15.06.2023 року м.Дніпро Справа № 904/6023/19 (904/1877/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 (суддя Камша Н.М.)
у справі № 904/6023/19 (904/1877/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором оренди майна
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП", м. Дніпро (далі - відповідач), в якому просило:
- стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди майна №31/10/21 від 31 жовтня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40755126) 1 755 292, 80 грн. (один мільйон сімсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві грн. 80 коп.) основної заборгованості, 272 642,79 грн. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот сорок дві гривень, 79 коп.) пені, 513 957,44 грн. (п'ятсот тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень, 44 коп.) інфляційного збільшення, 70981,16 грн. (сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня, 16 коп.), що складаються з трьох процентів річних від простроченої суми на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "ПУМБ", МФО 334851 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (ЄДРПОУ 37837198, адреса: пр-т Трубників, 56, м.Нікополь, Дніпропетровська область, 53201);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40755126) на користь арбітражного керуючого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" Сластнікової Ганни Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви до суду у розмірі 39 193,11 грн. та суму сплаченого судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 1 342,00 грн., разом 40 535,11 грн.
Від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" надійшла заява №02_01/47/23 від 20.04.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просила забезпечити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, Адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) по справі №904/1877/23 про стягнення суми боргу в розмірі 2 612 874,19 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, Адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) в межах суми стягнення 2 612 874,19 грн., що належать останньому і знаходяться (обліковуються) на будь-яких його банківських рахунках.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у задоволенні заяви №02_01/47/23 від 20.04.2023 ліквідатора ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП", м.Дніпро у межах суми стягнення 2 612 874,19 грн. відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/6023/19(904/1877/23) та ухвалити нове рішення, яким заяву ліквідатора задовольнити та накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" в межах суми стягнення 2 612 874,19 грн., що належать останньому і знаходяться (обліковуються) на будь-яких його банківських рахунках.
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неправильного встановлення обставин справи та з порушенням норм матеріального права.
Апелянт зауважує, що сума позову є значною, а тому існує вірогідність того, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, бо ці кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача.
Також наголошує на тому, що згідно правових висновків Верховного Суду вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/6023/19(904/1877/23). Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання з викликом сторін на 15.06.2023 о 11 год. 30 хв.
15.06.2023 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
В судове засідання 15.06.2023 року з'явилися арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» (апелянта) та представник відповідача, надали суду свої пояснення.
Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Арбітражний керуючий ліквідатор боржника в судовому засіданні 15.06.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалите нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі, вживши відповідних заходів щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин і висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП", м. Дніпро (далі - відповідач), в якому просило:
- стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди майна №31/10/21 від 31 жовтня 2021 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40755126) 1 755 292, 80 грн. (один мільйон сімсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві грн. 80 коп.) основної заборгованості, 272 642,79 грн. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот сорок дві гривень, 79 коп.) пені, 513 957,44 грн. (п'ятсот тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень, 44 коп.) інфляційного збільшення, 70981,16 грн. (сімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня, 16 коп.), що складаються з трьох процентів річних від простроченої суми на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "ПУМБ", МФО 334851 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (ЄДРПОУ 37837198, адреса: пр-т Трубників, 56, м.Нікополь, Дніпропетровська область, 53201);
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (код ЄДРПОУ 40755126) на користь арбітражного керуючого ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" Сластнікової Ганни Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору за подачу позовної заяви до суду у розмірі 39 193,11 грн. та суму сплаченого судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 1 342,00 грн., разом 40 535,11 грн.
20.04.2023 до господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" надійшла заява №02_01/47/23 від 20.04.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просила забезпечити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) по справі №904/1877/23 про стягнення суми боргу в розмірі 2 612 874,19 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) в межах суми стягнення 2 612 874,19 грн., що належать останньому і знаходяться (обліковуються) на будь-яких його банківських рахунках.
Відмовляючи у задоволенні заяви №02_01/47/23 від 20.04.2023 ліквідатора ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП", м.Дніпро у межах суми стягнення 2612874,19 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором у поданій заяві не вказані обставини та не надані докази, які б підтверджували намір чи фактичні дії відповідача направлені на відчуження майна, а тому не вбачав підстав для задоволення заяви.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Апеляційний суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).
Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17).
Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Саме на необхідності оцінки цих обставин неодноразово акцентував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постановах від 23.03.2020 у справі №910/7338/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19, від 11.08.2020 у справі № 911/3136/19, від 26.08.2020 у справі № 907/73/19, від 19.10.2020 у справі № 915/373/20).
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Така правова позиція, наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі №917/1274/19).
Слід зауважити, що за загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20.04.2018 у справі № 914/1475/17 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №904/4982/21.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Відтак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (ами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Колегія суддів зауважує, що від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" надійшла заява №02_01/47/23 від 20.04.2023 про забезпечення позову, в якій заявник просила забезпечити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, Адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) по справі №904/1877/23 про стягнення суми боргу в розмірі 2 612 874,19 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР МЕТАЛ ГРУП" (ЄДРПОУ 40755126, Адреса: вул. Краснопольська, 9, приміщення 411,414, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49033) в межах суми стягнення 2 612 874,19 грн., що належать останньому і знаходяться (обліковуються) на будь-яких його банківських рахунках.
За твердженням ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» він звернувся з цим позовом та заявою про забезпечення позову в інтересах 17 кредиторів, маючи на меті повернення грошових коштів в розмірі 2 612 874,19 грн до ліквідаційної маси товариства для погашення визнаних судом кредиторських вимог, загальна сума яких наразі вже складає 34 971 469,83 грн.
Апелянт зауважує, що сума позову є значною, а тому існує вірогідність того, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, бо ці кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача.
Щодо цього слід зауважити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
В свою чергу, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 звернуто увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.
Дійсно, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Однак, у даній справі судом враховується, що заява ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» не містить обставин, що переконливо б свідчили про існування навіть потенційної загрози знищення/розкрадання майна відповідача або ж можливість зменшення його грошових активів.
Як вже було зазначено, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову (правові висновки Верховного Суду у постановах від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19).
Про обов'язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання зобов'язання без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Колегія суддів наголошує, що заявником не було наведено достатньо обгрунтованих обставин, які б свідчили про вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів на рахунках відповідача в межах спірної суми.
Твердження ліквідатора ТОВ «НЗСТ «ЮТІСТ» про виведення з рахунків відповідача грошових коштів свого документального підтвердження не знайшли, тобто є лише припущеннями.
Посилання заявника на те, що у випадку невжиття заходу забезпечення позову, будуть поставлені під загрозу інтереси боржника, кредиторів у справі про банкрутство, колегія суддів вважає безпідставним, зважаючи на те, що ГПК України не пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову з необхідністю захисту прав боржника чи кредиторів, чиї інтереси можуть бути захищені в інший, визначений законодавством спосіб, зокрема, шляхом вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство (ст. 40 КУзПБ).
В свою чергу, стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).
Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19, від 94.11.2021 у справі № 922/4359/19).
Водночас, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Інших доводів про можливе ускладнення виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову в заяві не наводиться.
Отже, заявником не підтверджена будь-якими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, щодо реальності наміру вчинення особою, стосовно якої вживаються заходи забезпечення позову, умисних дій спрямованих на ухилення від виконання своїх грошових зобов'язань або таких, що можуть призвести до ускладнення виконання рішення суду, а судом таких не встановлено.
Апеляційний суд зазначає, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову та накладення арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, впливає на можливість здійснення ТОВ "УКР МЕТАЛ ГРУП" взаєморозрахунків зі своїми контрагентами та створює перешкоди у веденні ним господарської діяльності іншим чином, чим підтверджуються заперечення відповідача про те, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти має наслідком позбавлення особи права на вільне розпорядження власним майном/коштами, у зв'язку з чим, для його застосування мають існувати реальні підтверджені відповідними доказами факти.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ліквідатором у поданій заяві не вказані обставини та не надані докази, які б підтверджували намір чи фактичні дії відповідача направлені на відчуження майна.
Отже, доводи апеляційної скарги, вичерпна оцінка яким була надана вище по тексту постанови, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на рахунках відповідача.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не довів порушення судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/6023/19 (904/1877/23) - без змін.
У відповідності до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 13, 74, 86, 137-141, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі № 904/6023/19 (904/1877/23) залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 у справі №904/6023/19 (904/1877/23) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 26.06.2023
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль