол ОСОБА_1 та його захисника Лісневського Володимира Геннадійовича залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 26 травня 2023 року, щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк