Справа № 755/2179/23 Головуючий у І інстанції Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/2304/2023 Доповідач Дрига А.М.
21 червня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Габрєва В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 05 лютого 2023 року о 08 годині по просп. Броварський, 29а в м. Києві керував транспортним засобом-автомобілем «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», який зафіксував перевищення рівня алкоголю у водія із цифровим показником 0,78 проміле, чим. порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник Габрєв В.В. подав апеляційну скаргу, в якій він просить постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було обмежено ОСОБА_1 у наданих йому законом прав, передбачених ст. 268 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням Інструкції, а саме в графі, де особу встановлено, не зазначено коли і ким був виданий документ, що посвідчує особу, також останньому не було роз'яснено його права, що є грубим порушенням. Вказує, що поліцейський не поінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Апелянт також зазначає, що з огляду на те, що фабула адміністративного правопорушення у справі не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення та те, що судом обмежено скаржника у праві надати пояснення та докази особисто, суд першої інстанції фактично зайняв сторону обвинувачення, що зумовило прийняття незаконного рішення і призвело до порушення принципу неупередженості суді.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно п.2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №150280від 05 лютого 2023 року (а.с.1); роздруківці з приладу «Драгер» з результатом 0,78 проміле(а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); розписці ОСОБА_1 про те, що він зобов'язується не керувати транспортними засобами протягом 24 годин (а.с.4); відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.5). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими було порушено права на захист ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, останнім підписаний без жодних зауважень.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про грубе порушення Інструкції при складанні протоколу, оскільки в графі, де особу встановлено, не зазначено коли і ким був виданий документ, що посвідчує особу, то вони є безпідставними з огляду на те, що відповідно до бланку протоколу, у ньому зазначено серію та номер посвідчення водія.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейський не поінформував водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 було зупинено з метою перевірки дотримання Правил дорожнього руху через різкі маневрування.
З переглянуто відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та після отримання результатів 0,78 проміле, не висловлював своєї незгоди з результатами.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення, з урахуванням чого постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргузахисника Габрєва В.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову суддіДніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига