Справа № 569/7063/23
22 червня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судових засідань Добровачн К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 569/7063/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати шлюб з відповідачем і стягнути з нього аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки, в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але неменше ніж 50 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що між сторонами припинені шлюбні стосунки, примирення є неможливим, шлюб існує формально. У сторін від шлюбу народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, позивачка вказує, що чоловік не надає належної матеріальної допомоги для сім'ї, тому просить стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітньої доньки.
Ухвалою суду від 21.04.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене провадження, призначено судове засідання.
27.04.2023 року від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечив проти розірвання шлюбу, проте в частині стягнення з нього аліментів на утримання доньки позовні вимоги визнав.
Під час судового провадження відповідачем заявлено клопотання про надання строку на примирення, яке судом було задоволено. Сторонам надано передбачений законодавством строк на примирення, який визначено тривалістю в один місяць.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений під звукозапис в судовому засіданні 22.05.2023 року. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність відповідача.
Суд, заслухавши позивача, проаналізувавши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 19 лютого 2017 року, сторони уклали шлюб 19 лютого 2017 року.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 21 грудня 2017 року, народилась ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками вказані сторони по справі.
Відповідно до копії довідки № 65847 від 09.01.2018, виданої УЗНАП Рівненської міської ради, дитина сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо позовної вимоги про розірвання шлюб, суд дійшов такого висновку.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно із ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Під час судового провадження відповідач виявив бажання до примирення, в зв'язку з чим судом було надано строк на примирення, тривалість якого було визначено 1 місяць.
Однак, частиною 2 статті 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Застосовані судом заходи до примирення подружжя позитивних результатів не дали.
Так, по закінченню строку на примирення позивач підтримує заявлені вимоги про розірвання шлюбу, про що вказала в судовому засіданні.
Статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таким чином, з огляду на наведені обставини, враховуючи, що протягом визначеного судом строку на примирення сторони не примирились, враховуючи тривалість часу, протягом якого подружжя припинило подружні стосунки та проживають окремо (в судовому засіданні вказала що близько півроку) - суд вважає, що вжиті заходи до примирення позитивних результатів не дали, позивач не змінила свого ставлення до можливості розірвання шлюбу, через що вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно достатті 180 Сімейного кодексу України(далі -СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів'за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог статті 182 СК України обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачка заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь, на утримання дитини аліментів в розмірі 1/4 усіх видів його доходів, щомісячно.
Відповідач у відзиві від 27.04.2023 р. позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів визнав, відповідно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання доньки у розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення дитині належні умови для фізичного, духовного та культурного розвитку, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи також і інтересів і становища, як відповідача так і позивачки.
При цьому на підставі частини першоїстатті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 20 квітня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки понесені за позовну вимогу про розірвання шлюбу судові витрати - судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Крім того, згідно до п.3 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів. У зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.180,181,182,184 СК України, ст. ст.10,12,18,81,258,259,263-265,354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментівзадоволити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 19 лютого 2017 року, актовий запис № 225, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але неменше ніж 50 % встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 20 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адрсеа: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 22.03.2023.
Суддя Н.Г. Кучина