Справа № 541/1534/23
Провадження № 1-кп/541/192/2023
22 червня 2023 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170550000279 від 11.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170550000279 від 11 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання, які в судовому засіданні підтримав, про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 . Огли та ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, кожному, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених спливає 02.07.2023р., а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що ризики, зазначені прокурором не доведені, є перебільшеними. Крім того, просив врахувати, що обвинувачений має цивільну дружину, на момент затримання проживав з нею в м. Дніпро, але коли він був затриманий вона не змогла орендувати сама квартиру та зараз проживає за місцем реєстрації ОСОБА_7 . Зазначив, що обвинувачений частково визнає свою вину у скоєному, готовий до діалогу з потерпілим для відшкодування збитків, раніше не вчиняв кримінальних правопорушень та не притягувався до адміністративної відповідальності, має стійкі соціальні зв'язки, має літніх батьків та двох братів. Обвинувачений пояснив, що не має наміру впливати на свідків та потерпілого, хоче примиритися з потерпілим та відшкодувати завдані збитки. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистої поруки.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 . Огли строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що стороною обвинувачення достатньо не доведено наявність ризиків. Просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання або особистої поруки.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримав та просив їх задовольнити.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.03.2023р. до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту взяття під варту 14 березня 2023 року по 09 травня 2023 року включно, врахувавши строк перебування під вартою з 11 березня 2023р. по 14 березня 2023р., без застосування застави.
Ухвалою суду від 04.05.2023р. під час підготовчого судового засідання продовжено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 02 липня 2023 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі обґрунтованість підозри, суспільну небезпечність тяжкого злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, не одружений, не працює, утриманців не має, та доведення, що ризики, передбачені п.п.1,3 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховування від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_8 . Огли обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, вчиненому групою осіб, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які ще не буди допитані під час судового розгляду.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає на даний час недоведеним існування такого ризику, а лише припущенням.
При цьому судом досліджені характеризуючи матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , які були долучені до обвинувального акту прокурором, відповідно до яких обвинувачений зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується добре.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігання ризикам передбаченим у ч. 1 цієї статті, враховуючи наявність у нього постійного місця проживання, стійкі соціальні зв'язки, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому цілодобово не відлучатись з місця проживання, якщо це не пов'язано з обов'язком з'являтись за викликом суду; з'являтися до суду за першим викликом, і у призначений час; утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, у сукупності здатні забезпечити виконання ОСОБА_8 . Огли покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України, та встановлених судом, тобто вказаний запобіжний захід буде відповідати меті його застосування.
За таких обставин суд вважає можливим змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить належне запобігання настанню вказаних ризиків.
Крім того встановлено, що ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2023р. до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з моменту фактичного затримання з 11 березня 2023 року по 09 травня 2023 року включно, без застосування застави.
Ухвалою суду від 04.05.2023р. під час підготовчого судового засідання продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 02 липня 2023 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі обґрунтованість підозри, суспільну небезпечність тяжкого злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий, не одружений, не працює, утриманців не має, та доведення, що ризики, передбачені п.п.1,3 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, вчиненому групою осіб, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які ще не буди допитані під час судового розгляду.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає на даний час недоведеним існування такого ризику, а лише припущенням.
При цьому судом досліджені характеризуючи матеріали щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , які були долучені до обвинувального акту прокурором, відповідно до яких обвинувачений зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується добре.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігання ризикам передбаченим у ч. 1 цієї статті, враховуючи наявність у нього постійного місця проживання, стійкі соціальні зв'язки, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та в подальшому цілодобово не відлучатись з місця проживання, якщо це не пов'язано з обов'язком з'являтись за викликом суду; з'являтися до суду за першим викликом, і у призначений час; утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, у сукупності здатні забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України, та встановлених судом, тобто вказаний запобіжний захід буде відповідати меті його застосування.
За таких обставин суд вважає можливим змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить належне запобігання настанню вказаних ризиків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 197, 199, 331, 369, 372 КПК України, -
В задоволенні клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - відмовити.
Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням електронних засобів контролю строком на два місяці, тобто по 22 серпня 2023 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_7 прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Змінити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю строком на два місяці, тобто по 22 серпня 2023 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_8 прибути до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- утримуватись від спілкування з особами, який є потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з-під варти в залі суду негайно після оголошення цієї ухвали.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них обов'язків.
Копію ухвали для виконання направити до Відділу поліції № 1 (м. Добропілля) Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.
СуддяОСОБА_1