15.06.2023 Справа №607/6686/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.
учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до відповідача Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що він після смерті матері ОСОБА_4 , є спадкоємцем за заповітом на жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
При цьому, йому не було відомо про те, що померлою ОСОБА_4 складено заповіт, у відповідності до якого він являється спадкоємцем зазначеного вище нерухомого майна. Про існування заповіту йому стало відомо тільки у 2022 році в усному порядку від близьких родичів з подальшим отриманням відповідних документів, які це підтверджують.
Зазначив, що за життя, його матір ОСОБА_4 неодноразово говорила про те, що жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , повинен перейти у спадок його братові ОСОБА_2 , так як йому вона вже подарувала інший будинок, який знаходиться поруч, а саме, будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, він був впевнений в тому, що жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , повинен був успадкувати його брат ОСОБА_2 , що за вказаних обставин було логічним та відповідало певним звичаям, які склались в суспільстві, а тому, не цікавився питаннями успадкування майна матері після її смерті.
В подальшому, позивач звернувся до приватного нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом письмово роз'яснено про те, що строк на прийняття спадщини ним пропущено та, що такий строк може бути поновлено в судовому порядку.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та визначити йому додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник позивача зміст позовних вимог підтримав з підстав та обґрунтувань, викладених у позові, та просив його задовольнити.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що у зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, незнання про існування заповіту. Відтак, з урахуванням матеріалів справи, відповідач вважає, що немає жодних обґрунтованих підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому, просить відмовити позивачу у задоволені позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини строком у три місяці.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду залучену третю особу.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд, встановив, що позивач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 є синами ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 08.07.1961 та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 28.01.1967.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , видане 23.04.2021 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1014.
23.07.1998 ОСОБА_4 було складено заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського і районного нотаріального округу Василишин С.Й., зареєстрованого в реєстрі за № 5294, згідно якого ОСОБА_4 заповіла позивачу ОСОБА_3 належний їй на праві особистої власності жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно реєстраційного посвідчення від 05.08.1998р., посвідчене Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації встановлено, що будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського і районного нотаріального округу Василишин С.Й. від 23.07.1998 за реєстром № 5294 і записано в реєстрову книгу за № 36335.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Боберської О.А. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , проте отримав відповідь на його усне звернення від 23.03.2023 за № 34/01-16 з якої вбачається, що ОСОБА_3 пропустив строк для прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що про існування заповіту він дізнався лише у 2022 році від своїх родичів в усному порядку, і не цікавився питаннями успадкування майна матері після її смерті, оскільки знав, що майно, повинен був успадкувати його брат ОСОБА_2 , відтак, пропустив строк для відкриття спадщини, а тому, просить визначити додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
В силу статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до положень статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно із вимогами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У судовому засіданні з'ясовано, що позивач не зміг скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законодавством строки, у зв'язку із тим, що про існування заповіту він дізнався лише у 2022 році від своїх родичів в усному порядку, і не цікавився питаннями успадкування майна матері після її смерті, оскільки знав, що майно, повинен був успадкувати його брат ОСОБА_2 .
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що їх мати планувала заповісти майно на нього, однак скала заповіт на його брата ОСОБА_3 , про яке він дізнався лише у листопаді 2022 року.
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Виходячи з зазначених положень закону, строк прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 закінчився 20 жовтня 2021 року.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд дійшов до переконання, що позивач про існування заповіту дізнався лише у 2022 році від своїх родичів в усному порядку, і не цікавився питаннями успадкування майна матері після її смерті, оскільки знав, що майно, повинен був успадкувати його брат ОСОБА_2 , у зв'язку із цим позивач не мав змоги подати документи про прийняття спадщини, а тому, є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини за заповітом на спадкове майно.
Враховуючи, що строк прийняття звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачем пропущено з поважних причин, суд вважає, можливим визначити йому додатковий строк у три місяці для подання такої заяви.
За таких обставин, враховуючи надані у позові обґрунтування позивача, суд вважає, що причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини є поважними, з метою захисту прав та інтересів позивача по справі, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити та визначити позивачу додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 283, 284, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_3 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк у три місяці, який починає перебігати з моменту набрання рішення суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
відповідач Тернопільська міська рада, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 34334305, місцезнаходження вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 26 червня 2023 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко