24 травня 2023 року Справа № 160/5439/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
20.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 047250015330 від 03.02.2023 року, щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 27.01.2023 року, зарахувавши при призначенні пенсії стаж його роботи за списком № 2 з 01.09.1984 року по 24.07.1985 року, з 11.05.1985 року по 12.05.1987 року, з 10.08.1987 року по 07.06.1994 року, з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року, з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року та з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до пільгового стажу роботи за Списком № 2 органами Пенсійного фонду України неправомірно не враховані в пільговий стаж періоди навчання за пільговою професією, перебування на службі в армії, які відповідно до чинного на той період законодавства, підлягають врахуванню, та частину пільгового стажу через відсутність атестації робочих місць. Згідно диплому № НОМЕР_1 з 01.09.1984 року по 24.07.1985 року позивач навчався в училищі, та отримав професію електрогазозварник, що є роботою з шкідливими умовами праці за списком № 2. Призваний до лав Радянської Армії був 11.05.1985 року в період навчання на електрогазозварника. Після закінчення строкової військової служби 12.05.1987, 10.08.1987 року (в тримісячний термін) був прийнятий електрозварником в цех металоконструкцій на Кранобудівний завод ім. К. Лібкнехта, перейменований в подальшому в ВАТ “Нікопольський кранобудівний завод”. Постановою Ради міністрів СРСР № 1173 передбачено, що до роботи зі шкідливими умовами праці за списком № 2 відноситься робота на посаді електрозварювальника (розділ “Загальні професії”). Після повернення зі служби був працевлаштований на посаду електрогазозварювальника, на якій працював з 10.08.1987 року по 07.06.1994 року. В подальшому, з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року працював електрогазозварювальником в цеху металоконструкцій ПАТ “Нікопольський південнотрубний завод”. В подальшому з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року працював на посаді слюсара -монтажника та був постійно зайнятий на ремонті металургійного устаткування, що є роботою зі шкідливими умовами праці за списком № 2. Цей період пільгової роботи підтверджений довідкою № 1 від 25.01.2023 року, уточнюючою пільговий характер його роботи. В подальшому, з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року працював монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, у ТОВ “Стальконструкція 109”, яка на даний час діяльності не веде, отримати довідку, уточнюючу пільговий характер робіт немає змоги, однак це не змінює той факт, що позивач працював на роботах зі шкідливими умовами праці. Відмовляючи в призначенні пенсії відповідачі діяли всупереч наданим повноваженням та законам України, порушуючи при цьому право на отримання належної пенсії, закріплене статтею 46 Конституції України результатом чого стало рішення, що не ґрунтується на законі та порушує інтереси, оскільки загалом стаж роботи зі шкідливими умовами праці за списком № 2 складає більше 20 років, загальний стаж складає більше 30 років, що дає право на призначення пенсії за списком № 2.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5439/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.03.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає та заперечує проти його задоволення з наступних підстав. Так, надані позивачем до пенсійних органів документи та заява про призначення пенсії за списком №2 були розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та за результатом розгляду яких було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Відповідачем було встановлено та зазначено в рішенні, що вік заявника на момент звернення 55 років; страховий стаж становить 30 років 04 місяці 13 днів; пільговий стаж по списку № 2 становить 8 місяців 21 день. До пільгового стажу не враховано періоди пільгової роботи: з 02.01.2001 по 17.10.2005 та з 01.01.2007 по 02.04.2007, оскільки не надано наказ про результати проведення атестації від 10.12.1999 № 744 та відсутня інформація про проведення наступної атестації робочих місць. Крім того відповідно до розділу III підрозділу 4 позиції 2040400а14587 списку N2 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, на пільгову пенсію мають право монтажники устаткування металургійних заводів, які постійно зайняті на ремонті металургійного устаткування. Слюсарі-монтажники цим розділом не передбачені. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 25.01.2023 №1 потребує перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих в ній відомостей; з 15.07.2013 по 29.05.2017, оскільки не надано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що передбачена додатком № 5, пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Записи в трудовій книжці не визначають права на призначення пенсії на пільгових умовах, а призначення пенсії здійснюється при розгляді пакету документів, які подаються для призначення пенсії, в тому числі уточнюючої довідки та наказів про атестацію робочих місць. У ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, підтверджений уточнюючою довідкою підприємства та результатами атестації робочих місць, визначений нормами чинного законодавства. Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
24.04.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу. Рішення про відмову може бути переглянуто після усунення відповідних вищевказаних недоліків та зауважень та надходження додаткових документів, в тому числі акту перевірки пільгової довідки позивача. Позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 047250015330 від 03.02.2023 року, щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 27.01.2023 року, зарахувавши при призначенні пенсії стаж його роботи за списком № 2 з 01.09.1984 року по 24.07.1985 року, з 11.05.1985 року по 12.05.1987 року, з 10.08.1987 року по 07.06.1994 року, з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року, з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року та з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.09.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250015330 від 06.10.2022 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням встановлено та зазначено, що вік заявника становить 55 років 06 місяців 02 дні. Згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 04 місяці 13 днів, з них за Списком №2 - відсутній. Результати розгляду документів, наданих для призначення пенсії: не враховано в пільговому обчисленні період роботи з 02.01.2001 року по 17.10.2005 року відповідно довідки № 15 від 13.12.2021р., оскільки прізвище ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним заявника - ОСОБА_2 . Також в довідці зазначено посаду заявника - слюсар-монтажник з посиланням на посаду монтажника устаткування металургійних заводів в Постановах КМУ № 16 від 11.03.1994р. та № 36 від 16.01.2003р. Право на призначення пенсії відповідно статті 114 Закону України №1058 можливо буде розглянути після надходження Рішення комісії з питань підтвердження стажу на пільгових умовах та після перевірки пільгової довідки.
Відповідно форми РС-право станом на 30.09.2022 року, ОСОБА_1 не зараховано до пільгового стажу жодного періоду роботи за Списком № 2 з 01.09.1984 по 15.01.2021 року.
02.12.2022 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 5 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до зазначеного рішення до пільгового стажу не зараховані періоди роботи: з 25.10.2000 по 29.12.2000, оскільки він працював на посаді слюсаря-монтажника яка не передбачена Списком №2, з 15.07.2013 по 29.05.2017 Комісією не розглядався, оскільки підприємство не ліквідовано. Комісією прийнято рішення підтвердити період роботи з 10.08.1987 року по 30.04.1988, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2.
Відповідно форми РС-право станом на 27.01.2023 року період праці з 10.08.1987 року по 30.04.1988 року зараховано до пільгового стажу за Списком № 2.
27.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а саме відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
03.02.2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 047250015330 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із зазначеним рішенням, вік заявника 55 років, страховий стаж становить 30 років 4 місяці 13 днів, до якого враховано всі періоди трудової діяльності позивача відповідно до наданих документів. Пільговий стаж по Списку № 2 становить 8 місяців 21 день, до якого не враховано періоди пільгової роботи:
- з 02.01.2001 по 17.10.2005 та з 01.01.2007 по 02.04.2007, оскільки не надано наказ про результати проведення атестації від 10.12.1999 № 744 та відсутня інформація про проведення наступної атестації робочих місць. Крім того зазначено, що відповідно до розділу III підрозділу 4 позиції 2040400а-14587 списку №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановою КМУ від 11.03.1994 № 162, на пільгову пенсію мають право монтажники устаткування металургійних заводів, які постійно зайняті на ремонті металургійного устаткування. Слюсарі-монтажники цим розділом не передбачені. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 25.01.2023 № 1 потребує перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих в ній відомостей.
- з 15.07.2013 по 29.05.2017, оскільки не надано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що передбачена додатком № 5, пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону через відсутність необхідного пільгового стажу.
03.02.2023 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії за списком №2, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 регулюється Законом України № 1788-XII від 05.11.1991 р. "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) та Законом України № 1058-IV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
Відповідно пункту б частини 1 статті 13 Закону №1788, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII та статті 114 Закону України № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Статтею 62 Закону України № 1788-XIII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (з відповідними змінами).
Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівників та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки працівників та службовців» при звільненні працівника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказаної постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі за текстом - Порядок № 637).
У відповідності до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом, з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 10.08.1987 року ОСОБА_1 встановлено наступну працю позивача у спірних періодах:
Запис № 1 від 01.09.1984 по 24.07.1985 - навчання в Нікопольському СПТУ - 57 за спеціальністю електрогазозварювальника 3 раз. Диплом НОМЕР_3 .
Запис № 2 від 11.05.1985 по 12.05.1987 - служба в лавах Радянської Армії. Воєнний білет НУ № 9387098.
Нікопольський завод будівельних машин ім. Леніна:
Запис № 3 від 10.08.1987 року - прийнятий в цех металоконструкцій № 1 електрозварювальником 3 розряду на підставі наказу № 524 від 10.08.87 року;
Запис № 4 від 07.06.1994 - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 344 від 07.06.94 року;
Запис № 5 від 01.06.1995 року - прийнятий в цех металоконструкцій № 1 електрозварювальником 3 розряду на підставі наказу № 182 від 01.06.95 року;
Запис № 6 від 12.10.1995 року- присвоєний 4 розряд електрозварювальника;
Запис № 7 від 23.04.1997 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 135 від 23.04.97 року;
ДП «Ремонтний завод» ОАО НПТЗ
Запис № 12 від 02.01.2001 року - прийнятий за переводом в спеціалізований цех ремонту технологічного устаткування № 2 слюсарем- монтажником 4 розряду на підставі наказу № 5б/к від 02.01.2001р.;
Запис № 13 від 01.12.2001 Дочірнє підприємство «Ремонтний завод» Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський Південнотрубний завод реорганізовано у закрите акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод». Наказ № 01299 від 30.11.2001року;
Запис № 14 від 03.05.2002 року - переведений в спеціалізований цех № 1 з ремонту технологічного устаткування слюсарем - монтажником 4 розряду на підставі наказу № 88 від 03.05.2002 року;
Запис № 15 від 01.07.2002 року - СЦРТО -1 реорганізований в цех обробки та ремонту технологічного устаткування .Наказ № 112 від 25.06.2002 року;
Запис № 16 від 01.07.2005 - переведений в цех металоконструкцій слюсарем - монтажником 4 розряду на підставі наказу № 93 від 01.07.2005року;
Запис № 17 від 01.12.2005 року - переведений в тому ж цеху слюсарем - монтажником 5 розряду на підставі наказу № 144 від 01.12.2005 року;
Запис № 18 від 02.04.2007 року - звільнений з заводу відповідно п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з скороченням чисельності. Наказ № 55 від 02.04.2007 року;
ТОВ «Стальконструкція - 109»:
Запис № 27 від 15.07.2013 року - прийнятий монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. Наказ № 13-101 від 15.07.2013 року;
Запис № 28 від 29.05.2017 року - звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. Наказ № 7-165 від 29.05.2017 року.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено перебування позивача у період з 01.09.1984 по 24.07.1985 року на навчанні в училищі та отримання професії електрогазозварник. Зазначене також підтверджується копією Диплома НОМЕР_3 , виданого Середнім професійно-техничного училища, від 24.07.1985року, наявного в матеріалах справи.
Трудовою книжкою також підтверджено перебування позивача на службі в лавах Радянської армії в період з 11.05.1985 по 12.05.1987 року. Дана обставина також підтверджується довідкою № 4/325 від 30.09.2021 року , виданою Нікопольським РТЦК та СП Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали, або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, пенсії призначатимуться за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Обчислення пільгового стажу за законодавством, що діяло раніше, проводилося відповідно до пунктів 108-120 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.
Зокрема пунктом 109 зазначеного Положення передбачається, що до стажу роботи серед іншого зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР (п.к), та навчання в училищах та школах системи державних резервів і системи професійно-технічної освіти (п.з).
Пунктом 109 зазначеного Положення також передбачається, що при призначенні пенсії на пільгових умовах зараховується служба в складі Збройних Сил СРСР та перебування в партизанських загонах, служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, комітету державної безпеки, міністерства охорони громадського порядку, Міністерства внутрішніх справ, служба в органах міліції. Періоди вказаної служби прирівнюється за вибором особи або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи яка слідувала за закінченням цього періоду.
Крім того, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби” час проходження військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа навчалася за фахом у професійно -технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стаття 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», пов'язує можливість зарахування часу навчання у професійно-технічному навчальному закладі, зокрема, до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, з зарахуванням особи на роботу за набутою професією упродовж не більш як трьох місяців з дня закінчення навчання.
Абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає можливість зарахування часу проходження строкової військової служби, в тому числі, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до трудової книжки позивача, ОСОБА_1 був прийнятий в цех металоконструкцій № 1 електрозварювальником 10.08.1987 року, що не є більш трьох місяців з дня закінчення навчання.
Оскільки за даних конкретних обставин справи, встановлених судом, наявні підстави стверджувати, що позивач після закінчення навчання у професійно-технічному навчальному закладі був зарахований на роботу за професією, яка дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, або працював на такій посаді (за такою професією) на момент призову на військову службу, то суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зарахування часу навчання та проходження позивачем строкової військової служби до стажу роботи, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо праці ОСОБА_1 в період з 10.08.1987 року по 07.06.1994 року в цеху металоконструкцій № 1 електрозварювальником 3 розряду в Нікопольському заводі будівельних машин ім. Леніна, суд зазначає, що період праці електрозварювальником з 10.08.1987 по 30.04.1988 року зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням про результати розгляду заяви від 02.12.2022 року за № 5.
Щодо періодів праці з 01.05.1988 по 07.06.1994 року та з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року електрозварювальником 3 розряду в цеху металоконструкцій № 1, суд зазначає наступне.
Трудовою книжкою НОМЕР_2 позивача підтверджено перебування позивача на посаді електрозварювальника в період з 01.05.1988 по 07.06.1994 року та з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року .
Згідно пункту 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах» і "Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
На період роботи заявника діяли Списки затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Згідно розділу XXXII “Загальні професії” Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. № 1173, правом на пільгову пенсію користуються: електрозварники, газозварники та їх підручні.
Відповідно до розділу XXXIII “Загальні професії” Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, право на пільгову пенсію мають: електрозварники ручного зварювання, електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В довідках архівного відділу від 20.10.2021 року № 3274, № 3275 зазначено, що в документах архівного фонду № 239 ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод» ОСОБА_1 значиться : з 10.08.1987 (наказ від 10.08.1987 № 524) прийнятий електрозварником в ЦМК-1, з 07.06.1994 (наказ від 07.06.1994 № 344) звільнений., з 01.06.1995 (наказ від 01.06.1995 №182) прийнятий електрозварником в ЦМК-1 з 23.04.1997 (наказ від 23.04.1997 № 135) звільнений.
У відомостях нарахування заробітної плати заводу ОСОБА_1 значиться з серпня 1987 по червень 1994, з червня по грудень 1995, з березня по грудень 1996, в квітні 1997 вказана кількість відпрацьованих днів та суми нарахувань. В інші періоди нарахування не здійснювались.
В період з травня 1988 по листопад 1997 прізвище у відомостях нарахувань вказано ОСОБА_1 .
Аналіз відомостей трудової книжки позивача та архівних довідок дає суду підстави вважати, що позивач у спірний період перебував на посаді, що передбачена списком №2.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Відповідно до наказу ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод» від 11.10.1994 № 561, про проведення атестації робочих місць електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні цеху металоконструкцій №1 - атестовані за Списком № 2.
Отже, спірний період роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №2.
Щодо періоду праці ОСОБА_1 з 02.01.2001 по 02.04.2007 року, суд зазначає наступне.
Трудовою книжкою НОМЕР_2 позивача підтверджено перебування позивача на посаді слюсара- монтажника у спеціалізованому цеху з ремонту технологічного обладнання в період з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Розділом 2 підрозділу 4 позицією 2040400а-14587 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 право на пільгову пенсію мають: монтажники устаткування металургійних заводів, постійно зайняті на ремонті металургійного устаткування.
Відповідно позиції 3.4а підрозділу 4 розділу 3 Списку № 2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відносяться монтажники устаткування металургійних заводів, зайняті ремонтом металургійного устаткування.
Згідно з довідкою від 25.01.2023 року № 1, виданою Приватним акціонерним товариством «Нікопольський ремонтний завод», ОСОБА_1 працював повний робочий день у спеціалізованому цеху з ремонту технологічного обладнання з 02.01.2001 року по 30.06.2002 року слюсарем - монтажником, у цеху з механобробки та ремонту технологічного обладнання з 01.07.2002 по 30.06.2005року слюсарем- монтажником, з 01.07.2005 року по 02.04.2007 року в цеху металоконструкцій слюсарем - монтажником.
Отже зайнятість повний робочий день у період з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року за професією віднесеною до Списку № 2, підтверджена довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Щодо твердження пенсійного органу про те, що за періоди праці з 02.01.2001 по 17.10.2005 та з 01.01.2007 по 02.04.2007 не надано накази про результати проведення атестації від 10.12.1999 № 744 та відсутня інформація про проведення наступної атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом п. 8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами 1 та 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII "Про охорону праці" працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Вищезазначене дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення п. а ст. 13 Закону № 1788-XII - за результатами атестації робочих місць як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у п. 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За наведеного можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у зарахуванні таких періодів до пільгового стажу. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Зазначена позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі №520/15025/16-а.
За таких обставин, суд вважає неправомірним ставити право позивача на пільгову пенсію або зарахування періодів роботи до пільгового стажу в залежність від дотримання його працедавцем правил атестації робочих місць.
До того ж, відповідно до наказів ЗАТ «Нікопольського ремонтного заводу» від 04.04.2002 за № 77 ЗАТ «Нікопольського ремонтного заводу» , від 25.06.2002 року № 112, від 29.04.2005 року № 80, робоче місце, виробництв, професій та посад робітників заводу, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 за результатами проведеної в 1999 року атестації й санітарно-гігієничної оцінки робочих місць за умовами труда по ЗАО НРЗ, слюсар-ремонтник відноситься до Списку № 2.
Отже, враховуючи, що трудовою книжкою позивача й архівними довідками підтверджено зайнятість ОСОБА_1 повний робочий день на посаді, що передбачена Списком № 2, підлягають зарахуванню періоди роботи з 01.05.1988 по 07.06.1994 року та з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року електрозварювальником 3 разряда в цеху металоконструкцій № 1 в Нікопольському заводу будівельних машин ім. Леніна, до пільгового стажу за Списком № 2 та з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року на посаді слюсара-монтажника до пільгового стажу за Списком № 2.
Щодо праці ОСОБА_1 в період з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -109», суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу XXVII “Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація і ремонт будинків споруд та інших об'єктів” Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36 право на пільгову пенсію мають монтажники сталевих та залізобетонних конструкцій.
Згідно наданих до пенсійного органу та до суду матеріалів можливо встановити приналежність зазначеної посади до Списку № 2.
Також відповідно до поданих архівних довідок від 20.10.2021 року за № 3283 та № 3284 можливо встановити період перебування позивача на зазначеній посаді в зазначеному товаристві.
В свою чергу, судом встановлено, що Товариство з обмежено відповідальністю «Стальконструкція - 109» було припинено 04.08.2020 року.
Рішенням Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було підтверджено пільговий стаж роботи позивача на даному підприємстві, оскільки таке, на переконання пенсійного органу, не було припинено, відповідно пільговий стаж повинен бути підтверджений пільговою довідкою.
При цьому, у зв'язку з припиненням підприємства документи по ньому було передано до архівних установ, довідки з яких і було надано позивачем разом з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Оскільки за даних конкретних обставин справи, встановлених судовим розглядом, суд не погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про необхідність надання довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, відсутні підстави стверджувати, що період з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -109» не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2.
Оскільки трудовою книжкою позивача та наданими ним довідками підтверджується, що він працював на посадах, які передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, він має право на зарахування спірних періодів його роботи до пільгового стажу за Списком №2.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком №2 ОСОБА_1 періоди навчання, проходження служби та роботи за Списком № 2 з 01.09.1984 року по 24.07.1985 року, з 11.05.1985 року по 12.05.1987 року, з 01.05.1988 року по 07.06.1994 року, з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року, з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року, з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року.
Оскільки, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії було прийнято у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу у позивача, за наявності необхідних доказів підтвердження пільгового стажу за Списком №2, суд приходить до висновку про необґрунтованість, передчасність та протиправність такого рішення пенсійного органу.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.02.2023 року «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Згідно положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує пільговий стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача необхідного стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом спеціального стажу роботи.
Підсумовуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Позивачем у рамках даної справи сплачено судовий збір на суму 1073,60 грн. згідно квитанції №0.0.2889638267.1 від 07.03.2023року.
Отже, судові витрати, у вигляді судового збору, підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 1073,60 грн. відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень порушено права позивача.
Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 047250015330 від 03.02.2023 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди 01.09.1984 року по 24.07.1985 року, з 11.05.1985 року по 12.05.1987 року, з 01.05.1988 року по 07.06.1994 року, з 01.06.1995 року по 23.04.1997 року, з 02.01.2001 року по 02.04.2007 року, з 15.07.2013 року по 29.05.2017 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська