Справа № 462/3720/23
21 червня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визначити частки в спільній сумісній власності квартирі АДРЕСА_1 між сторонами по справі в рівних частках та визнати за ОСОБА_1 право власності на (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в супереч вимог ст. 175 ЦПК України, не зазначено ціни позову, наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір. Разом з тим, ОСОБА_1 у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що він не працює, розмір пенсії, яку він отримує становить 4 570,04 грн, а інших доходів немає.
Перевіривши доводи клопотання, таке задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, єдиною підставою для звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом її майнового стану. Звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов'язком.
Наведене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Водночас, позивачем не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, оскільки така не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації тощо), інших доказів щодо тяжкого матеріального стану позивачем не надано. Аналогічна позиція наведена у постанові ВС від 9 вересня 2021 року у справі № 160/12251/20, провадження №К/9901/19150/21. Із врахуванням наведеного доходжу висновку про необхідність відмовити в задоволенні заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1073,60 грн, та не більше 13 420,00 грн).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а саме з довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 16 травня 2023 року, вартість частки житлової квартири АДРЕСА_1 становить 510 221,41 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем складає 5102,21 грн (1 відсоток ціни позову) за вимогу майнового характеру та 1073,60 грн за вимогу немайнового характеру.
За наведених обставин, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів, для усунення вказаних недоліків, зокрема для сплати судового збору або надання суду відповідних доказів або долучення до матеріалів позовної заяви документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також для зазначення ціни позову, надання відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та інформації про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Керуючись ст.ст.175,185, 259-261 ЦПК України, суддя-
постановила:
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків строк протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу, для відома та виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д. Іванюк