Справа № 553/4587/22
Провадження № 1-кп/553/952/2023
Іменем України
21.06.2023м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170460000300 від 27.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
На розгляді у Ленінському районному суді міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 12022170460000300 від 27.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 26.07.2022, близько 23:22 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 за допомогою Г-подібного ключа, який заздалегідь був заготовлений для вчинення крадіжки, шляхом примусового відкриття екрану, намагався викрасти грошові кошти із терміналу самообслуговування «Easy Pay». Однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та внаслідок своїх неправомірних дій ОСОБА_4 міг спричинити ФОП ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2985, 00 грн.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з чим може переховуватись від суду з метою уникнути відповідальності. Оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має підтвердженого джерела доходів, а єдиним способом заробітку є вчинення злочинів, наявний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора та вказав, що прокурором не доведено обґрунтованість обвинувачення, ризики не обґрунтовані та не підтверджені.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого, зазначив, що будь-яких доказів на підтвердження наявності ризиків, про які зазначає прокурор, не надано.
Представник потерпілої юридичної особи ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд дійшов висновку про таке.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2022 стосовно ОСОБА_4 застосовано, а ухвалою від 20.09.2022 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.10.2022. Ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 30.09.2022 , 25.11.2022, 18.01.2023, 14.03.2023, 10.05.2023 продовжено запобіжний захід, востаннє до 08.07.2023, включно.
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вимогами пункту 5 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
При вирішення питання щодо дії запобіжного заходу, суд не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а також питання щодо доведеності чи не доведеності його вини у вчиненні цього злочину, оскільки вказані питання, відповідно до вимог статей 373, 374 КПК України, можуть бути вирішені судом лише при прийнятті остаточного процесуального рішення по кримінальному провадженню.
Суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, оскільки офіційно не працевлаштований, за місцем реєстрації та проживання не має міцних соціальних зв'язків;
- обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою забезпечення елементарних життєвих потреб, що підтверджується відомостями про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, до арешту офіційно не був працевлаштованим, не мав постійного стабільного джерела доходу.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Сулаоя проти Естонії), § 64) та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії).
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має джерел отримання прибутку, розлучений, не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, який не має тяжких захворювань чи інвалідності.
Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні і стороною захисту суду не надані.
Судом вивчалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, проте, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, як то тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину у якому він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого та з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Таким чином, суд доходить висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (частина 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 183, пункту 2 частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд визначає заставу у розмірі - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360 грн 00 коп.
Керуючись статтями 174, 176, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 331 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 19.08.2023, включно.
Визначити розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн 00 коп., яка може бути внесена протягом строку тримання під вартою.
У разі внесення застави звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: повідомляти суд про своє фактичне місце проживання та засоби зв'язку; прибувати за кожним викликом до суду, утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.06.2023.
Головуючий ОСОБА_1