Справа № 761/11442/22
Провадження № 1-кс/761/6417/2022
22 липня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого від 21 вересня 2021 року про зупинення кримінального провадження № 12021100100003091
Захисник звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування.
У судове засідання заявник не з'явився.
Уповноважена особа (слідчий) в судове засідання також не з'явилася.
Разом із цим, згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Крім того, кримінальним процесуальним законом України визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК України), змагальність (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.
Так, у силу п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст. 22 КПК України зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.
Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК України, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до положення ч. 6 ст. 22 КПК України зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час, принцип змагальності, у силу ст. 22 КПК України, саме на особу, яка звернулася зі скаргою, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого скаржником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду справи.
Неприбуття скаржника до суду унеможливило встановлення всіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, тобто перешкодило виконанню слідчим суддею покладених на нього обов'язків щодо об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ч. 2 ст. 307 КПК України визначений вичерпний перелік можливих рішень, винесених за результатами розгляду скарг.
У той же час, вказані рішення можуть бути прийняті виключно за наслідками розгляду скарги, здійснення якого можливе тільки за участі її ініціатора. Викладені вище обставини унеможливлюють розгляд скарги по суті та прийняття рішення в порядку ст. 307 КПК України.
Однак заявник до слідчого судді в день призначеного судового засідання, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи; на відеозв'язок із судом за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» не вийшов.
Враховуючи те, що заявник у судове засідання не з'явився та не надав обґрунтувань з приводу поданої скарги адвоката про зупинення кримінального провадження тим самим фактично не підтримав її вимоги, таким чином слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого від 21 вересня 2021 року про зупинення кримінального провадження № 12021100100003091 слід відмовити.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. 234 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого від 21 вересня 2021 року про зупинення кримінального провадження № 12021100100003091.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1