2/754/3802/23
Справа № 754/8129/23
Іменем України
21 червня 2023 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 176, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
Позивачем заявлено одну немайнову вимогу, таким чином має бути сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн. До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 249 від 22.05.2023 на суму 1073,60 грн.
Однак судом встановлено, що судовий збір за квитанцією № 249 від 22.05.2023 на суму 1073,60 грн. не може бути приєднаний до цієї справи № 754/8129/23, оскільки стосується справи № 754/6858/23, у якій ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання шлюбу було повернуто.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу.
Водночас відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто, в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, тому позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням у справі № 754/6858/23 в будь-який час, оскільки його позовна заява була повернута.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки позивачем надано квитанцію про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України за іншою позовною заявою (у справі № 754/6858/23), тому слід вважати несплаченим судовий збір позивачем за подання позовної заяви у справі № 754/8129/23.
Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме надання доказів на підтвердження сплати судового збору на суму 1073,60 грн.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвалою суду Деснянського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року у справі № 754/6858/23 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про розірвання шлюбу повернуто позивачеві, у зв'язку з положеннями ч. 3 ст. 110 СК України.
Судом у справі № 754/6858/23 було встановлено, що позовна заява про розірвання шлюбу подана позивачкою, яка є вагітною, при цьому письмові матеріали справи не містили доказів визнання батьківства зачатої дитини іншою особою, тому позовна заява була повернута.
У зв'язку з викладеним позивачці необхідно надати докази, що перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення її позовної заяви у справі № 754/6858/23.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана в день її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак