Справа № 761/9837/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4579/2023
20 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Лапчевської О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зупинення апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та невиплаченої компенсаційної виплати,-
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі НАК «Нафтогаз України») у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ від 14 квітня 2022 року № 76 «Про призупинення дії трудового договору», а також стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період вимушеного призупинення дії трудового договору, у розмірі 1 795 456 грн 41 коп. та невиплачену компенсаційну виплату, у сумі 87 764 грн 70 коп.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання судових витрат. Рішення в частині стягнення заробітку за час вимушеного припинення дії трудового договору за один місяць допущено до негайного виконання.
У подальшому, НАК «Нафтогаз України» звернулося у суд із заявою про відстрочення виконання судового рішення, яку ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2023 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, представником відповідача подано апеляційні скарги, за якими відкрито апеляційні провадження та призначено їх до розгляду.
Під час провадження справи в суді апеляційної інстанції, 15 червня 2023 року представником відповідача до апеляційного суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом подібної справи за № 754/5488/22.
Зазначено, що справа, яка перебуває на розгляді Верховного Суду, з подібними (тотожними, аналогічними) до справи № 761/9837/22 предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог й між цією справою та справою № 754/5488/22 є тісний матеріально-правовий зв'язок.
Окрім цього зазначено, що зупинення провадження у справі жодним чином не порушить прав ОСОБА_1 , остільки за власним бажанням нею припинено трудовий договір, а тому навіть у випадку визнання незаконним оспорюваного наказу, позивачка не стане до роботи.
Заслухавши представника відповідача Слесарчука В.М. , який підтримав клопотання, представника ОСОБА_1 , адвоката Дядюка Є.М., який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі з огляду на наступне.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Під неможливістю розгляду цивільної справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Згідно керівних роз'яснень, які містяться у п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Колегія суддів також враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Разом з тим, вирішуючи подане по справі клопотання, підлягає до врахування наступне.
Із наданих відповідачем документів, доданих до клопотання про зупинення провадження у справі установлено, що ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 754/5488/22 відкрито касаційне провадження у справі за позовом фізичної особи до Державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» про скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення заробітної плати.
Зі змісту ухвали Верховного Суду убачається, що касаційне провадження у справі відкрито з огляду на відсутність висновку касаційного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема положень ст.13 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022року, який набрав чинності 24.03.2022 та умовами якого передбачено право роботодавця призупинення дії трудового договору з конкретними працівниками у зв'язку з неможливістю надання певної роботи та її виконання з причин військової агресії проти України ( п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК).
Як зазначено Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження, порушені стороною спору питання мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (а.с. 236 т. 3).
Отже, Закон, який надає роботодавцю правові підстави до призупинення дії трудового договору, є новим для правозастосовної практики.
Справа, яка перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції, є подібною до справи, яка розглядається Верховним Судом, остільки дію трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 , відповідачем призупинено на підставі положень ст. 13 Закону України № 2136-IX.
Згідно ч.1 ст.36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та у спосіб, визначені процесуальними законами.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення (правову визначеність). Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, §61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).
Положеннями ч. 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, вкладених у постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Призупинення дії трудового договору є новизною у трудовому праві України.
Отже, у справі № 754/5488/22 Верховним Судом формується судова практика щодо призупинення дії трудового договору та застосування положень ст. 13 Закону України № 2136-IX, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та в подальшому має бути врахована й при розгляді справи № 761/9837/22.
Враховуючи викладене та з метою єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права та принципу правової визначеності, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі № 761/9837/22 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №754/5488/22.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 261 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору та невиплаченої компенсаційної виплати,до розгляду Верховним Судом справи № 754/5488/22.
Ухвала суду набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 21 червня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: