Справа №369/6653/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3991/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
20 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 червня 2023 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 09 червня 2023 року до 07 серпня 2023 року включно; обрано як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - заставу, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12022100100003833 від 31 грудня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2,3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.
У підготовчому судовому засіданні судом розглянуто клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», яке прокурор мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину з мірою можливого покарання від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, не працює, не одружений, з родиною не проживає, немає міцних соціальних зв'язків, вважає, що існують ризики того, що останній може вчинити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків з метою їх залякування та зміни показань, які ще не допитані судом з огляду на стадію розгляду справи, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, вчинених з корисливих мотивів, що може свідчити про те, що даний вид кримінальних правопорушень є одним із видів отримання доходів обвинуваченим. Вказував, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню з огляду на те, що під час затримання у ОСОБА_6 на мобільному телефоні виявлено витяг з ЄРДР у даному кримінальному провадженні, тобто, що є службовою інформацією та таємницею досудового розслідування, що може вказувати на існування зв'язків у обвинувачених із правоохоронними органами.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 червня 2023 року обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 09 червня 2023 року до 07 серпня 2023 року включно; обрано як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - заставу, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися до суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та обрати останньому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні №12022100100003833 від 31.12.22 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, а прокурором не надано жодних конкретних доказів щодо підтвердження їх існування. Зазначає, що саме звинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначає, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддею не брались до уваги обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей. Захисник зауважує, що у ОСОБА_6 наявні хвороби, які унеможливлюють його перебування в слідчому ізоляторі. Аналізуючи рішення суду щодо альтернативного запобіжного заходу, захисник стверджує, що в цій частині воно не містить будь-якого обґрунтування чи доводів, а застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є завідомо непомірною для ОСОБА_6 та його сім'ї, адже його доходи та наявні заощадження є очевидно недостатніми для її внесення у такому розмірі.
Оскільки апеляційна скарга захисника не містила клопотання про розгляд за участю сторін, відтак, така апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 422-1 КПК України без участі сторін.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції при вирішенні питання доцільності обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано.
Так, судом першої інстанції були заслухані пояснення прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілої для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, суд першої інстанції при розгляді питання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином дослідив всі обставини, які мають значення для вирішення даного питання, врахував конкретні обставини кримінального провадження, дані, що характеризують особу обвинуваченого, характер та тяжкість злочинів, які йому інкриміновано, та правильно встановив, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується в тому числі і у вчиненні особливо тяжкого злочину, неодружений (розлучений), не має осіб на утриманні, немає сталих міцних соціальних зв'язків, може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою уникнення відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях; може впливати на свідків та потерпілих, показання яких суд має сприймати безпосередньо, проте допит яких ще не проведено, з огляду на стадію розгляду справи; а також існує ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що він також обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, вчинених з корисливих мотивів.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування до ОСОБА_6 іншого, більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на даній стадії розгляду кримінального провадження може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано та зазначено, що ОСОБА_6 відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України не є особою, до якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Посилання захисника в апеляційній скарзі щодо наявності захворювань у обвинуваченого також не можуть свідчити про зменшення встановлених судом ризиків чи можливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та не унеможливлює застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку колегії суддів, обставини, які зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Рішення суду першої інстанції прийнято на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийнято відповідне рішення.
Також колегія суддів вважає, що у даному кримінальному провадженні, всупереч доводам захисника, відповідним і достатнім є визначений судом першої інстанції розмір застави.
Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, врахував обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 , його майновий стан, та дійшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності визначити обвинуваченому заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
На переконання колегії суддів, таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції захисником не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.
Керуючись положеннями ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 червня 2023 року, якою обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 09 червня 2023 року до 07 серпня 2023 року включно; обрано як альтернативу даному запобіжному заходу ОСОБА_6 - заставу, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя