Міжгірський районний суд Закарпатської області
Справа № 302/816/23
1-кп/302/95/23
23.06.2023смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя ОСОБА_1
з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , гр. України, з середньою професійно-технічною освітою, раніше не судимого, не одруженого, утриманців не має, працює водієм-експедитором в ПП «Буковина-Трек», засіб мобільного зв'язку НОМЕР_1 , - обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 КК України,-
31.03.2023 о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні непрацюючого магазину «У Ілліча» в селі Колочава по вулиці Шевченка , № 195 Хустського району Закарпатської області, умисно , таємно, з метою крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану викрав гаманець гр.. ОСОБА_5 , який знаходився на барній стійці і в якому зберігались грошові кошти в сумі 100 євро , вартість яких у відповідності до офіційного курсу валют НБУ на час викрадення становить 3978, 12 гривень , а також грошові кошти в сумі 1650 гривень, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 5628 грн, 12 коп.
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини , які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, а також вину у вчиненні злочину , передбаченого статтею 185 ч.4 КК України , - визнав повністю , розкаявся у вчиненому, просить суворо не карати.
Обвинувачений пояснив свої дії тим, що в зазначений час і місці він прибув у с. Колочава для виконання службових завдань по доставці товарів для реалізації в роздрібній торговельній місцевій мережі. Опинившись в зазначеному магазині він побачив , що продавець ОСОБА_5 відлучилась і помітив гаманець , яким вирішив раптово таємно заволодіти. Від'їхавши від місця події його зупинили працівники поліції і повідомили , що він може бути причетним до крадіжки гаманця та грошових коштів. ОСОБА_4 зізнався працівникам поліції у вчиненому та видав грошові кошти. Обвинувачений в судовому засіданні показав , що жалкує за вчиненим , вибачається та просить суворо не карати, запевнив , що не допустить подібного в майбутньому.
Потерпіла ОСОБА_6 подала в справу письмову заяву про розгляд кримінального провадження без її участі та повідомила , що цивільного позову не буде заявляти, бо шкода, завдана злочином відшкодована повністю, тому не має претензій до обвинуваченого.
Згідно з ч.3 статті 349 КПК України суд за згодою сторін кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо встановлених обставин , які ніким не оспорюються , і обмежився дослідженням документів , що характеризують особу обвинуваченого, роз'яснивши наслідки застосування цієї процесуальної норми.
Оцінивши встановлені обставини , суд дійшов висновку , що ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого статтею 185 ч.4 КК України, яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками : таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена в умовах воєнного стану.
За вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання за санкцією статті 185 ч.4 КК України , суд зважає на таке.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого , в справі не має.
Обставинами , які пом'якшують покарання обвинуваченого , суд визнає щире каяття , сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого , яка вперше вчинив злочин, характеризується з місць проживання і праці Хустською міською радою і керівником підприємства позитивно.
Суд зважає також на характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який характеризується умисною формою вини , наслідки злочину усунуто , шкода є відшкодованою, потерпіла претензій не має.
Згідно з досудовою доповіддю органу пробації обвинуваченому ОСОБА_4 надано позитивну соціально-психологічну оцінку, ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення і суспільної небезпеки особи визначений як середній. Цей же орган надав висновок про можливість виправлення особи без застосування покарання у виді реального позбавлення волі чи обмеження волі.
Отже, обставини справи, відсутність обтяжуючих покарання обставин , наявність пом'якшуючих покарання обставин, позитивність особи обвинуваченого, дають підстави суду дійти висновку, що обвинуваченого не слід карати позбавленням волі реально , бо це покарання є надмірним. Обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства .Суд дійшов переконання , що достатнім , спів мірним покаранням , яке заслуговує обвинувачений , є позбавлення волі на мінімальний строк , передбачений санкцією статті 185 ч.4 Кк України із застосуванням статті 75 КК України із звільненням від відбування цього покарання особи протягом іспитового строку двох років. Цей строк суд установлює з урахуванням того , що обвинувачений раніше не вчиняв злочинів та правопорушень , а також обставин справи. Суд вважає , що іспитовий строк протягом двох років є достатнім для контролю за обвинуваченим та для його виправлення. Обов'язки , передбачені статтею 76 ч.1 КК України є достатніми для здійснення контролю за обвинуваченим під час відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку.
Цивільного позову не заявлено. Речові докази : гаманець та грошові кошти передані потерпілій на досудовому розслідуванні за належністю цього майна. Речовий доказ у виді диску з фалами відеозаписів обставин справи доцільно залишити в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту , який обирався слідчим суддею на досудовому розслідуванні закінчився строком дії 18.06.2023. Клопотання від прокурора про застосування судом до обвинуваченого іншого запобіжного заходу або ж продовження строку дії раніше обраного до набрання вироком законної сили не заявлялось стороною обвинувачення.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України , суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.4 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років .
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі якщо він протягом ісптитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 ч.1 КК України на період відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя ОСОБА_1