ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" червня 2023 р. справа № 300/2278/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії, які полягають у відмові перерахунку розміру пенсії без обмеження її максимального розміру та зобов'язати на підставі вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року (з урахуванням раніше виплачених сум), без обмеження її максимального розміру; визнати протиправними дії у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року обчисленої із застосуванням 100% грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та зобов'язати на підставі вимог ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за вислугу років з 01 січня 2018 року, обчисленої із застосуванням 100% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №300/723/21 відповідач здійснив перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.12.2020 №9/1/148 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, однак під час перерахунку пенсії відповідач протиправно обмежив розмір його пенсії максимальним розміром, який не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, проте пенсійний орган відмовив у здійсненні такого перерахунку покликаючись на статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статтю 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення формування пенсійної системи". Також зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 100% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, однак пенсійний орган протиправно відмовив у такому перерахунку.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов. Зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №300/723/21 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача згідно довідки від 11.12.2020 №9/1/148 в розмірі 23867,72 грн., однак, відповідно до вимог чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі 19340,00 грн. Зауважує, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Також зазначає, що Постановою №804 від 14.08.2019, передбачалося здійснення у 2019 році виплати 75 відсотків підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, а Постановою №1088 від 24.12.2019 виплата 100 відсотків підвищення повинна здійснюватися з 01.01.2020. Звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.27).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
За змістом протоколу за пенсійною справою №ХД -18228 (Міноборони) від 01.01.2018, за наслідками перерахунку пенсії позивача із врахуванням Постанови №103 сума підвищення складає 6461,79 грн., з них виплачується:
з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 3230,90 грн.;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 4846,34 грн.;
з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 6461,79 грн. (а.с.16).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021, яке набрало законної сили 30.04.2021, у справі №300/723/21 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно довідки за №9/1/148 від 11.12.2020, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №9/1/148 від 11.12.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Із змісту протоколу за пенсійною справою №ХД -18228 (Міноборони) від 01.12.2021 слідує, що загальний розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками внаслідок перерахунку склав 23867,72 грн., до виплати визначено 19340,00 грн. (а.с.19).
29.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% з 01.01.2018 та без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019 (а.с.7).
За результатами розгляду звернення позивача, відповідач листом від 17.01.2022 №246-12/Г-02/8-0900/22 повідомив позивача про те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Оновленою редакцією статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що максимальний розмір пенсії (із врахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказано, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ та її розмір з урахуванням всіх надбавок і підвищень становить 23867,72 грн. Однак, відповідно до вимог чинного законодавства пенсія виплачується в максимальному розмірі - 19340,00 грн. Зазначено, що пенсія ОСОБА_1 буде підвищуватись у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік (а.с.9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі також - Закон №2262-XII, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
08.07.2011 прийнято Закон України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011 (надалі також - Закон №3668-VI), частиною другою якого було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим ж Законом №3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зокрема, частину 5, яка із врахуванням змін, внесених Законом №1080-VIII від 12.04.2016 є частиною 7, викладено в наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність" (підпункт 8 пункту 6 розділу II).
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є нечинною.
За змістом статті 2 Закону №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", в редакції на час спірних правовідносин, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Із матеріалів справи слідує, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 1992 року, отже дія вказаних положень Закону №3668-VI щодо визначення максимального розміру пенсії не застосовується до пенсії позивача.
За приписами статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На час спірних правовідносин спеціальний закон - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не передбачає обмежень пенсії, призначених згідно цього закону, максимальним розміром.
Закон №2262-XII є спеціальним у спірних правовідносинах, а тому саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим рішенням визначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Суд зауважує, що положення ст.2 Закону №3668-VІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 є аналогічними за змістом положенням ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Разом з цим, застосування положень Закону №3668-VI щодо пенсіонерів (колишніх військовослужбовців) заперечує наслідки прийняття рішень Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, якими фактично встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1,8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного суду від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20 та від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 23.05.2023 у справі №380/24477/21.
Щодо доводів відповідача про те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 (справа №580/234/19), і касаційний суд вже сформував правовий висновок в цій категорії справ, то суд вважає їх необґрунтованими. У справі №580/234/19 (справа розглянута у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, згідно із пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 за №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 за №713). У вказаній справі зазначено, що позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівник льотного складу. В контексті правовідносин, що склалися, Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Законом №3668-VI від 08.07.2011, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Проте у справі, що розглядається та у справі №580/234/19 йдеться про застосування різних правових актів: Закону №2262-XII і Закону №3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права.
Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі №380/12337/20.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, відмовляючи позивачу у виплаті перерахованої на підставі довідки за №9/1/148 від 11.12.2020, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача визнати протиправними дії щодо відмови перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 січня 2018 року обчисленої із застосуванням 100% грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та зобов'язати на підставі вимог ст.ст.43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років за вислугу років з 01 січня 2018 року, обчисленої із застосуванням 100% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Набрання чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч.2 ст.51, ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону, та її перерахунок.
Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої було постановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за № 704.
Згідно пункту 2 Постанови №103, в редакції, чинній на час спірних правовідносинах, визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 зазначеної Постанови №103 визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично зменшена та розстрочена на значний термін.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі також - Порядок №45).
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишені без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Так, згідно з правовою позицією, наведеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, Верховний Суд виснував, що з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Правовий висновок щодо права військовослужбовців отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018 неодноразово застосовувався в прийнятих постановах Верховного Суду від 30.08.2021 у справі 520/8675/18, 06.07.2022 у справі 440/4978/19, від 17.08.2022 у справі № 1540/4576/18, від 30.08.2022 у справі №240/5229/18, від 30.08.2022 у справі №520/9480/18, від 29.09.2022 у справі №520/1001/19, від 28.10.2022 у справі №2340/3899/18, від 08.11.2022 у справі №2040/5923/18, від 10.11.2022 у справі №1540/4579/18, від 14.11.2022 у справі №1140/3454/18, від 21.12.2022 у справі №520/2826/19, від 06.03.2023 у справі №1340/6235/18, а тому такий підхід до правозастосування, за вказаних обставин, суд визнає усталеним.
Відповідно до положень частини 1 статті 36, частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, ОСОБА_1 має право з 01.01.2018 отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії.
У відзиві на позов представник відповідача звертає увагу на приписи, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (надалі також - Постанова №804) якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Однак положенням Постанови №804, аналогічно/ідентично до приписів пункту 2 Постанови №103 обмежено виплату суми підвищення пенсії. Тобто, обмежено виплату належної позивачу згідно закону пенсії в повному обсязі.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 23.01.2020 в справі 640/19133/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, визнано протиправною і нечинною постанову Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019. Підставою скасування вказаного підзаконного нормативного акту у спірних частинах стало те, що наведена постанова фактично націлені на виконання пунктів Постанови №103, протиправність яких установлена судовим рішенням, що набрало законної сили, та відтворює відповідне врегулювання пенсійного забезпечення змінюючи умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, який не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі її виплати.
Частиною 3 статті 7 КАС України передбачено, що в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Такі вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України №804 від 14.08.2019, якими встановлено аналогічне з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 обмеження, буде несумісним з принципом верховенства права.
Отже, приймаючи пункт 2 Постанову №103 уряд порушив вимоги Закону №2262-ХІІ, а прийняття урядом України Постанови №804, вказує на продовження надання спірним правовідносинам протиправного змісту, який надалі впродовж 2019 року у зв'язку із її застосуванням органом пенсійного фонду, звужує право на виплату перерахованої пенсії в повному, а не зменшеному (частковому) розмірі.
Як встановлено судом, починаючи з 01.01.2018 виплата перерахованої пенсії позивача, у відповідності до пункту 2 Постанови №103 здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 % та з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Таким чином, є протиправною виплата Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі, який обчислено з урахуванням 50% суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі, який обчислено з урахуванням 75% суми підвищення пенсії, оскільки така виплата не відповідає статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 8 Конституції України.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і цій частині шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років за рахунок виплати з 01.01.2018 по 31.12.2018 50 відсотків суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2018 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №300/723/21, яке набрало законної сили 30.04.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №9/1/148 від 11.12.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум, то перерахунок і виплата позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії повинна здійснюватись із врахуванням даних довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/148 від 11.12.2020.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд зазначає наступне.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України № 2235-III “Про громадянство України” заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
В частині 2 статті 2 Закону України № 2050-III “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз вказаної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Вчинення органом пенсійного фонду дій на забезпечення своєчасного перерахунку пенсії повинні, в силу вимог нормативно-правових актів, самостійно вчинятися останнім.
З огляду на особливість спірних правовідносин і фактичних обставин, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду в судовому рішенні в справі №510/1286/16-а, предмет судового розгляду якої стосувався особи, якій пенсію призначено як державному службовцю, є необґрунтованими.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом судовий збір не сплачувався відповідно до пунктів 8, 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років за рахунок виплати з 01.01.2018 по 31.12.2018 50 відсотків суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, із врахуванням проведених платежів.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження пенсії максимальним розміром, із врахуванням проведених платежів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.