Ухвала від 23.06.2023 по справі 554/4729/22

Дата документу 23.06.2023Справа № 554/4729/22

Провадження № 1-кс/554/7786/2023

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю підозрюваного - ОСОБА_4 ,

за участю захисника- ОСОБА_5

розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого ум. Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого , має на утриманні малолітню дитину , військовослужбовця за призовом під час мобілізації помічник начальника штабу 1 загону спеціального призначення НОМЕР_1 окремої єгерської бригади (в/ч НОМЕР_2 ), молодший лейтенант, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170010000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, за процесуального керівництва Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170010000064, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_4 військової частини НОМЕР_2 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі Указу Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, Указу Президента України № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 4 від 11.03.2022, молодшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду помічника начальника штабу 1 загону спеціального призначення 71 окремої єгерської бригади (в/ч НОМЕР_2 ).

На момент вчинення кримінального правопорушення , молодший лейтенант ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують молодшого лейтенанта ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, молодший лейтенант ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб

Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб.

Однак, молодший лейтенант ОСОБА_4 , під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на протиправний шлях.

Так, молодший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, перебуваючи на посаді помічника начальника штабу 1 загону спеціального призначення НОМЕР_1 окремої єгерської бригади (в/ч НОМЕР_2 ) реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 28.03.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокується у АДРЕСА_3 , час проводить на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи заходів для повернення до військової частини, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляє.

Отже, молодший лейтенант ОСОБА_4 незаконно відсутній на місці служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокується АДРЕСА_3 у період з 28.03.2022 до теперішнього часу, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, а саме, самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України,тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).

29 березня 2022 року стосовно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та направлено за адресою місця реєстрації підозрюваного та командиру військової частини НОМЕР_2 .

29 березня 2022 року підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.

29 березня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено у зв'язку з переховуванням підозрюваного ОСОБА_4 від органів слідства та суду.

22 червня 2023 року ОСОБА_4 о 08 год 20 хв затримано на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави.

Прохали застосувати відносно підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Підозрюваний та захисник прохали обрати міру запобіжного заходу не пов'язану щ триманням під вартою. ОСОБА_4 пояснив , що піддався емоційному впливу на початку російської агресії проти України , дружина залишалася з малолітньою дитиною , не було зв'язку з ними і він залишив місце служби.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як було встановлено, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням Департаменту військової контррозвідки від 29.03.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29.03.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.03.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.03.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.03.2022, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в

п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Аналізуючи поведінку підозрюваного ОСОБА_4 який переховувався від органів досудового розслідування та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків:

1. Так, ОСОБА_4 через тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку чим, у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_4 може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, у цьому ж кримінальному провадженні.

Підґрунтям такого ризику є те, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати як особисто, так і через третіх осіб з числа діючих військовослужбовців, на учасників кримінального провадження, з метою запобігання надання ними правдивих показань, зокрема, на вже допитаних свідків та інших свідків, в тому числі з мотивів помсти їм за надані в ході досудового розслідування показання, чи з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, існує ризик здійснення тиску на вказаних осіб з боку підозрюваного.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1

ст. 177 КПК України, - незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3. Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи його нехтування положеннями чинного законодавства, а саме порушенням вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, шляхом уникнення від явок до органу досудового розслідування та суду, а також не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Вказане також свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відтак у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, об'єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_11 інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства може запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.

Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою останнього, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 з 28.03.2022 переховується від органів досудового слідства, з метою запобігання подальшим спробам переховування від органів досудового розслідування та у подальшому суду, продовжувати вчиняти даний злочин, забезпечення виконання останнім процесуальних рішень, керуючись ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України,слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Застосувати відносно підозрюваного: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Строк рахувати із 22.06.2023 р. з 8 год. 20 хв. до 20.08.2023 р. до 8 год. 20 хв.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів та слідчих, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
111744144
Наступний документ
111744146
Інформація про рішення:
№ рішення: 111744145
№ справи: 554/4729/22
Дата рішення: 23.06.2023
Дата публікації: 26.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.05.2023)
Дата надходження: 18.05.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
12.09.2022 14:00 Октябрський районний суд м.Полтави
20.06.2023 11:00 Октябрський районний суд м.Полтави
23.06.2023 14:00 Октябрський районний суд м.Полтави