Справа № 420/7144/23
23 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб на суму 6012,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 за період здійснення підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця, має заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 6012,00 грн., що виникла на підставі його заяви від 23.10.2020 року про застосування спрощеної системи оподаткування та підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою-розрахунком заборгованості до бюджету та інтегрованою карткою платника (ІПН). Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 24.04.2023 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Зазначеною ухвалою відповідачу було запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
18.04.2023 року до суду надійшли листи від Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України в Одеській області та Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради, з яких вбачається, що відповідач з 23.02.2021 року був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без подальшої реєстрації на території м. Одеса.
З огляду на зазначене, 27.04.2023 року судом було опубліковано оголошення про розгляд адміністративної справи №420/7144/23 на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, ухвалу суду від 24.04.2023 року по справі №420/7144/23 було також оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Однак, ні у визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк, ні станом на час розгляду справи по суті, від відповідача відзиву на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області, будь-яких пояснень по суті спірних правовідносин або доказів на спростування заявлених контролюючим органом позовних вимог до суду не надходило.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що ним було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для повідомлення відповідача про розгляд адміністративної справи та реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави суду розглядати справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст.258 КАС України).
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , був зареєстрований Юридичним Департаментом Одеської міської ради 23.10.2020 року та знаходився на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
23.10.2020 року відповідачем було подано до Головного управління ДПС в Одеській області заяву про застосування до нього з 01.11.2020 року спрощеної системи оподаткування за ставкою 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати та обрано другу (2) групу сплати єдиного податку.
Відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків за ФОП ОСОБА_2 станом на 01.10.2022 року за період з 20.06.2021 року по 20.11.2021 року рахується податкова заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб на суму 6012,00 грн., яка виникла на підставі його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.10.2020 року.
Враховуючи, що відповідачем самостійно наявну за ним заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 6012,00 грн. не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Також судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 припинив свою підприємницьку діяльність 24.11.2021 року про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Главою 1 розділу XIV ПК України передбачено особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПК України).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 ПК України.
Так відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п. 295.1. ст.295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2. ст. 295 ПК України).
У відповідності з п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 300.1 статті 300 ПК України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 24.09.2021 року №0102623-1304-1554 на суму податкового боргу 3612,00 грн.
Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).
Статтею 52 Цивільного кодексу (ЦК) України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Зобов'язанням за висновком Верховного Суду є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов'язки його сторін.
Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2018 року у справі №916/559/17, де зазначено, що за змістом статтей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України №755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою.
За вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 6012,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання (перебування) невідоме) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з єдиного податку в сумі 6012,00 грн. на бюджетний рахунок №UA198999980314090699000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач кошів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18050400.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький