Справа № 308/7393/23
Закарпатський апеляційний суд
19.06.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/254/23 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2023.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю на строк до 06.07.2023 включно,щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про яке 06.05.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000901.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не залишати місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 08.05.2023 слідчий СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, 06.05.2023 близько 16 год 20 хв, перебуваючи на вул. Корзо, 8, неподалік кафе «Франс.уа» в м. Ужгороді, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав дитячий самокат «Оксен МФ 3.6», який належить ОСОБА_9 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 2250 грн.
-2-
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.05.2023 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 07.05.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 , знаходячись на волі та передбачаючи можливість призначення йому реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на потерпілу, свідків з метою зміни ними показів на свою користь, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказала на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею встановлено ризик переховування від слідства та суду, оскільки у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років і це може стимулювати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування, а також може незаконно впливати на потерпілого. Разом з тим, судом визнано недоведеними ризики незаконного впливу на свідків, оскільки таких не встановлено та вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд прийшов до переконання, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді від 08.05.2023 скасувати та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення, вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчий суддя не врахувала достатньою мірою обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, яка на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, тяжкість кримінального правопорушення у якому останній підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_10 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
-3-
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2023 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 06.05.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071030000901 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
06.05.2023 ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 07.05.2023 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
08.05.2023 ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків
-4-
підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській областіпідстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув'язнення.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшла вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклала на ОСОБА_6 й певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не залишати місце реєстрації проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-5-
повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Більш того, стороною захисту надано відомості про здачу на зберігання слідчому паспорта ОСОБА_6 для виїзду за кордон, серії НОМЕР_1 , орган, що видав 2101 від 16.03.2020. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, немає.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для
-6-
тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
Крім того, апеляційний суд бере до уваги і той факт, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 вже закінчено і обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті обвинувачення, що підтвердив у судовому засіданні прокурор.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2023, щодо ОСОБА_8 ,- без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді