Справа № 462/3243/21
21 червня 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зеленіна С.С. про відвід судді Гедз Богдани Михайлівни,
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
16 червня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зеленіним С.С. подано до суду заяву про відвід головуючої судді у справі. В обгрунтування заяви представник покликається на те, що створення суддею штучних умов, які надають позивачу більш сприятливих умов для реалізації його процесуальних прав, що виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, є порушенням статей 6,19 Конституції України та принципу змагальності сторін. Окрім цього, суддя Гедз Б.М. незаконно відмовила у клопотанні про зняття арешту з зарплатного рахунку, незважаючи на беззаперечні доводи незаконності такого арешту, який обмежує право ОСОБА_1 на справедливий суд, рівність учасників процесу, змагальність процесу. Такими діями суддя знову ж таки взяла до уваги виключно інтереси позивача, нехтуючи конституційними правами відповідача ОСОБА_1 . Такі дії суду безумовно викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді. Також вважає незаконними дії суду щодо закриття провадження у справі у частині одного з відповідачів та щодо порушення судом норм КУзПБ щодо обов'язкового скерування справи на розгляд господарського суду. Відтак, у сторони відповідача наявні обставини, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, зокрема створення більш сприятливих умов стороні позивача при вирішенні питання витребування доказів в ході розгляду справи та упередженості при вирішенні клопотання сторони відповідача про зняття арешту з майна та при вирішенні питання скерування справи на розгляд господарського суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали справи № 462/3243/21, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючої судді Гедз Б.М. представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зеленіним С.С.не наведено належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, подана заява не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу.
Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з роз?ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що викладені в заяві про відвід судді Гедз Б.М. припущення в упередженості судді щодо відповідача не ґрунтуються на вимогах ст.36 ЦПК України, представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зеленіним С.С.не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Гедз Б.М., а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючої судді Гедз Б.М. відсутні.
Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зеленіна С.С. про відвід судді Гедз Богдани Михайлівни у цивільній справі № 462/3243/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: