22 червня 2023 року м. Київ
Унікальний номер справи № 758/268/23
Суддя в суді першої інстанції: Ікорська Є.С.
Провадження № 33/824/3229/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. (а.с. 16-17).
Не погодившись з вказаною постановою, 09 червня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання мотивував тим, що про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 05 червня 2023 року, оскільки в судове засідання 31 січня 2023 року судом не викликався. Зазначав, що був повідомлений про судове засідання, яке було призначене на 19 січня 2023 року. Зважаючи на віддаленість місця проживання, ним було подано клопотання перенесення розгляду справи за місцем проживання, проте, вказане клопотання було відхилене суддею (а.с. 25-35).
Перевіривши матеріали справи та доводи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03).
Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2022 року ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 139394 від 09 грудня 2022 року, згідно з яким йому було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Подільському районному суді міста Києва за викликом (а.с. 1).
Розгляд справи в суді першої інстанції було призначено на 31 січня 2023 року о 09 год. 30 хв., що підтверджується судовою повісткою про виклик до суду (а.с. 11).
17 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про направлення справи про адміністративне правопорушення для розгляду за місцем проживання до Соснівського районного суду м. Черкаси (а.с. 13).
19 січня 2023 року Подільським районним судом міста Києва було винесено постанову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу адміністративного матеріалу за підсудністю - відмовлено (а.с. 15).
31 січня 2023 року ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився будучи повідомленим про розгляд справи, тому Подільським районним судом міста Києва було винесено постанову по справі без його участі.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 09 червня 2023 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП 10-денного строку на апеляційне оскарження з дня винесення постанови.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Апеляційний суд враховує, що 17 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про направлення адміністративної справи для розгляду за місцем проживання до Соснівського районного суду м. Черкаси, тобто був обізнаний про те, що дана справа перебуває на розгляді в Подільському районному суді міста Києва та призначена до розгляду.
Разом з тим, апелянт будучи повідомленим про розгляд даної справи до 05 червня 2023 року (заява про ознайомлення апелянта з матеріалами справи), не вживав жодних заходів для того, щоб дізнатися про стан достеменно відомого йому провадження, яке безпосередньо стосується його інтересів, зокрема не подавав до суду заяв про отримання інформації щодо розгляду даної справи (розгляду його клопотання про передачу справу до іншого суду, відкладення судового засідання, тощо) чи про отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови.
Посилання апелянта на те, що він дізнався про оскаржувану постанову випадково лише 05 червня 2023 року не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки згідно з положеннями КУпАП початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов'язаний з днем отримання копії постанови чи ознайомленням з матеріалами справи.
Отже, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть вважатися поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкоджали вчасному зверненню до суду з апеляційною скаргою, тому виходячи з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянтом не підтверджено поважності причин пропуску такого строку, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець