Справа № 420/6565/23
21 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, -
До Одеського окружного адміністративного суду 29 березня 2023 року надійшов адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, 65009, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 36 692 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 13 коп.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 295 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 29.07.2015 року № 26-ПМ призначено на посаду курсанта.
Наказом начальника Військової академії від 24.04.2019 року № 33-РС, згідно рапорту протоколу Вченої ради Військової академії № 8 від 05.03.2019 року у відповідності до абз. 3 пункту 3.1 та абз. 8 п. 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року № 490 солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «через небажання продовжувати навчання».
Виходячи з довідки-розрахунку від 28.03.2019 року № 1/55/1051, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 36 692 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 13 коп.
09.03.2023 року ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат , пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 08.03.2023 року №26/1/5.
Разом з тим, добровільного переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача в рахунок існуючої заборгованості відповідач не здійснив з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми до позивача не звертався, з урахуванням чого, позивач змушений звернутися з позовом про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах до суду.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 31 березня 2023 року вказаний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, з підстав не сплати позивачем судового збору.
Заявою від 05.04.2023 року (вхід. № ЕС/3036/23) позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
Судом зроблено запит до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних ОСОБА_1 .
Згідно відповіді на запит №9794 від 31.03.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 21.01.1998 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-26).
Копія ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року про відкриття провадження по справі №420/6565/23 направлялася засобами поштового зв'язку на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, проте не була вручена та повернута оператором поштового зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.9).
У зв'язку із відсутністю альтернативних засобів повідомлення відповідача про відкриття провадження по справі №420/6565/23, копія ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року відкриття провадження по справі №420/6565/23 була розміщена на сайті Судова влада України, Одеський окружний адміністративний суд (https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/) (а.с.44) та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 21 червня 2023 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 295, ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу Військової академії денної форми навчання (а.с.9).
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 29.07.2015 року № 26-ПМ, ОСОБА_1 призначено на посаду «курсант» та присвоєно військове звання «солдат» (а.с.9 на звороті).
20.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом до начальника курсу, в якому просив відрахувати його з навчання у зв'язку із розірванням контракту та повідомив, що про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах попереджений (а.с.13 на звороті).
Наказом начальника Військової академії від 28.03.2019 року №33-РС, згідно абзацу третього пункту 3.1, абзацу восьмого пункту 3.2 та пункту 3.9 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсант (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборона України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 14 грудня 1997 року № 490, солдата ОСОБА_2 , курсанта 452 навчальної групи четвертого навчального курсу факультету підготовки спеціалістів ракетно-артилерійського озброєння Військової академії (м. Одеси) спеціальності підготовки «Електроенергетика, електротехніка електромеханіка" спеціалізації "Експлуатація та ремонт ракетного озброєння» 28 березня 2019 року відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеси) «у зв'язку з розірванням контракту» військовослужбовцем через небажання продовжувати навчання (а.с.11 на звороті-12).
Згідно довідки-розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) за період навчання з 29.07.2015 року по 28.03.2019 року, фактичні витрати складаються із: грошове забезпечення 10261,45 грн.; продовольче забезпечення - 16357,98 грн.; речове забезпечення - 4485,78 грн.; медичне забезпечення 0 грн.; спожиті комунальні послугу та енергоносії - 5586,92 грн.; оплата транспортних послуг 0 грн. (а.с.13).
При цьому, з вищевказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 з розрахунком згідний та зобов'язується оплатити відповідну суму, що підтверджується власноручним підписом (а.с.13).
09.03.2023 року ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 08.03.2023 року №26/1/5, якою запропоновано відповідачу протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, 65009, ЄДРПОУ код 24983020) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 36 692 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 13 коп. (а.с.16).
Однак у встановлений строк, витрати, пов'язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, відповідач добровільно не відшкодував.
Зазначене стало підставою для звернення Військової академії (м. Одеса) з даним адміністративним позовом до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 810/2610/16 зазначив, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Саме така правова позиція висловлена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З врахування позиції Верховного Суду, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами частин третьої, четвертої та п'ятої статті 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Наказом начальника Військової академії від від 28.03.2019 року №33-РС, солдата ОСОБА_1 , 28 березня 2019 року відраховано з числа курсантів Військової академії (м. Одеси) «у зв'язку з розірванням контракту» військовослужбовцем через небажання продовжувати навчання (а.с.11 на звороті-12).
У свою чергу пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі-Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Отже з аналізу наведених норм слідує, що в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до рапорту від 20.02.2019 року ОСОБА_1 був попереджений про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (а.с.13 на звороті).
Згідно довідки-розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) за період навчання з 29.07.2015 року по 28.03.2019 року, фактичні витрати складаються із: грошове забезпечення 10261,45 грн.; продовольче забезпечення - 16357,98 грн.; речове забезпечення - 4485,78 грн.; медичне забезпечення 0 грн.; спожиті комунальні послугу та енергоносії - 5586,92 грн.; оплата транспортних послуг 0 грн. (а.с.13). З розрахунком відповідач згоден, про що свідчить підпис ОСОБА_1 на вказаній довідці-розрахунку.
Враховуючи викладене, суд встановив, що позивачем надано всі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовій академії (м. Одеса).
В той же час, матеріали справи не місять належних та допустимих доказів на підтвердження сплати відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, у сумі 36692,13 грн..
Враховуючи те, що з відповідачем достроково розірвано контракт через небажання продовжувати навчання, останній зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми заборгованості, а тому поданий адміністративний позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За відсутності доказів понесення таких витрат позивачем, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 36 692, 13 грн. (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 13 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Військова академія (м. Одеса) (вул. Фонтанська дорога, буд. 10, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 24983020).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя С.О. Cтефанов