Справа № 541/1807/23
Провадження № 4-с/541/6/2023
23 червня 2023 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Третяк О. Г.,
з участю секретаря судового засідання Олешко Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А. та зобов'язання зняти арешт з майна,
24 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А.
Свої вимоги заявник мотивує тим, вона є власником нерухомого майна, а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухома майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна заявник дізналася про наявність арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження № 1699111) на належне їй майно, а саме - будинок, склад: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , накладений на підставі Ухвали Миргородського міського суду № 1010 від 29.10.2001 року.
05.05.2023 року заявник звернулась до Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою щодо отримання інформації стосовно наявності арешту її майна та проханням зняти арешт з її майна. 15.05.2023 року заявник отримала відповідь за № 7126 про те, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у відділі відсутні, але відносно ОСОБА_1 виявлений арешт нерухомого майна № 1699111 на будинок, склад: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , накладений на підставі Ухвали Миргородського міського суду № 1010 від 29.10.2001 року, у відповіді вказано, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна заявника та було рекомендовано звернутись до суду щодо зняття арешту.
Заявник стверджує, що на даний час на належне їй майно безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження власністю, що змусило заявника звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Заявник зазначає, що в зв'язку з тим, що виконавчі провадження щодо неї закінчені і заборгованості вона не має, слід дійти висновку про безпідставність існування арешту на належне їй майно. Існування арешту на майно боржника порушує конституційне паво заявника володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (ст. 41 Конституції України). Тобто, не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. У зв'язку з вищевикладеним заявник вважає, що арешт на вказане майно повинен бути знятий до моменту закінчення виконавчого провадження. Оскільки дане обтяження продовжує діяти, арешт з належного заявнику майна не знятий, отже продовження дії обтяження стало можливим саме через бездіяльність державного виконавця.
З метою захисту своїх прав просить суд:
визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А. щодо не зняття арешту майна № 1699111 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі Ухвали Миргородського міського суду № 1010 від 29.10.2001 року у зв'язку з закінченням виконавчого провадження;
зобов'язати Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність обтяження № 1699111, зареєстрованого 21.02.2005 року, реєстратором: Перша Миргородська державна нотаріальна контора та зняти арешт з майна боржника (а саме, з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 у виконавчому провадженні № 1699111.
Заявник у судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність (а. с. 24).
Головний державний виконавець Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся. Його неявка розгляду скарги не перешкоджає (а.с. 23).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 330216176 від 25.04.2023 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься інформація про арешт нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 1699111, який накладено на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 21.02.2005 Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Миргородського міського суду 1010 від 29.10.2001 (а. с. 11).
Власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є заявник ОСОБА_1 , відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 330216176 від 25.04.2023 (а. с. 11).
Відповідно до довідки Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.05.2023 № 7126 станом на 16.02.2023 року виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у відділі не знаходиться. Також, Миргородський відділ державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив, що відносно ОСОБА_1 виявлений арешт нерухомого майна № 1699111 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Миргородського міського суду 1010 від 29.10.2001. Зважаючи на положення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 56 цього Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові від 11 грудня 2019 року у справі N 826/12775/15 за адміністративним позовом юридичної особи до органу ДВС про зняття арешту з майна, яке позивач вважав своєю власністю, Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані іншим учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не призведе до належного захисту її прав, оскільки навіть визнання адміністративним судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону N 606-XIV. Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно, - звернення до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту (стаття 60 Закону N 606-XIV). З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, який не призведе до поновлення речового права на майно. Оскільки зняття арешту з майна здійснює виконавець, приймаючи постанову на підставі ухваленого судового рішення з цього питання, ефективним способом захисту права позивача на таке майно є звернення до суду за правилами господарського судочинства з позовом про визнання права власності та зняття арешту зі спірного майна.
Велика Палата Верховного Суду формулювала висновки у спорах, що стосувалися звільнення майна з-під арешту, а саме:
Оскарження дій і рішень державного виконавця, спрямованих на арешт спірного майна, не приведе до належного захисту прав позивача, оскільки навіть визнання судом таких дій чи рішень протиправними не буде підставою для винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна з огляду на вичерпний перелік цих підстав, установлений статтею 60 Закону N 606-XIV (постанова від 12 лютого 2020 року у справі N 813/1341/15).
Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (постанова від 26 листопада 2019 року у справі N 905/386/18 (пункти 39, 62)).
Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про виключення майна з-під арешту.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цією скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А. стало те, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про арешт нерухомого майна № 1699111, який накладено на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 21.02.2005 Першою Миргородською державною нотаріальною конторою на підстав ухвали Миргородського міського суду 1010 від 29.10.2001, обмежує її законні права стосовно розпорядження належним їй нерухомим майном - житловим будинком.
Проте, сторонами суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження за яким накладено арешт нерухомого майна № 1699111, який накладено на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 та має право звернутися до суду із скаргою на бездіяльністю державного виконавця.
Таким чином, фактичною підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цією скаргою стало порушення державним виконавцем речових прав ОСОБА_1 стосовно розпорядження належним їй нерухомим майном.
Оскарження дій та рішень державного виконавця, спрямованих на арешт та реалізацію спірного майна особою, яка не є ані стороною, ані учасником виконавчого провадження, однак має речове право на таке майно, не призведе до належного захисту її прав.
Законодавець визначив окремий механізм поновлення порушеного права особи, якій належить арештоване майно або його частка, в тому числі зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
З огляду на наведені норми та сукупність обставин у цій справі суд уважає, що заявником обрано неефективний спосіб захисту свого права, щодо спірного нерухомого майна.
Спір у цій справі стосується порушеного майнового права заявника і належним способом захисту такого права є звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно на спірне майно і про зняття з нього арешту.
З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 259, 263-264, 447-451 ЦПК Українисуд
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кондратенко Н. А. та зобов'язання зняти арешт з майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. Г. Третяк