Справа № 182/4103/22
Провадження № 1-кп/0182/706/2023
14.06.2023 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про яке внесені 30 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041340000969 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, гр. України, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, працюючого неофіційно, особою з інвалідністю або депутатом не являється, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
29.08.2022, в післяобідній час, ОСОБА_3 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , куди приблизно о 17год.25 хвил. прийшов колишній співмешканець його матері - ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та який ногами почав бити у ворота на території домоволодіння.
ОСОБА_3 за допомогою камери відеоспостереження, розташованої на території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , помітив дії потерпілого і вийшов на вулицю. При цьому, щоб припинити хуліганські дії ОСОБА_5 , взяв з собою сумку на ремені через плече, в якій знаходився револьвер «Stalker» №0820-004647, 4мм. (Флобер) виробництва Туреччини, який призначений для стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків, який він придбав наприкінці лютого 2022 року.
29.08.2022 року близько 17год. 30хвил. ОСОБА_3 вийшов за територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, в ході розмови виникла словесна сварка з приводу з'ясування боргових зобов'язань один перед одним.
В ході словесної сварки у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5
29.08.2022 року близько о 17год.35 хвил. ОСОБА_3 , знаходячись на прилеглій території до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, дістав зі своєї сумки на ремені через плече револьвер, який, згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/263З2-БЛ від 31.08.2022 є револьвером «Stalker» №0820-004647, 4мм. (Флобер) виробництва Туреччини, призначений для стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків який тримав у правій руці та діючи умисно, не маючи наміру на заподіяння смерті, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, здійснив чотири постріли в область грудної клітини, живота та лівої нижньої кінцівки ОСОБА_5 .. Внаслідок чого заподіяв потерпілому, згідно висновку судово-медичного експерта № 596 від 21.10.2022, тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого кульового поранення грудної клітини справа, правобічного гемопневматораксу, вогнепального проникаючого кульового поранення передньої черевної стінки зліва з ушкодженням ділянки тонкої кишки, внутрішньочеревної кровотечі, котрі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, сліпого вогнепального кульового поранення лівого стегна, сліпого вогнепального кульового поранення лівої пахової області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після чого ОСОБА_3 з місця скоєння злочину пішов додому, а ОСОБА_5 був госпіталізований до реанімаційного відділення КП «Нікопольська міська лікарня №4» НМР»
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто, умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину повністю і повідомив наступне. Потерпілий є колишнім співмешканцем його матері. Він і ще двоє молодших сестричок жили разом з ними однією родиною, були добрі стосунки, поки потерпілий не почав зловживати спиртними напоями, втратив роботу, почав вчиняти сварки. Тоді вони припинили стосунки і ОСОБА_7 виїхав з їхньої хати, але періодично приходив до них додому в стані алкогольного сп'яніння і вчиняв сварки. 29.08.2022р. він був вдома. Почув лай собак, а потім гучний стукіт в хвіртку. За допомогою камери відео спостереження побачив ОСОБА_8 з велосипедом, колесом якого він бив по хвіртці. Т.я. він був вдягнутий лише в одні шорти, то взяв з собою чоловічу сумочку, в якій лежав револьвер «Флобер», який він купив у перші дні війни для самооборони. Коли він відчинив хвіртку, то потерпілий стояв до нього спиною. Він запитав, навіщо останній прийшов. При цьому, ОСОБА_8 розвернувся, наблизився до нього і намагався його вдарити в обличчя, але не влучив по ньому жодного разу. При цьому, він, переміщуючись по вулиці, і будучи на відстані приблизно 5 м від Вадима, дістав із сумки пістолет і здійснив кілька пострілів у нього. Після третього пострілу потерпілий впав на клумбу, а він зайшов у будинок. Швидку допомогу викликали сусіди, які чули постріли. Дуже шкодує про вчинене, відшкодував витрати, пов'язані з лікування потерпілого, сплатив позов прокурора в повному обсязі і повернув борг потерпілому ОСОБА_9 . З урахуванням поведінки самого потерпілого, його нахабства і намагання спричинити йому тілесні ушкодження, визнає частково позов потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди на суму 10 тис. гривень. Тому в іншій частині позов вимог просив відмовити.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він перебував у цивільному шлюбі з матір'ю обвинуваченого на протязі кількох років. Вони спільно вели господарство, купували меблі в будинок, займалися розведенням домашньої худоби, а саме кіз. Приблизно два роки вони не проживають спільно і, у матері обвинуваченого, склалися відносини з іншим чоловіком. Але, він, у той час, коли проживали однією родиною, позичив гроші у сумі приблизно 4 тис. гривень обвинуваченому, для бізнесу. Зазначені кошти обвинувачений йому не повернув і спочатку визнавав суму боргу, а потім, приблизно на початку літа 2022р. повідомив, щоб він звертався до суду про стягнення з нього боргу. Тому, 29.08.2022р., він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до домоволодіння обвинуваченого і його матері, щоб нагадати про борг або забрати його. Він під'їхав на велосипеді і т.я. дуже гучно грала музика у будинку, почав стукати ногою по металевій хвіртці. Обвинувачений напевно не чув його, але помітив за допомогою відеокамери і вийшов до нього, запитавши що йому потрібно. Він намагався його вдарити першим в обличчя, але «промахнувся», бо був нетверезим. Звідки обвинувачений витяг пістолет він не помітив лише відчув як той здійснив постріл у грудну клітину, в брюшну черевнину, в лівий бік та в ліву ногу. Після чого він втратив свідомість. Прийшов до тями у лікарні. Обвинувачений сплатив йому кошти, які витратив на лікування в повному обсязі і повернув борг, на загальну суму 25900 гривень. Але, він учасник АТО з 2014 р., дії обвинуваченого, до якого він ставився, як до дитини, дуже образили його. Внаслідок отриманих травм, він позбувся фізичного здоров'я, не міг самостійно колоти дрова, піднімати важкі предмети, постійно відчуває фізичний біль. Він відчуває приниження і образу. Тому, просив задовольнити його позов та стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду у сумі 85 тис. гривень. При цьому, вважав, за необхідне не позбавляти волі обвинуваченого, а надати йому іспитовий строк.
Свідок ОСОБА_10 повідомила, що обвинувачений її син, а потерпілий колишній співмешканець. З 2020 року вони спільно не проживають. Причиною розірвання стосунків стало зловживання потерпілим алкоголем, через що він залишився без роботи. Але ОСОБА_7 постійно телефонував їй, сину, погрожував їй, шкодив їх майно, оскільки постійно висловлює безпідставні матеріальні претензії, вчиняє сварки. У зв'язку з чим вона неодноразово зверталася з заявою до поліції.
За клопотанням прокурора та за згодою сторін кримінального провадження, досліджені письмові докази, допустимість і законність яких сторони кримінального провадження не оспорювали.
Згідно протоколу огляду місця події 29.08.2022 р. в період часу з 18.20 год. до 18.50 год. встановлено місце події злочину, яким є прилегла ділянка навпроти будинку АДРЕСА_2 , де між будинками 144 та 123 на землі виявлено сліди бурого кольору. Під час огляду гаражу на території домоволодіння АДРЕСА_1 біля чорного тубусу виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет. (а.п.10-21 з фототаблицею).
Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-22/26332-БЛ від 31.08.2022 року, наданий на дослідження револьвер вогнепальної зброєю не являється. Наданий револьвер є револьвером «Stalker» № НОМЕР_1 калібру 4 мм. (Флобер), виробництва Туреччини. Даний револьвер призначений для стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ). Револьвер, наданий на дослідження, до стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. придатний. Даний револьвер виготовлений промисловим способом. (а.п.58-63).
Згідно протоколу огляду DVD-диску з відеозаписом з камери зовнішнього спостереження буд. АДРЕСА_1 , під час огляду відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовано дата, час та обставини за яких потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження біля домоволодіння за адресою: буд. АДРЕСА_1 . (а.п.23 - 25).
Згідно протоколу слідчого експерименту проведеного 18.10.2022 р. за участю потерпілого ОСОБА_5 , останній вказав за яких обставин отримав тілесні ушкодження. 29.05.2022 р. приблизно о 17.00 год. він прийшов до своєї колишньої співмешканки за адресою: АДРЕСА_1 , де покликав ОСОБА_11 , який був винен йому грошові кошти. Під час розмови з ОСОБА_12 між ними виникла словесна сварка в ході, якої останній здійснив в його сторону постріли. Після пострілів він впав на землю та втратив свідомість, чи було щось в руках у ОСОБА_11 він не бачив. (а.п.29-32).
Згідно висновку експерта №596 від 21.10.2022 р. у гр. ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді - вогнепального проникаючого кульового поранення грудної клітини справа, правобічного гемопневматораксу, вогнепального проникаючого кульового поранення передньої черевної стінки зліва з ушкодженням ділянки тонкої кишки, внутрішньочеревної кровотечі, котрі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п. 2.1.3 пп. й,к Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Сліпого вогнепального кульового поранення лівого стегна, сліпого вогнепального кульового поранення лівої пахової області, котрі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я ( згідно п.2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії кульових зарядів при пострілах з вогнепальної зброї. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого, тобто 29.08.2022р. (а.п.39-41).
Крім того, під час слідчого експерименту 18.10.2022р. ОСОБА_3 вказав механізм і обставини спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 ( а.п.77-81).
Згідно додаткового висновку експерта №601 від 25.10.2022 р. виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження утворились від дії кульових зарядів при пострілах з вогнепальної зброї, можливо як вказано у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 18.10.2022 р. (а.п.43-44).
Оцінюючи докази у їх сукупності, з точки зору допустимості і належності, суд вважає, що вони є достатніми для встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Дії обвинуваченого були умисними про що свідчить застосування спеціального предмету, яким є пістолет Флобер, за допомогою якого він спричинив потерпілому декілька тілесних ушкоджень, зокрема в області черева та життєво важливо органу - в області грудної клітини. При цьому обвинувачений допускав і переслідував мету спричинення саме таких тілесних ушкоджень. Потерпілий не мав при собі будь-яких спеціальних предметів для завдання тілесних ушкоджень і перебував у стані алкогольного сп'яніння, що порушувало координацію його рухів і він не зміг спричинити жодного удару ОСОБА_3 . Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацією за ч.1 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги велику ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким, умисним злочином і яке потягло спричинення потерпілому ОСОБА_5 умисних тяжких тілесних ушкоджень. Мотивом вчинення злочину став конфлікт на ґрунті особистих родинних неприязних відносин. Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 сприяв розкриттю вчиненого ним злочину, не намагався залиши місце вчинення злочину, не знищив знаряддя спричинення тілесних ушкоджень, видав револьвер і вказав обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, видав диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, що безумовно є обставинами, які пом'якшують його вину. ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, працює, але неофіційно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, з місцем мешкання характеризується з позитивного боку, фактично допомагає і піклується про матір і молодших сестер. Крім того, він добровільно відшкодував витрати на лікування потерпілого ОСОБА_13 і витрати лікарні за час перебування там потерпілого. Враховуючи, ту обставину, що потерпілий своєю поведінкою спровокував ОСОБА_11 на вчинення певних дій, до того ж просив не позбавляти волі обвинуваченого, беручи до уваги позицію сторони обвинувачення, суд, використовуючи свої дискреційні повноваження у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову, владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Беручи до уваги, що покарання має бути достатнім для перевиховання обвинуваченого і для запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів, таким покаранням, на думку суду, буде покарання в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75,76 КК України, тобто з випробуванням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілим ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування спричинення моральної шкоди потерпілий ОСОБА_5 вказував, що переніс фізичні та моральні страждання внаслідок отримання тілесних ушкоджень, безпорадність внаслідок відчуття незахищеності, приниження, оскільки є учасником АТО. Все це безумовно заподіяло йому душевні страждання.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9. зазначеної розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що внаслідок вчиненого стосовно потерпілого злочину, йому було спричинено моральну шкоду, яка виразилась в спричиненні душевних страждань, вимушених змінах в його житті внаслідок лікування, приниженні, втрати довіри до суспільства і загальної захищеності від сторонніх посягань на своє життя.
Суд враховує характер, глибину душевних та психічних страждань потерпілого, а також поведінку обвинуваченого одразу після вчинення ним кримінально-караного діяння, під час досудового розслідування та судового розгляду, його ставлення до наслідків вчиненого та ту обставину, що матеріальна шкода відшкодована обвинуваченим в повному обсязі. При визначенні розміру відшкодування судом моральної шкоди потерпілому, враховуються вимоги розумності і справедливості, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заявлена потерпілим до відшкодування сума моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 не є співмірною з вчиненим правопорушення і розміром матеріальної шкоди. Відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 тис. гривень буде тим розміром, що відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості з урахуванням обставин встановлених в судовому засіданні та підтверджених матеріалами справи. Виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню.
Обставини, які обтяжують вину обвинуваченого не встановлені.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу ( №19/104-22/27203-ФХВР від 19.10.2022) та експертизи зброї («СЕ-19/104022/26332-БЛ від 12.08.2022), на загальну суму 3020 гривень 48 коп.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 615 КПК України 1166 ЦК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 відбуття покарання з випробуванням строком на три роки. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у зазначеному кримінальному провадженні не обрано. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 3020 (три тисячі двадцять) гривень 48 копійок.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Речові докази: DVD-RW диск з відеофайлами з домоволодіння АДРЕСА_3 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12022041340000969 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Револьвер «Stalker» №0820-004647 калібру 4 мм. (Флобер); марлевий тампон, які зберігаються в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Нікопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.
Негайно після проголошення вир оку, його копію вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1