Справа № 761/18849/19 Головуючий у І інстанції Мальцев Д.О.
Провадження №22-ц/824/11471/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
20 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ТзОВ «Траєкторія» про стягнення заборгованості,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання ухвали, а саме для сплати судового збору в розмірі 178 012,85 грн.
У січні 2023 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про зменшення розміру судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 07 червня 2023 року ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2023 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року зауважив, що відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та одночасно визнаючи неподаною і повертаючи скаргу, апеляційний суд неправильно застосував положення ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», статті 6 Конвенції, тим самим позбавивши особу можливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
16 червня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшли матеріали вказаної цивільної справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження у даній справі та з огляду на клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову, у відповідності до розміру майнових вимог, становить 118 675,23 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно складає 178 012,85 грн (118 675,23*150%).
З матеріалів справи вбачається, що 23 січня 2023 року ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення розміру судового збору, яке обґрунтоване тим, що розмір судового збору у сумі 178 012,85 грн перевищує 5 % розміру річного доходу заявника, заробітна плата якого становить 10 000,00 грн на місяць.
Крім того, в умовах воєнного стану ОСОБА_1 забезпечує родину, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина - син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на те, що розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони, обмежує право на доступ до суду, ОСОБА_1 просив зменшити розмір судового збору.
Умовами частин першої, третьої статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Додані до апеляційної скарги документи (довідка про доходи ОСОБА_1 у ТОВ «КОНЕКТІС ЛТД» за 2021 рік та копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не відображають у повній мірі майнового стану ОСОБА_1 за 2021-2022 року та відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідка про доходи з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021-2022 рік, довідка з Головного Управління Пенсійного фонду України, довідки з служби соціального захисту, інформація про відсутність майна та майнових прав, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Оскільки таких документів не надано, а надані ОСОБА_1 не підтверджують, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Посилання на введений на території України з 24 лютого 2022 року воєнний стан та на те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває його родина, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , апеляційний суд критично оцінює, так як дані обставини не встановлюють майновий стан особи та можливість чи неможливість сплати судового збору у відповідному розмірі.
Враховуючи те, що апелянт не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 06 січня 2023 року про усунення недоліків, судовий збір не сплатив, подав клопотання про зменшення судового збору, у задоволенні якого судом відмовлено, суд вважає за необхідне продовжити встановлений судом строк для їх усунення.
Частиною другою статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, скаржнику необхідно продовжити строк для усунення недоліків, визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2023 року, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог статті 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року залишити без руху, продовжити строк для усунення недоліків визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 06 січня 2023 року, протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній