Справа № 159/1533/23 Головуючий у 1 інстанції: Лесик В. О.
Провадження № 22-ц/802/666/23 Доповідач: Федонюк С. Ю.
26 червня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу і розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2023 року,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2023 року провадження у даній цивільній справі зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Не погодившись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, а також не з'ясував усіх обставин справи. Покликається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі, а оскаржувана ухвала порушує конституційні права позивача та її дітей.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що відповідач перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, отже існують обставини, передбачені ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду даної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд, враховуючи, що зупинення провадження у справі з підстав, передбачених ч.1ст.251 ЦПК України, є обов'язком суду, дійшов висновку, що провадження у справі слід зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, які переведені на воєнний стан.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Згідно з п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі, мотивуючи його тим, що він у зв'язку із збройною агресією російської федерації та введенням на території України 24 лютого 2022 року воєнного стану з 28 квітня 2023 року призваний по мобілізації та на даний час проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройних Силах України безпосередньо в районі проведення бойових дій.
Вказана в заяві відповідача інформація підтверджена довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 року №227, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у даній військовій частині згідно з наказом командира №4 від 28.04.2023 року (а.с.32 зворот).
В клопотанні відповідач звертає увагу суду на те, що прийняти участь у розгляді справи він не має можливості, оскільки наразі перебуває за місцем дислокації ІНФОРМАЦІЯ_1 на Бахмутському напрямку.
24 лютого 2022 року Президентом України підписано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Строк його дії Указами Президента України №№341/2022, 573/2022, 757/2022, 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Цими Указами воєнний стан введено на всій території України.
У статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
З наведеного випливає, що на дату постановлення оскаржуваної ухвали відповідач був призваний на військову службу відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 24 лютого 2022 року та зарахований у списки особового складу до військової частини НОМЕР_1 .
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи та встановленим відповідно до них правовідносинам, оскільки п. 2 ч.1 ст.251 ЦПК України визначено обов'язок, а не право суду, зупинити провадження у справі з зазначеної у ньому підстави. Цією нормою не обумовлено можливість зупинення провадження у справі в залежності від певних обставин чи категорії спору, а лише вказано на обов'язок суду зупинити провадження у справі, тим більше - за клопотанням сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги покликання позивачки в апеляційній скарзі на те, що формальний підхід до вирішення клопотання відповідача призвело до негативних наслідків щодо матеріального забезпечення її малолітніх дітей на невизначений термін, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, аліменти на дітей згідно з рішеннями Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2017 року та від 11.03.2020 року судом стягуються в розмірі по 1000 грн на кожну дитину з відповідною індексацією.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а також суд звертає увагу апелянта на те, що права неповнолітніх дітей сторін в даному випадку не порушуються, так як присуджені судом аліменти і на далі стягуються, рішення на підставі яких вони стягуються, не скасовані. Крім того, предметом позову у даній справі є зміна способу стягнення та розміру аліментів, що не впливає на стягнення раніше присуджених аліментів.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2023 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 26 червня 2023 року.
Головуючий
Судді