14 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023року про відмову в задоволенні скарги, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
На дану ухвалу ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року та направити матеріали провадження за його скаргою на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала від 03.04.2023 року є неповною, невмотивованою та такою, що не відповідає вимогам ст.ст. 110, 214 КПК України, а також що його скарга, яка надійшла до суду 20.03.2023 року, проте авторозподіл відбувся тільки 22.03.2023 року, що є порушенням вимог ст.ст. 30, 35 КПК України.
При цьому зазначає, що направлення Офісом Генерального прокурора його заяви від 18.03.2023 року до Державного бюро розслідувань за територіальною юрисдикцією суперечить вимогам кримінального процесуального закону та вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки уповноважена особа Офісу Генерального прокурора після отримання заяви про кримінальне правопорушення повинна внести відомості до ЄРДР, а вже потім направити кримінальне провадження за підслідністю згідно вимог ч.7 ст. 214, ст. 216 КПК України.
Також вказує, що згідно ст. 214 КПК України обов'язок слідчого чи прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР на протязі 24 годин з моменту її отримання.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023року, оскільки копію оскаржуваної ухвали він не отримував, а про винесення оскаржуваного рішення дізнався з сайту Опендатабот.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 03.04.2023 року, копію якої ОСОБА_5 отримав 19.05.2023 року, що підтверджується наявною у справі розпискою (а.с. 67), подана з урахуванням положень ч. 3 ст. 395 КПК України, а тому питання про поновлення цього строку окремому вирішенню не підлягає.
Особа, що подала скаргу та прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали, а тому, враховуючи, що ОСОБА_5 у доповненнях до апеляційної скарги просив проводити апеляційний розгляд без його участі, колегія суддів, відповідно до вимог ч.4 ст. 405 КПК України, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_5 без їх участі учасників провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_5 (справа №757/10931/23-к) та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного.
Як вбачається з матеріалів справи №757/10931/23-к, ОСОБА_5 звернувся до Офісу Генерального прокурора в порядку ст. 214 КПК України із заявою від 18.03.2023 року Вих.№1/1-1540, в якому вказував про вчинення, на думку заявника, кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. та просив внести відповідні відомості до ЄРДР на підставі вказаної заяви від 18.03.2023 року.
Листом Офісу Генерального прокурора від 28.03.2023 року за вих.№31/5-23969ВИХ-23 вказану заяву ОСОБА_5 від 18.03.2023 року направлено до Державного бюро розслідувань для організації її розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
20 березня 2023 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та просив зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за його заявою від 18.03.2023 року про вчинення кримінального правопорушення слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий судя, з посиланням на п.1 ч.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020), зазначив, що Офіс Генерального прокурора діяв в межах чинного законодавства та наданих йому повноважень, а також з урахуванням вимог ст. 216 КПК України (підслідність) та ст. 218 КПК України (місце проведення досудового розслідування).
Переглядаючи ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що скеровуючи до Державного бюро розслідувань заяву ОСОБА_5 від 18.03.2023 року про вчинення, на думку заявника, кримінального правопорушення слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, а тому Офіс Генерального прокурора діяв в межах чинного законодавства та наданих йому повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» з метою запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників Державного бюро розслідувань у складі центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь діють підрозділи внутрішнього контролю, які мають обов'язки перевірки інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, та з інших джерелах, щодо причетності працівників Державного бюро розслідувань до вчинення правопорушень.
Згідно положень ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчими того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, тобто реєстрація кримінальних правопорушень, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, відповідає вимогам ст.ст. 214, 218 КПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що згідно ст. 214 КПК України обов'язок слідчого чи прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР на протязі 24 годин з моменту її отримання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки заява ОСОБА_5 від 18.03.2023 року скерована листом Офісу Генерального прокурора до Державного бюро розслідувань відповідно до ст.ст. 216, 218 КПК України, для організації її розгляду, а тому в діях уповноважених осібОфісу Генерального прокурора відсутня бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: __________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3