Справа № 420/8681/23
23 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 5742,60 грн. на бюджетний рахунок UA328999980314010699000015630, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Великобуялицька/18050400.
Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 5742,60 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.05.2020 р., за період з 20.12.2020 р. по 20.04.2021. Оскільки узгоджені грошові зобов'язання в загальній сумі 5742,60 грн. добровільно не сплачені відповідачем, просить стягнути їх суму в судовому порядку.
Ухвалою від 24.04.2023 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
11.05.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що податок з 20.12.2020 р. по 20.04.2021 р. не повинен був нараховуватися, оскільки з 26.11.2020 р. по 31.03.2021 р. перебував на строковій військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Згідно закону податки у період проходження строкової служби військовослужбовець, який є фізичною особою-підприємцем, може не сплачувати і звільняється від цього податку.
Ухвалою від 25.05.2023 р. Головне управління ДПС в Одеській області було зобов'язано надати до суду належним чином засвідчену копію рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про списання податкового боргу від 08.05.2023 р., витяг з ІКП за платежем єдиний податок з фізичних осіб станом на травень 2023 року.
Оскільки у встановлений судом строк позивач не надав витребувані судом докази, ухвалою від 09.06.2023 р. Головне управління ДПС в Одеській області було повторно зобов'язано надати до суду належним чином засвідчену копію рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про списання податкового боргу від 08.05.2023 р., витяг з ІКП за платежем єдиний податок з фізичних осіб станом на травень 2023 року.
22.06.2023 р. позивачем надано до суду витребувані судом докази.
Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків в Іванівській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області.
Згідно інформаційних даних відповідачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням та 04.04.2021 р. проведено державну реєстрацію припинення за № 2005340060001003392.
Відповідно до довідки про податкову заборгованість, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб складає 5742,60 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла за період з 20.12.2020 р. по 20.04.2021 р. на підставі заяви платника податку про застосування спрощеної системи оподаткування від 25.05.2020 р.
У добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Як встановлено судом, за відповідачем виник податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб.
Згідно п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п.293.1 ст.293 ПК України cтавки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно п.293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідач до припинення підприємницької діяльності (до 04.04.2021 р.) був платником єдиного податку другої групи зі ставкою 20 %.
Пунктом 295.1 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Тобто, нарахування єдиного податку платникам другої груп здійснюється контролюючим органом.
Згідно розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків за платежем єдиний податок з фізичних осіб, контролюючим органом нараховано відповідачу податкові зобов'язання з єдиного податку за період з 20.12.2020 р. по 20.04.2021 р. у сумі 5742,60 грн.
Станом на дату розгляду справи заборгованість складає 5742,60 грн., про стягнення якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи відповідача про звільнення від сплати єдиного податку з фізичних осіб у зв'язку з проходженням військової служби є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до п.294.4 ст.294 ПК України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п.294.6 ст.294 ПК України).
За приписами п.295.8 .ст295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
Пунктом 298.2 статті 298 ПК України визначено, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 цієї статті.
Згідно пп.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПК України для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп.298.2.2 п.298.2 ст.298 ПК України).
Відповідно до п.298.3 ст.298 ПК України у заяві зазначаються такі обов'язкові відомості: 1) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 3) податкову адресу суб'єкта господарювання; 4) місце провадження господарської діяльності; 5) обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010; 6) обрані суб'єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку; 7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи; 8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 ПК України встановлено, що до заяви включаються відомості (за наявності) про: 1) зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); 2) зміну податкової адреси суб'єкта господарювання; 3) зміну місця провадження господарської діяльності; 4) зміну видів господарської діяльності; 5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи; 6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом; 7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності; 8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.
Згідно п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб'єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб'єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів); 9) дата анулювання реєстрації (п.299.7 ст.299 ПК України).
Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).
Приписами п.299.12 ст.299 ПК України передбачено, що погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу.
З аналізу даних правових норм слідує, що відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється шляхом подачі платником податку до контролюючого органу відповідної заяви. Платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку другої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 зареєстровано як платника єдиного податку другої групи за його заявою від 25.05.2020 р. та з 01.06.2020 р. почала застосуватися ставка єдиного податку 20 %. 04.04.2021 р. здійснено запис № 2005340060001003393 про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності, внаслідок чого контролюючим органом 05.04.2021 р. анульовано реєстрацію платника єдиного податку другої групи.
Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області правомірно нараховано відповідачу зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб за період з 2012.2020 р. по 20.04.2021 р. у сумі 5742,60 грн.
При цьому, перебування ОСОБА_1 у період з 26.11.2020 р. по 31.03.2021 р. на строковій військовій службі не є підставою для звільнення від сплати єдиного податку, оскільки відповідачем не подавалася заява про відмову від спрощеної системи оподаткування.
Окремо суд зауважує, що у відзиві відповідач посилається на звільнення від сплати єдиного соціального внеску внаслідок проходження військової служби, однак ОСОБА_1 нараховано єдиний податок з фізичних осіб і саме стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб є предметом спору у даній справі.
З огляду на викладене, твердження відповідача про звільнення від сплати єдиного податку внаслідок проходження строкової військової служби є неприйнятними.
Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми від 09.03.2021 р. № 53979-13 на суму 3342,60 грн., яку направлено рекомендованим листом на адресу відповідача та отримано ним 02.04.2021 р., про що свідчить відповідний підпис.
Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем до суду не надано.
Пунктом 59.5 ст.59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за відповідачем по узгодженим грошовим зобов'язанням, станом на час розгляду справи складає 5742,60 грн.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 ст.65 ПК України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Відповідно до пп.97.4.2 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Враховуючи вищевикладене, оскільки узгоджені грошові зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 5742,60 грн., які набули статусу податкового боргу, не сплачені відповідачем добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 5742 (п'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 60 коп. на бюджетний рахунок UA328999980314010699000015630, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Великобуялицька/18050400.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко