Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1323/21 вх. №
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши заяву кредитора ПрАТ "НЕК "Укренерго" про визнання недійсним виділу активів боржника на іншу юридичну особу
По справі за заявою Фізична особа ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар"
про визнання банкрутом
за участю сторін: розпорядник майна - Панасюк І.В. (свідоцтво №593 від 21.03.13),
- пр-к АТ "Банк Інвестицій та Заощаджень" - Єфремова І.В. (в режимі вкз, )
-пр-к "НЕК УКренерго" - Сосунов Є.В. (на підставі витягу з ЄДР),
- пр-к боржника - Бабич Ю.В. (ордер № 1098825 від 19.09.22),
До господарського суду надійшла заява кредитора ПАТ "НЕК "Укренерго", в якій кредитор просить суд на підставі ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013) визнати правочин, укладений боржником ТОВ "Техностар" на виконання вимог протоколу 13/2 від 13.02.2019 недійсними та скасувати їх, повернути передане майно боржника за цими договорами та/або розподільчими балансами кредиторам в натуральному або грошовому еквіваленті та включити передане майно у ліквідаційний баланс боржника; витрати по сплаті судового збору покласти на боржника.
Ухвалою суду від 22.12.2021 суд призначив заяву ПАТ "НЕК "Укренерго" до розгляду в судовому засіданні.
На виконання вимог ухвали суду, 01.11.2022 надійшов письмовіий відзив на заяву кредитора від боржника, в якому представник боржника просить суд відмовити у задоволенні заяви кредитора, посилаючить на її повну необгрунтованість
Ухвалою суду від 16.03.2023 було залучено до участі в судовому процесі з розгляду заяви ПАТ "НЕК Укренерго" підприємство ТОВ "Техностар Енергопроект" (код ЄДРПОУ 42821525, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 168), зобов'язано ПАТ "НЕК "Укренерго" надіслати копію заяви разом з додатками про визнання недійсним виділу активів боржника на адресу залученої особи.
В судовому засіданні 18.05.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ПАТ "НЕК Укренерго" на 20.06.2023.
Присутній в судовому засіданні представник ПАТ "НЕК Укренерго" свою заяву про визнання правочинів, що укладені боржником ТОВ "Техностар" на виконання вимог протоколу 13/2 від 13.02.2019 недійсними та скасувати їх підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.
Присутній в режимі ВКЗ представник кредитора АТ "Банк інвестицій та заощаджень" підтримує заяву ПАТ "НЕК Укренерго" у повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні представник боржника ТОВ "Техностар" заперечує проти заяви кредитора, просить суд відмовити у її задоволенні.
Розпорядник майна Панасюк І.В. не підтримує заяву кредитора, вважаючи її такою, ще підтверджена відповідними доказами.
Роглянувши матеріали справи, подані суду заяву кредитора, надані до заяви суду документи, розглянувши відзив боржника на заяву кредитора, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.
Як зазначається в заяві кредитора, в результаті реорганізації ТОВ "Техностар" з нього було виділено підприємство ТОВ "Техностар Енергопроект" (код ЄДРПОУ 42821525, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 168) та передано новому підприємству за розподільчим балансом частину майна, прав та обов'язків ТОВ "Техностар", що, на думку кредитора, підтверджується додатково листом за вих. № Т-3324-П від 16.09.2019р. директора ТОВ "Техностар" А.В. Шинкар, відповідно до якого на ТОВ "Техностар Енергопроект" було передано всі механізми і інструменти, включаючи лабораторію, а також довідки ТОВ "Техностар" "Про наявність в учасника устаткування та матеріально-технічної бази" за вих. № 08/08-01 від 08.08.17 (перелік будівельної техники, механізмів, обладнання для забезпечення виконання робіт на об'єкті), що підписані інженером -електриком 2 категорії Л.Л. Приз, в зв'язку з чим кредитор просить суд визнати правочин(ни) про виділ активів ТОВ "Техностар" недійсними та повернути передане майно боржника за цими договорами та/або розподільчими балансами у конкурсну масу боржника.
Суд зазначає, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ним не передбачено надання зворотної дії в часі положенням статті 42 цього Кодексу, як і будь-яким іншим положенням Кодексу. З огляду на таке, до договорів (правочинів), які укладені до моменту набрання чинності КУзПБ застосовуються загальні чи спеціальні норми матеріального права, які визначають підстави недійсності цих договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину) .Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, відповідно до якої при вирішенні спору про визнання правочину недійсним відповідність чи невідповідність такого правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом щодо законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Отже, приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013, а до правовідносин, які склалися до 19.01.2013 - Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV, чинній до 19.01.2013.
З огляду на те, що виділ активів з ТОВ "Техностар" на ТОВ "Техностар Енергопроект" за розподільчим балансом відбувся 13.02.2019 згідно протоколу № 13/2 загальних зборів учасників ТОВ "Техностар" до правовідносин, що склалися між сторонами до 21.10.2019, - підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013.
Згідно ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.
Заявник ПАТ "НЕК "Укренерго" у справі про банкрутство ТОВ "Техностар" є конкурсним кредитором, а отже мав право подати до суду заяву про визнання недійсним правочину.
Суд зазначає, що кредитор ПАТ "НЕК "Укренерго" в заяві, посилаючить на приписи ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не зазначив будь-яких підстав, які перелічені та визначені законодавцем у ст. 20 цього Закону, на підставі яких боржником ТОВ "Техностар" було порушені права та інтересі кредитора ПАТ "НЕК "Укренерго", наслідком укладання правочину про передачу активів за разподільчим балансом (що є фактично одностороним правочином). Разом з тим, для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного кредитором, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення вказного вище правочину на права та законні інтереси цієї особи у справі про банкрутство. (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
Суд звертає увагу на те, що наразі вже сформована усталена судова практика в межах справи про банкрутство про можливість оскарження (фраудаторного) правочину особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо ця особа (кредитор) доведе, що боржник, що уклав договір та відчужив за ним майно, свідомо погіршив свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором. Зокрема у правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 20 Закону про банкрутство або статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зазначає, що фраудаторний правочин може бути як оплатний так і безоплатний, односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній.
Натомість кредитором у відповідності до приписів ст.74 ГПК України не було доведено суду обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і такі докази суду не було представлено.
Доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому господарському процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Посилання кредиторана те, що в результаті реорганізації боржника ТОВ "Техностар" з нього було виділено підприємство ТОВ "Техностар Енергопроект" на яке було передано за розподільчим балансом від 13.02.2019 частину майна, прав та обов'язків ТОВ "Техностар", що також підтверджується, на думку кредитора, листом за вих. № Т-3324-П від 16.09.2019р. директора ТОВ "Техностар" А.В. Шинкар, відповідно до якого на ТОВ "Техностар Енергопроект" було передано всі механізми і інструменти, включаючи лабораторію, а також довідкою ТОВ "Техностар" "Про наявність в учасника устаткування та матеріально-технічної бази" за вих № 08/08-01 від 08.08.17 (перелік будівельної техники, механізмів, обладнання для забезпечення виконання робіт на об'єкті), яка підписана інженером - електриком 2 категорії Л.Л. Приз, не знайшло свого грунтовного підтвердження.
Так, відповідно до матеріалів заяви кредитора, наданого суду розподільчого балансу ТОВ "Техностар" про виділ нової юридичної особи ТОВ "Техностар Енергопроект", розшифровки рядків розподільчого балансу, письмового відзиву керівника ТОВ "Техностар Енергопроект" від 19.04.2023р. вбачається, що ТОВ "Техностар Енергопроект" отримала за розподільчим балансом від 13.02.2019 папір А4 500 арк. 8 пачок по 125 грн. на загальну суму 1000 грн. Зареєстрований пайовий капітал товариства склав суму 1000 грн. Будь-якого іншого обладнання, механізмів і інструментів, включаючи лабораторію, будівельної техники, тощо за розподільчим балансом ТОВ "Техностар Енергопроект" не отримував і такі докази кредитор документально суду не надав.
Так, за статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими, речовими та електронним доказами.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76 ГПК України).
Крім того, важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були і навпаки (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18) та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Крім того, кредитором не було доведено суду, яким чином було порушено майнові інтереси кредитора ПАТ "НЕК "Укренерго", коли боржником ТОВ "Техностар" за розподільчим балансом від 13.02.2019 в складений (статутний) капітал юридичної особи ТОВ "Техностар Енергопроект" було передано товариством бумага на загальну суму 1000 грн, і передавши це майно, боржник свідомо погіршив свій майновий стан, з метою уникнення проведення розрахунків з кредитором ПАТ "НЕК "Укренерго".
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заява кредитора ПАТ "НЕК "Укренерго" не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013, ст.ст. 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 79, 86, 234-235, 236 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні заяви кредитора приватного акціонерного товариства "НЕК "Укренерго" про визнання недійсним виділу активів боржника на іншу юридичну особу - відмовити.
2. Ухвалу надіслати: боржнику, розпоряднику майна Панасюку І.В., комітету кредиторів: ПрАТ "НЕК "Укренерго" (вул. С.Петлюри, 25, м. Київ, 01032), АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119), ТОВ "Зіон ХХІ" (вул. Данилевського, 27, кв. 11, м. Харків, 61058), гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); залученій особі: ТОВ "Техностар Енергопроект" (61017 м. Харків, вул. Велика Панасівська, 168).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 22.06.2023 року.
Суддя Міньковський С.В.