Справа № 708/539/23
Номер провадження № 2/708/146/23
23 червня 2023 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Акулова Є.М.,
секретаря судових засідань - Омельченко Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ГК «Нафтогаз України» про захист прав споживача,
16.05.2023 року позивачка звернулася з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"" який обгрунтовано тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . Три четвертих частки цієї квартири нею було придбано на прилюдних торгах (аукціоні), що підтверджується відповідним Свідоцтвом серії НСЕ 371354 від 10.03.2023 року, зареєстровано в реєстрі за №191, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Циндою Р.М. Одну четверту частку квартири нею було придбано згідно договору купівлі-продажу серії НСВ 385137 від 20 березня 2023 року, зареєстровано в реєстрі за №220, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округуКостенко Н.В.
Ставши власницею житла, почала процедуру укладення договорів із постачальниками та надавачами житлово-комунальних послуг.
Після укладення 07.04.2023 року договору на технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи газопостачання побутового споживача з АТ «Оператор розподільної системи «Черкасигаз»» і 25.04.2023 р. в електронному вигляді подала заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»». А 27.04.2023 р., після актуалізації даних споживача, до її електронного кабінету надійшло повідомлення з ГК «Нафтогаз України», згідно якого виявлено заборгованість на суму 11831,9 грн за спожитий газ за березень 2023 року.
Не погодившись із виставленою сумою заборгованості, позаяк не користувалася послугами взагалі, 28.04.2023 р. вона звернулася до Компанії з вимогою про виключення заборгованості попередніх споживачів, позаяк не брала жодних зобов'язань на себе зі сплати їх боргу, проте 03.05.2023 р. отримала відмову у виключенні боргу з її особового рахунку з посиланням на те, що Закон України «Про житллово-комунальні послуги» та Цивільний Кодекс не містять положень, які б звільняли нового власника майна від сплати боргу попередніх власників та пропозицію за вирішенням спору звернутися до суду.
З наведених підстав, порушення її прав, як споживачак, просить зобов'язати відповідача виключити з обліку по особовому рахунку ОСОБА_1 заборгованості попередніх власників квартири (споживачів) в сумі 11831,9 грн.
В судове засідання позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала.
20.06.2023 року відповідачем до суду направлено відзив на позов, в якому вказано, що дійсно є постачальником «останньої надії» згідно постанови КМУ від 22.07.20220 року №917-р та підприємство здійснювало постачання газу квартири АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , EIC-код НОМЕР_2 , за період з 01.05.2022 року до 31.03.2023 року в обсязі 1487,0м.куб, загальною вартістю11831,9 грн, які залишились несплаченими. З посиланням на приписи Закону України «Про жилого-комунальні послуги» ст. 1,9 та відповідно до ст. 541, 543 ЦУ України, щодо солідарних боржників, оскільки позивачка з 10 березня стала співвласником майна, та не надала достатніх, достовірних та належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Крім того, вважає, що не порушено прав позивачки, як споживача. А тому позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, просить відмовити в задовленні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що позивачка, ОСОБА_1 , іденкод НОМЕР_3 , (ас4-5) є власницею квартири АДРЕСА_1 . Три четвертих частки цієї квартири нею було придбано на прилюдних торгах (аукціоні), що підтверджується відповідним Свідоцтвом серії НСЕ 371354 від 10.03.2023 року, зареєстровано в реєстрі за №191, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Циндою Р.М . Раніше майно належало ОСОБА_2 (ас6), що збігається з Витягом із Державного реєстру речових прав (ас10). Одну четверту частку квартири нею було придбано у ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу серії НСВ 385137 від 20 березня 2023 року, зареєстровано в реєстрі за №220, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Костенко Н.В., що збігається з Витягом із Державного реєстру речових прав (ас9).
За договором покупець не брав на себе зобов'язань щодо сплати заборгованості за комунальні послуги, про що свідчить зміст договору (ас7-8)
25.04.2023 р. позивачка в електронному вигляді подала заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» (ас11). Особовий рахунок НОМЕР_1 , EIC-код 56ХМ38Р000150009 (ас14).
З обліків відповідача випливає, що за квартирою АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , постачався газ за період з 01.05.2022 року до 31.03.2023 року в обсязі 1487,0м.куб, загальною вартістю11831,9 грн, які залишились несплаченими ( ас 17-19,53).
27.04.2023 р., після актуалізації даних нового споживача, до електронного кабінету ОСОБА_1 надійшло повідомлення з ГК «Нафтогаз України», згідно якого виявлено заборгованість на суму 11831,9 грн за спожитий газ за березень 2023 року (ас13).
Не погодившись із виставленою сумою заборгованості, позаяк не користувалася послугами взагалі, 28.04.2023 р. вона звернулася до Компанії з вимогою про виключення заборгованості попередніх споживачів, позаяк не брала жодних зобов'язань на себе зі сплати їх боргу, проте 03.05.2023 р. отримала відмову у виключенні боргу з її особового рахунку з посиланням на те, що Закон України «Про житллово-комунальні послуги» та Цивільний Кодекс не містять положень, які б звільняли нового власника майна від сплати боргу попередніх власників та пропозицію за вирішенням спору звернутися до суду (ас 12,14).
Таким чином, судом встановлено, що заборгованості за позивачем за житлово-комунальні послуги, зокрема газопостачання, виникла за попередні роки, рахувалася за попередніми власниками (споживачами) і вказану обставину не спростував представник відповідача.
Статтями 3, 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Згідно вимог ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені у статті 11 ЦК України.
Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені у статті 509 ЦК України.
Відповідно до зазначеної правової норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до п 6 ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» щодо термінів
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ч 1 ст 2 предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
За цим Законом гідно ч 2. Виконавцями комунальних послуг є:
1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача;
Згідно ст. 7 п1,6 ч1. Споживач має право:
1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
За п5 ч 2 цієї статі 2. Індивідуальний споживач зобов'язаний: 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Вирішуючи справу по суті, суд застосовує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 686/6276/19, провадження № 61-3604 св 20, які зводяться до того, що «Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.»
Отже, системний аналіз наведених приписів законодавства та встановлених судом обставини справи дає підстави зробити висновок, що зобов'язання по оплаті комунальних послуг виникають у позивача з часу придбання у власність вказаної квартири та початку користування цими послугами. А враховуючи, що останній, придбаваючи майно за договорами, не брав на себе зобов'язань щодо сплати боргів попередників, послугиз газопостачання не отримуав, тому не повинен нести відповідальності за борги попередніх власників майна.
Натомість представник відповідача не навів доказів виникнення у позивача зобов'язань по погашенню заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у попереднього власника (споживача) квартири. Тому заперечення представника позивача у відзиві щодо відсутності правовідносин сторін, не порушення прав споживача, суд не приймає до уваги.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений за законом від сплати судового збору, він підлягає відшкодуванню відповідачем на користь держави згідно приписів ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 11, 14, 322, 509, 526 ЦК України, ст.1,2,7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» , ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ТОВ ГК «Нафтогаз України» про захист прав споживача.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"" , ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження 04116, вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 , квартири АДРЕСА_1 , належній на праві власності ОСОБА_1 , заборгованість попередніх власників квартири (споживачів) в сумі 11831,9 грн. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять одна грн. 90коп).
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"" , ЄДРПОУ 40121452, місцезнаходження 04116, вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, на користь держави (одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк одержувача: казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37993783, рахунок: UA908999980313111256000026001) судовий збір в сумі 992,4 (дев"ятсот девяносто дві грн 40 коп).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.М.Акулов