Справа № 567/1319/22
21 червня 2023 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
з участю
представника позивача - адвоката Дяденко А.І.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідачки - адвоката Сидорук-Серединської Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідачки ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини
встановив:
Острозьким районним судом Рівненської області за правилами загального позовного провадження розглядалась цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини.
Рішенням суду від 24.04.2023 в позові ОСОБА_2 про встановлення факту його постійного місця проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_1 було відмовлено. Цим же рішенням, в позові ОСОБА_2 про встановлення факту його постійного місця проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини у будинку АДРЕСА_1 було відмовлено.
Під час розгляду зазначеної справи представник відповідачки вказала, що докази на підтвердження витрат, понесених відповідачкою на правничу допомогу, будуть надані до суду в строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.
27.06.2023 відповідачка ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі про стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги у даній справі у розмірі 7000 грн.
Позивач ОСОБА_2 просить залишити заяву без розгляду, а в разі її прийняття судом - відмовити в задоволенні зазначеної заяви, зазначаючи про те, що у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначила, що нею очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 7000 грн., ОСОБА_1 не надіслала йому заяву від 04.01.2023 про розподіл судових витрат, яку надала суду, та з посиланням на ч.9 ст.83 ЦПК України, вважає, що така заява не може бути прийнята судом, зазначаючи про те, що відповідачкою та її представником до закінчення судових дебатів у цій справі не подавалась заява про те, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду протягом п'яти днів з моменту винесення рішення суду.
Водночас, просить відмовити в задоволенні заяви, посилаючись на те, що відповідачкою не надано детального опису робіт (наданих послуг), не вказано часу, який витрачено адвокатом на виконання відповідних робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а докази таких витрат не є підтвердженими.
Окрім того, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити і тому, що відповідачкою не надано жодного платіжного документу на підтвердження витрат на професійну допомогу адвоката.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заяву про стягнення судових витрат підтримали з підстав та доводів, наведених в заяві.
Додатково пояснили, що 07.11.2022 мали зустріч між собою з приводу надання правничої допомоги по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, а 09.11.2022 уклали договір про надання правничої допомоги.
Водночас, представник ОСОБА_1 пояснила, що дата договору, яка зазначена в ордері адвоката як «07.11.2022» є помилковою - опискою і інших договорів з ОСОБА_1 нею не укладалось та представником в інших справах Дечковської Д.В. вона не являється.
Зазначила, що договір про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 09.11.2022 є загальним, а додаткова угода укладена ними щодо надання правової допомоги конкретно по цій справі.
Водночас зазначила, що у даній справі немає необхідності подавати детальний опис робіт адвоката, оскільки розмір витрат на правову допомогу є фіксованим та пояснила, що під час судових дебатів заявляла про те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, а також в ході розгляду справи подавала заяву про розподіл судових витрат, в якій також зазначила про це.
Представник позивача в судовому засіданні вважає, що заяву про стягнення судових витрат слід відхилити з підстав та доводів, наведених в запереченні.
Окрім того зазначає, що розбіжність в частині дати договору про надання правової допомоги, яка зазначена в самому договорі, та яка зазначена в ордері на надання правничої (правової) допомоги на даний час законним шляхом не усунута і не може бути усунута шляхом надання пояснень в судовому засіданні.
Також зазначив, що наданий суду договір про надання правової допомоги від 09.11.2022 не вказує на те, що він був укладений щодо надання правової допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, оскільки не містить посилань на це, а є загальним, в тому числі як такий, що укладений на надання правової допомоги у кримінальних провадженнях.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України, неприбуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Встановлено, що при ухваленні по справі рішення суду від 24.04.2023 судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Матеріали справи містять заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, яка містить вказівку про те, що докази витрат на оплату правничої допомоги будуть подані суду протягом 5 днів з дня ухвалення судом рішення у справі (а.с.97), а тому підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат без розгляду немає.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до наданих доказів вбачається, що 09.11.2022 між адвокатом ОСОБА_6 та Дечковською Д.В. було укладено договір про надання правничої допомоги. Предметом зазначеного договору є зобов'язання адвоката здійснити захист, представництво або надання інших видів правової допомоги ОСОБА_1 на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а ОСОБА_1 зобов'язалась оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Зі змісту вказаного договору не вбачається, що його укладено у зв'язку з наданням правової допомоги по конкретній справі - справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, а вбачається, що його укладено для представництва ОСОБА_1 перед будь-яким органом, в тому числі для надання правової допомоги у кримінальних провадженнях.
Даним договором передбачено можливість укладення додаткової угоди щодо гонорару адвоката.
Водночас, в якості доказу витрат на правову допомогу ОСОБА_1 надано додаткова угода від 15.11.2022 до договору про надання правової допомоги від 09.11.2022, в якій предметом договору визначено надання ОСОБА_1 консультації, роз'яснення, формування правової позиції, формування відзиву на позовну заяву, клопотання, заяви та вчинення інших належних дій щодо захисту права ОСОБА_1 у судовій справі за позовом про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини і представництво її, як відповідача, по даній справі в Острозькому районному суді Рівненської області.
Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди визначено, що гонорар адвоката з урахуванням п.4.2 договору є фіксованим та становить 7000 грн., що включає в себе всі витрати, які нестиме адвокат, у зв'язку з наданням послуг клієнту.
При вирішенні справи, суд виходить з того, що оскільки предметом договору від 09.11.2022 є зобов'язання адвоката здійснити захист, представництво або надання інших видів правової допомоги ОСОБА_1 на умовах і в порядку, що визначені цим договором та зобов'язання ОСОБА_1 оплатити не тільки надання правової допомоги, а й фактичних витрат, необхідні для виконання договору, то відповідачка ОСОБА_1 мала подати суду детальний опис наданих послуг по договору від 09.11.2022, однак такого доказу не надала, надавши лише акт приймання-передачі наданих послуг від 25.04.2023 та рахунок від 25.04.2023, які такого детального опису не містять, а тому суд позбавлений можливості з'ясувати в якому саме розмірі була надана правова допомога і які фактичні витрати понесла адвокат.
При вирішенні справи суд також виходить і з того, що ордер на надання правничої (правової) допомоги, за яким адвокат надавала таку допомогу ОСОБА_1 містить вказівку про те, що така допомога надавалась за договором про надання правової допомоги від 07.11.2022, який суду не надано, а тому в задоволенні заяви про стягнення судових витрат слід відмовити.
Керуючись ст.137, 141, 270 ЦПК України
вирішив:
ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини в частині стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ),
відповідач - ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст додаткового рішення складено 23.06.2023.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.