П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 484/1703/23
Перша інстанція: суддя Шикеря І.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Шевчук О. А., Лук'янчук О. В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення
Короткий зміст позовних вимог.
29 березня 2023 року адвокат Віденчук Наталія Сергіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила скасувати постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі від 10 березня 2023 року:
- серії АА №00006189 та серії АА №00006223, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та якими встановлено стягнення у вигляді штрафу, за кожне правопорушення в сумі 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог адвокат указала, що транспортні засоби MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 та MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 являються спеціалізованими вантажними сідловими тягачами - Е, які рухались на відповідній ділянці автодороги зі спеціалізованими напівпричепами контейнеровозами марки «SDC», реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки «VOGELZANG», реєстраційний номер НОМЕР_4 та перевозили контейнери.
На думку адвоката, посадова особа Державної служби України з безпеки на транспорті, складаючи оскаржувані постанови та проводячи розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу невірно визначила тип автомобіля, взявши допустиму вагу не для контейнеровоза 44 тони, а вантажного сідлового тягача в 40 тон.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Суд скасував спірні постанови та закрив справи про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається, зокрема, у разі, коли їх параметри не перевищують маси 40 т (для контейнеровозів - 44 т).
Суд першої інстанції встановив, що спірні постанови прийняті щодо спеціалізованих напівпричепів контейнеровозів, а тому максимальна допустима маса автомобіля має складати 44 т.
Тому, на думку суду першої інстанції, посадова особа Державної служби України з безпеки на транспорті, при складенні постанов, невірно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму габаритно-вагову норму під час руху не контейнеровоза в 44 т, а вантажного тягача в 40 т, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтування апеляційної скарги зводиться до того, що максимальне значення 44 т, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, береться у разі, якщо автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз) здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів. Якщо ж перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів не здійснюється беруться показники 40 т.
Водночас, скаржник указує на те, що матеріали справи не містять доказів, що перевозився контейнер чи змінний кузов, а тому спірні постанови прийняті у відповідності до законодавства.
Також скаржник наголошує, що відповідно до пункту 17.2 наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом) забороняється перевозити в універсальних контейнерах, зокрема, сипучі вантажі без тари. Водночас, за його поясненнями, згідно наданої позивачем товарно-транспортної накладної, соняшник перевозився насипом без тари.
Крім того, на думку скаржника, позивач при перевозки контейнера повинен дотримуватися вимог щодо його маркування та опломбування, також повинен надати договір про перевезення контейнеру, чого надано не було.
Позивач або його адвокат своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України.
Фактичні обставини справи.
Згідно копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, позивач є власником автомобілів та напівпричепів:
марки MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, повна маса - 26000, маса без навантаження 8200;
марки MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач Е, повна маса - 26000, маса без навантаження 7900;
марки «SDC», реєстраційний номер НОМЕР_3 , тип - спеціалізований напівпричіп контейнеровоз-Е, повна маса 39000, маса без навантаження 4020;
марки VOGELZANG, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип - спеціалізований напівпричіп контейнеровоз-Е, повна маса 38000, маса без навантаження 7760.
14 та 15 лютого 2023 о 10 год. 32 хв. та о 07 год. 43 хв., відповідно, на трасі М-30, км 277+450, Хмельницька обл. зафіксовані в автоматичному режимі проїзди таких транспортних засобів, які належать позивачу:
MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 8,774% (3,51 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. (загальна маса автомобіля 43509,6 кг);
MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу на 6,796% (2,719 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. (загальна маса автомобіля 42718,5 кг).
Постановами від 10 березня 2023 серії АА №00006189 та АА №00006223 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. кожною постановою.
Вважаючи вказані постанови протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси 40 т для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом та 44 т для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших автомобілів (тягачів).
Як випливає з матеріалів справи, постановами по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 10 березня 2023 встановлено порушення позивачем вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу.
Транспортними засобами, рух яких зафіксовано в автоматичному режимі, у постановах від 10 березня 2023 являються: MAN TGX 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_1 та MAN TGX 26.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Згідно із свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів вони є спеціалізованими вантажними сідловими тягачами.
Водночас, із фотозображень транспортних засобів, здійснених в автоматичному режимі в момент вчинення правопорушення, що відображаються за QR-кодом оскаржуваних постанов, 14 та 15 лютого 2023 року на трасі М-30, км 277+450, Хмельницька обл. зафіксовано проїзд транспортних засобів MAN TGX 26.480 та MAN TGX 26.440 з напівпричепами та контейнерами.
Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувані постанови від 10 березня 2023 року не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепів-контейнеровозів, приєднаних до сідельних тягачів MAN TGX 26.480 та MAN TGX 26.440.
У той же час, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі - Інструкція №512), встановлено вимоги щодо обов'язкового зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).
Згідно абзацу 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
У межах даної справи, скаржник в апеляції не заперечує про те, що тип автомобілів позивача є спеціалізованими вантажними сідловими тягачами - Е, а напівпричепи є контейнеровозами.
Водночас, Державна служба України з безпеки на транспорті заперечує проти того, що перевезення здійснювалося за допомогою контейнера або змінного кузова. За таких підстав вважає, що нормативні параметри загальної маси транспортного засобу повинні складати 40 т.
Оцінюючи даний довід, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України контейнер - транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що:
а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів;
б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;
в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;
г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
д) що має внутрішній об'єм не менше одного метра кубічного.
Термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що з даних фотофіксації правопорушення вбачається проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим контейнером, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними та судом апеляційної інстанції не приймаються.
Доводи скаржника про недотримання перевізником вимог щодо маркування, опломбування контейнеру, вимог щодо перевезення вантажу в контейнері, як і ненадання договору про перевезення контейнеру не свідчать, що транспортний засіб, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, не відповідає ознакам контейнеровоза для цілей застосування положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 10 березня 2023 року як таких, що прийняті на підставі непідтверджених висновків щодо порушенням позивачем вимог пункту 22.5 в частині перевищення нормативних параметрів загальної маси транспортного засобу.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».
У той же час, зазначене не обмежує посадову особу Уктрансбезпеки у реалізації повноважень, передбачених пунктом 4 Інструкції №513, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Інструкції №513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід також зазначити, що доводи скаржника про те, що відповідно до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом забороняється перевозити в універсальних контейнерах, зокрема, сипучі вантажі без тари, не мають правового значення, оскільки це не спростовує факт перевезення вантажу в контейнері з використанням напівпричепу контейнеровозу. Це є порушенням перевозки вантажу, але не може бути наслідком для застосування відповідальності передбаченої частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірних постанов по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2023 року.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Стаття 272 КАС України встановлює особливості оскарження даної категорії справ та встановлює, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя О. В. Лук'янчук
Повне судове рішення складено 22.06.2023.