Справа № 127/6076/23
Провадження № 1-кп/127/193/23
19.06.2023 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 15 січня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020010000056 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тульчин, Вінницької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,-
ОСОБА_4 15.01.2023, близько 16 години 40 хвилин, рухаючись по вулиці Соборній, в місті Вінниці, на автомобілі марки «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_1 , вирішив здійснити поворот праворуч до закладу швидкого харчування «Мак Дональде», що в місті Вінниці, по вулиці Соборній 51-А. Однак, ОСОБА_4 зупинився в другому ряді смуги руху, чим порушив пункт 15.4 Правил дорожнього руху, вчинивши при цьому адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В цей час працівники екіпажу «Юнкер-101» БУПП у Вінницькій області ДПП, а саме: поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції ОСОБА_6 та поліцейський взводу № 2 роти № 2 БУПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції ОСОБА_7 , які були одягнені у формений одяг та згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, здійснювали патрулювання по вулиці Соборній в місті Вінниці, де помітили правопорушення, здійснене ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи відповідно до положень ч. 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», виконуючи свої службові обов'язки, підійшли до водія автомобіля марки «ВАЗ 2110», д.н.з. НОМЕР_1 та представившись останньому, попросили показати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Однак, ОСОБА_4 , вийшовши з автомобіля, почав виражатися в адресу працівників патрульної поліції нецензурною лайкою, погрожувати їм, на що отримав від працівників поліції зауваження про недопустимість такої поведінки, та був попереджений про можливість притягнення його до адміністративної відповідальності та затримання.
Тоді, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він діє стосовно працівника поліції, який виконує свої службові обов'язки, маючи намір заподіяти шкоду здоров'ю працівникові поліції, продовживши поводити себе агресивно, підійшов до ОСОБА_6 та наніс один удар головою в область носу останньому.
Внаслідок таких дій ОСОБА_4 , завдав поліцейському взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП капралу поліції ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у вигляді забою м'яких тканин носу та садна спинки носу.
Згідно висновку експерта №39 від 16.01.2023, у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження: синець та садно на спинці носа. Вказані ушкодження у ОСОБА_6 не являлися небезпечними для життя, належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від одної травматичної дії (удару, тертя) тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 15.01.2023.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав в повному обсязі, щиро розкаявся.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що дійсно 15.01.2023 року спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які зазначені в обвинувальному акті. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється. Просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просив суд провести судовий розгляд у кримінальному провадженні без його участі.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Згідно довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія», вих. №276 від 24.01.2023, ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку у вказаній не перебуває;
Відповідно до довідки КНП «ВОПНЛ ім. Ющенка», вих. №29/642 від 30.01.2023, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у дитячому психіатричному відділенні №8 з 29.06.2000 року по 19.07.2000 року з діагнозом: «Розлади поведінки, обмежені колом сім'ї».
Згідно довідки КНП «Тульчинська ЦРЛ» ТМР, вих. №207-01-11 від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_4 звертався до лікаря-психіатра за медичною допомогою в 2000 році, встановлено діагноз: «Розлади поведінки, обмежені колом сім'ї». До лікаря-нарколога за медичною допомогою не звертався.
З вимоги про судимість від 16.01.2023 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Згідно свідоцтва про народження: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що батьком останніх являється ОСОБА_4 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше не судимий; вчинив умисне кримінальне правопорушення; за місцем проживання характеризується позитивно; на диспансерному наркологічному обліку у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» не перебуває; на обліку в КНП «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. ак. О.І. Ющенка» на даний час не перебуває; одружений; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в чому щиро розкаявся.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся. Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Разом з тим, суд враховуючи, що ОСОБА_4 раніше судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, наявність пом'якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття, а також наявності на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 368-374 КПК України, ст.ст. 65-67, 345 КК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- відео файли з назвами: «15 01 2023 - Дерев'яга 345 Задриборода» та «15 01 2023 Дерев'яга 345 Тарас», формату «MP4», які знаходяться на компакт-диску «DVD-R», 4,7 GB, 16-х, 120 мін, марки «Verbatim», сірого кольору, який приєднано до матеріалів кримінального провадження №12023020010000056, залишити при матеріалах кримінального провадження;
-відео файл з назвою: «а3 А3 дорога 20230115165859_20230115170359_658468», формату «MP4», який знаходиться на компакт-диску «DVD-R», 4,7 GB, 16-х, 120 мін, марки «VS», золотистого кольору, який приєднано до матеріалів кримінального провадження №12023020010000056, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: