Постанова
Іменем України
20 червня 2023 року
м. Київ
справа № 335/5936/20
провадження № 61-8196св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області,
третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року під головуванням судді Воробйова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Дашковської А. В., Подліянової Г. С.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про визнання недійсним акта форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:
- визнати недійсним акт форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області (далі - Головне управління Держпраці у Запорізькій області) щодо невиконання рішення комісії із повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з начальником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області - ОСОБА_2 , від 27 серпня 2019 року у частині складання акта спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П;
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Запорізькій області скласти та видати їй акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області із його начальником - ОСОБА_2 , за формою Н-1/П.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який з 17 грудня 2014 року до дня смерті працював на посаді начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області. При цьому, 24 травня 2016 року приблизно о 14:10 год у робочий час під час виконання трудових обов'язків із її чоловіком стався нещасний випадок, у зв'язку з чим була викликана бригада швидкої допомоги та спеціальна бригада швидкої допомоги, які встановили раптове захворювання. Після надання медичної допомоги стан чоловіка залишався тяжким, його терміново госпіталізували до Комунальної установи «6 міська клінічна лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.
Начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенком О. П. 21 липня 2017 року затверджено акт проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року, яким встановлено відсутність зв'язку погіршення стану здоров'я та смерті ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я та відсутності професійного характеру захворювання. Нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Не погоджуючись з вказаним актом вона оскаржила його до суду. Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 335/10868/17 позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенка О. П., Головного управління Держпраці у Запорізькій області, третя особа - Фонд соціального страхування України, про визнання недійсним акта проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, задоволено частково.
Визнано недійсним акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год. з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Зобов'язано Головне управління Держпраці у Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області для складання акта за формою Н-1.
На виконання рішення суду наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 14 травня 2019 року № 894р акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року визнано недійсним та призначено комісію із повторного спеціального (додаткового) розслідування.
27 серпня 2019 року рішенням комісії із повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку спеціальне розслідування завершено. Комісія вирішила скласти акт за формою Н-1/П (нещасний випадок пов'язаний з виробництвом), примірники передати керівнику органу, що утворив комісію, для їх розгляду та затвердження. Рішення комісії оформлено протоколом № 2 від 27 серпня 2019 року. Проте, 04 грудня 2019 року головою комісії ОСОБА_3 та членами комісії (працівниками відповідача): ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , всупереч рішенню комісії від 27 серпня 2019 року, складено акт (спеціального) розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год. в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області, за формою Н-1/НП, яким нещасний випадок визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Вона з актом форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року не погоджується з тих підстав, що 27 серпня 2019 року комісія вирішила завершити спеціальне розслідування нещасного випадку та скласти акт за формою Н-1/П, як це було визначено Запорізьким апеляційним судом (а не Н-1/НП). Члени комісії (посадові особи відповідача), які склали акт за формою Н1/НП, що не відповідає формі, визначеній судом та комісією 27 серпня 2019 року (Н-1/П), діяли протиправно. Для визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом, а також для складання спірного акта не було ні фактичних, ні правових підстав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя рішенням від 03 грудня 2021 року позов задовольнив частково.
Визнав недійсним акт форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Запорізькій щодо невиконання рішення комісії із повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з начальником Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області - ОСОБА_2 від 27 серпня 2019 року у частині не складання акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області із його начальником - ОСОБА_2 , за формою Н-1/П.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції враховуючи те, що 27 серпня 2019 року комісією прийнято рішення про завершення спеціального досудового розслідування та складення акта (проекту) за формою Н-1/П та, відсутності передбачених законодавством випадків можливості не підписання акта членами комісії, не вбачав достатніх законних підстав для подальшого продовження спеціального (додаткового) розслідування, а отже складення акта форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року.
Отже, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним акта форми Н-1/НП від 04 грудня 2019 року та протиправної бездіяльності відповідача у частині не складання акта спеціального розслідування на підставі рішення комісії із повторного (додаткового) спеціального від 27 серпня 2019 року підлягають задоволенню.
Проте, вимоги позивача про зобов'язання відповідача скласти та видати акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області із його начальником - Коробкою О. І., за формою Н-1/П, задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі компетенції суду, оскільки вирішення даного питання є виключним повноваженням комісії з розслідування нещасного випадку.
Запорізький апеляційний суд постановою від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишив без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року в частині позовних вимог про покладення обов'язку скласти акт за формою Н-1/П скасував.
Позовні вимоги про покладення обов'язку скласти акт за формою Н-1/П задовольнив частково.
Зобов'язав Головне управління Держпраці у Запорізькій області виконати рішення комісії із повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з начальником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області - ОСОБА_2 , прийняте 27 серпня 2019 року.
Апеляційний суд виходив з того, що після завершення 27 серпня 2019 року спеціального розслідування та прийняття рішення комісією про складання акта за формою Н-1/П підстав для складання та затвердження акта повторного розслідування за формою Н-1/НП від 04 грудня 2019 року не було, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав останній акт недійсним.
Разом з тим, комісія створена наказом відповідача від 14 травня 2019 року та підконтрольна (підзвітна) йому (пункт 14 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337).
При цьому, голова комісії, яка допустила бездіяльність щодо своєчасного виконання рішення комісії від 27 серпня 2019 року, є посадовою особою відповідача.
У такому контексті, з урахуванням повноважень Головного управління Держпраці у Запорізькій області, відповідач мав належним чином виконувати свої функції з контролю за виконанням рішень утвореної ним комісії спеціального розслідування. При цьому, такий контроль не є підміною повноважень самої комісії, оскільки комісія відповідне рішення вже прийняла, але не виконує своє власне рішення зі складання акта за формою Н-1/П через неправомірні дії її голови, яка є працівником відповідача.
Остаточне рішення комісії від 27 серпня 2019 року прийнято, є чинним, тому підлягає виконанню.
Таким чином, суд безпідставно вважав, що не можна покласти на відповідача обов'язок з його виконання, яке має відбуватись у передбачений пунктом 33 Порядку № 337 спосіб, тобто самою комісією спеціального розслідування, утвореною відповідачем наказом від 14 травня 2019 року, яка має скласти акт форми Н-1/П та підписати його. А відповідач має організувати та проконтролювати ці дії, а не здійснити їх особисто.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягала частковому задоволенню, оскільки в інший більш ефективний спосіб захистити її право не уявляється можливим, так як відповідачем та створеними ним комісіями допускається зволікання у вирішення її питання, яке вирішується ще з дня смерті потерпілого ОСОБА_2 до теперішнього часу, тобто більше п'яти років.
Проте, апеляційний суд вважав, що на відповідача слід покласти обов'язок не скласти акт форми Н-1/П, а виконати рішення комісії спеціального розслідування від 27 серпня 2019 року, тобто організувати та проконтролювати його виконання утвореною ним комісією, яка таке рішення прийняла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року Головне управління Держпраці у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 03 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 235/3793/17, від 15 червня 2022 року у справі № 180/431/20, від 29 березня 2018 року у справі № 212/8369/15-ц.
Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Пунктом 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 передбачено обов'язок комісії, не територіального органу Держпраці, зокрема, розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною).
Тому задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головного управління Держпраці у Запорізькій області виконати рішення комісії, скласти акт за формою Н-1/П є завідомо незаконним, оскільки вимоги спрямовані до неналежного відповідача.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що позовні вимоги позивача Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області виконати/ввести в дію неможливо, оскільки оскаржувались рішення прийняті спеціальною комісією. Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 та/або іншим нормативно-правовим актом не визначено механізму видачі актів за формами Н-1/П чи Н-1/НП саме територіальним органом Держпраці. Це входить до повноважень виключно комісій з розслідування нещасних випадків.
Отже, судами задоволено позовні вимоги всупереч Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, оскільки Державна служби України з питань праці та її територіальні органи лише утворюють склад комісії (спеціальної комісії), який в свою чергу визначений зазначеним Порядком № 337 та затверджує акт, складений комісією за результатами проведеного спеціального розслідування.
Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області не може виконати рішення комісії з повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 27 серпня 2019 року, оскільки обов'язок складання акта за формою Н-1/П або Н-1/НП є обов'язком спеціальної комісії та її членів. Тільки за підписом всіх членів комісії, такий акт може бути затверджено. Тому у Головного управління Держпраці у Запорізькій області відсутні законні підстави складати такий акт.
Крім того, суд вправі тільки перевіряти обставини, викладені в акті, лише в частині дотримання вимог при формуванні комісії, проведенні розслідування та складанні акта. Суд не наділений повноваженнями, підміняючи собою уповноважену спеціальну комісію, виконувати функції, що належать до її компетенції, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначити той чи інший нещасний випадок таким, що пов'язаний чи не пов'язаний з виробництвом, а тим більше зобов'язувати Головне управління Держпраці у Запорізькій області складати акт конкретного змісту, оскільки це поза межами повноважень управління.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
ОСОБА_1 вказує, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що дії голови комісії ОСОБА_3 щодо введення до її складу нових членів, направлення додаткових запитів, призначення дат і проведення інших засідань були вчинені після завершення 27 серпня 2019 року спеціального розслідування та прийняття рішення про складання акта за формою Н-1/НП, а тому такі дії є неправомірними. Відтак, такі дії не створюють юридичних наслідків щодо прийнятих комісією після 27 серпня 2019 року рішень протилежного змісту, а також підстав для складання та затвердження акта повторного розслідування від 04 грудня 2019 року не було.
Крім того, висновки, викладені Верховним Судом, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.
Також, у касаційній скарзі не зазначено щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 27 жовтня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Справа № 335/5936/20 надійшла до Верховного Суду 15 грудня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Литвинця Ю. В. про заміну сторони та третьої особи правонаступниками задовольнив. Залучив Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці до участі у справі № 335/5936/20 як правонаступника Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області. Залучив Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до участі у справі № 335/5936/20 як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1
ОСОБА_2 з 17 грудня 2014 року по 27 травня 2016 року працював на посаді начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
24 травня 2016 року о 14:10 год. в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області із ОСОБА_2 стався нещасний випадок, унаслідок якого ОСОБА_2 госпіталізовано до Комунальної установи «6 Міська клінічна лікарня», де останній ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
21 липня 2017 року начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенко О. П. затверджено акт за формою Н-5 проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку від 20 липня 2017 року Цим актом встановлено відсутність зв'язку погіршення стану здоров'я та смерті ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров'я та відсутності професійного характеру захворювання. Нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 про нещасний випадок стосовно ОСОБА_2 , затверджений 10 лютого 2017 року, визнано таким, що втратив чинність. При цьому, 5 із 7 членів комісії не погодилися із висновками, наведеними в акті та окремими його положеннями, підписавши акт із окремою думкою.
Вказані обставини встановлені постановою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 335/10868/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року.
Запорізький апеляційний суд постановою від 18 лютого 2019 року у справі № 335/10868/17 позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Бабенка О. П., Головного управління Держпраці у Запорізькій області, третя особа - Фонд соціального страхування України, про визнання недійсним акта проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, задовольнив частково.
Визнав недійсним акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області.
Зобов'язав Головне управління Держпраці у Запорізькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год з ОСОБА_2 в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області для складання акта за формою Н-1.
На виконання вказаного рішення суду наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 14 травня 2019 року № 894р акт форми Н-5 від 20 липня 2017 року визнано недійсним та призначено комісію із повторного спеціального (додаткового) розслідування.
ОСОБА_1 листом від 20 травня 2019 року № 08/02.4-15/51 повідомлено про створення комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку та запрошено останню до співпраці в проведенні спеціального розслідування нещасного випадку.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 21 травня 2019 року № 924р внесено зміни у склад комісії із повторного спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком: виведено зі складу спеціальної комісії ОСОБА_8 та введено ОСОБА_9 .
Відповідно до протоколу від 21 травня 2019 року № 1 засідання комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, комісією прийнято рішення підготувати запит до Міністерства охорони здоров'я України щодо наявності в місті Запоріжжі лікарсько-експертної комісії, зазначеної у підпункті 18 пункту 15 Порядку № 1232, про що складено та направлено відповідний запит від 23 травня 2019 року № 08/02.4-15/56.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 27 травня 2019 року № 941р у зв'язку з відсутністю медичного висновку лікарсько-експертної комісії щодо встановлення зв'язку погіршення стану здоров'я потерпілого з впливом на нього шкідливих виробничих факторів або протипоказань за станом здоров'я виконувати роботу, який необхідний для завершення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, продовжено термін повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, визначений наказом від 14 травня 2019 року № 894р до отримання необхідного висновку.
02 серпня 2019 року до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшла відповідь Міністерства охорони здоров'я України від 25 липня 2019 року № 03.1-15/36191/2-19 (вх. № 11458-08), у якому Міністерства охорони здоров'я України повідомило, що станом на сьогодні є чинним наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25 березня 2003 року № 133 «Про затвердження Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2003 року № 283/7604. Відповідно до Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань входить клініка Державного підприємства «Український НДІ промислової медицини» (м. Кривий Ріг).
27 серпня 2019 року члени комісії з розслідування нещасного випадку зустрілися з ОСОБА_1 , якій роз'яснено права потерпілої у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про що свідчить її особистий підпис в протоколі.
Відповідно до протоколу від 27 серпня 2019 року № 2 засідання комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, комісію було ознайомлено з відповіддю Міністерства охорони здоров'я України від 25 липня 2019 року № 03.1-15/36191/2-19. Пунктом 2 порядку денного комісією із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку розглядалося питання щодо включення до матеріалів розслідування документів, які отримані або зібрані у межах попередніх спеціальних розслідувань нещасного випадку та інших документів, відповідно до переліку на 47 аркушах. Сім з восьми членів комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку вирішили включити до матеріалів розслідування документи, які отримані або зібрані у межах попередніх спеціальних розслідувань нещасного випадку, та інших документів відповідно до переліку на 47 аркушах.
Пунктом 3 порядку денного комісією із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку розглядалося питання щодо необхідності завершення спеціального розслідування, виконання рішення суду від 18 лютого 2019 року (справа № 335/10868/17) та складання акта за формою Н-1/П.
Голосували за питання «Про складення акта за формою Н-1/П», результати: «За» - 5, «Проти» - 3. Вирішили: завершити спеціальне розслідування та виконати рішення Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 335/10868/17, скласти акт за формою Н-1/П.
Було складено проект акта Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року 14:10 год., згідно з пунктом 7 якого випадок з ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Згідно листа голови комісії із спеціального розслідування ОСОБА_3 , проект акта розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_2 за формою Н-1/П, взято на опрацювання, тому вважається недоцільним призначення засідання комісії на 30 серпня 2019 року.
24 вересня 2019 року членів комісії із спеціального розслідування та ОСОБА_1 повідомлено про заключне засідання комісії 27 вересня 2019 року із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року з ОСОБА_2 .
Відповідно до службової записки голови комісії із спеціального розслідування від 25 вересня 2019 року, поданої начальнику Головного управління Держпраці у Запорізькій області, запропоновано включити додатково до складу комісії відповідних фахівців, оскільки єдиним документом, на якому базується висновок про наявність та вплив на потерпілого шкідливого фактору трудового процесу (напруженість праці) є протокол проведення досліджень важкості та напруженості праці від 06 червня 2016 року № 1172.
Наказом Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 25 вересня 2019 року № 1713р внесено зміни у склад комісії із повторного спеціального розслідування нещасного випадку та у зв'язку із необхідністю детального аналізу матеріалів спеціального розслідування на підставі службової записки голови комісії із спеціального розслідування від 25 вересня 2019 року виведено зі складу спеціальної комісії ОСОБА_9 , призначено членом вищезазначеної комісії ОСОБА_8 та введено ОСОБА_7 і ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу від 30 вересня 2019 року № 3 засідання комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку прийнято рішення підготувати запит до ДП «Запорізький експертно-технічний центр» (лист від 02 жовтня 2019 року № 08/02.4-15/127).
18 листопада 2019 року до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надійшла експертна оцінка ДП «Запорізький експертно-технічний центр» від 18 листопада 2019 року № 1467/18.
Відповідно до протоколу від 25 листопада 2019 року № 4 засідання комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, комісію ознайомлено з експертною оцінкою ДП «Запорізький експертно-технічний центр» від 18 листопада 2019 року № 1467/18. Чотири з восьми членів комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку вирішили врахувати лист ДП «Запорізький експертно-технічний центр» при визначенні комісією умов праці потерпілого та складання актів розслідування.
Пунктом 2 порядку денного комісією із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку розглядалося питання щодо визнання нещасного випадку з ОСОБА_2 пов'язаним з виробництвом. Шляхом голосування «За» - 4, «Проти» - 4, вирішили завершити спеціальне розслідування та визнати нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом та скласти акт за формою Н-1/НП.
04 грудня 2019 року відбулось заключне засідання комісії із повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 24 травня 2016 року, у якому приймали участь вісім членів комісії (два відсутні), на якому прийнято рішення про передачу актів Н-1/НП на затвердження.
09 грудня 2019 року начальником Головного управління Держпраці у Запорізькій області затверджено акт за формою Н-1/НП розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 24 травня 2016 року о 14:10 год., в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Запорізькій області. Згідно із пунктом 7 даного акта зроблено висновок, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 24 травня 2016 року, не пов'язаний із виробництвом (протокол від 25 листопада 2019 року № 4 засідання спеціальної комісії). При цьому, рівною кількістю голосів (за рахунок голосу голови комісії, який є вирішальним) 5 з 10 членів комісії не погодилися із висновками, підписавши акт із окремими думками. Окремі думки додаються до акта за формою Н-1/НП і є його невід'ємними частинами.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві на початку розслідування визначалась Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. Проте, у липні 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337), відповідно до якої і мав складатися акт спеціального розслідування нещасного випадку.
Відповідно до пункту 48 Порядку № 337 у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.
Згідно з пунктом 33 Порядку № 337 обов'язок комісії, зокрема, розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною).
Апеляційний суд, дослідивши протокол № 2 від 27 серпня 2019 року, встановив, що відбулось голосування в унормований пунктом 33 Порядку № 337 спосіб, а сам протокол підписаний усіма членами комісії (т. 1 а. с. 118).
Вказаним пунктом Порядку № 337 не передбачено також і складання проекту акта Н-1 у разі прийняття рішенням комісії спеціального розслідування про завершення спеціального розслідування, та наголошено, що у такому разі має складатись саме акт.
Протокол не містить будь-яких висновків комісії про продовження спеціального розслідування, отже суди правильно визнали, що це рішення комісії є остаточним, а подальші одноособові дії голови комісії спеціального розслідування не відповідають чинному Порядку № 337 та є неправомірними.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що після завершення 27 серпня 2019 року спеціального розслідування та прийняття рішення комісією про складання акта за формою Н-1/П підстав для складання та затвердження акта повторного розслідування за формою Н-1/НП від 04 грудня 2019 року не було, дійшов правильного висновку про визнання оспорюваного акта недійсним.
Доводи касаційної скарги про те, що Головне управління Держпраці утворює спеціальну комісію із розслідування, але не може підмінити її повноваження, а також у Головного управління Держпраці у Запорізькій області відсутні законні підстави складати такий акт, оскільки це поза межами повноважень управління є безпідставними, оскільки суди не покладали обов'язків на відповідача щодо складання зазначеного акта.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці» (далі - Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, занятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктами 27, 34 пункту 4 Положення визначено, що Держпраці проводить розслідування, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; бере участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, комісія створена наказом відповідача від 14 травня 2019 року та підконтрольна (підзвітна) йому (пункт 14 Порядку № 337).
При цьому, голова комісії, яка допустила бездіяльність щодо своєчасного виконання рішення комісії від 27 серпня 2019 року, є посадовою особою відповідача.
З урахуванням повноважень Головного управління Держпраці у Запорізькій області, відповідач мав належним чином виконувати свої функції з контролю за виконанням рішень утвореної ним комісії спеціального розслідування. При цьому, такий контроль не є підміною повноважень самої комісії, оскільки комісія відповідне рішення вже прийняла, але не виконує своє власне рішення зі складання акта за формою Н-1/П через неправомірні дії її голови, яка є працівником відповідача.
Таким чином, апеляційний суд встановивши, що в інший більш ефективний спосіб захистити право позивача не є можливим, так як відповідачем та створеними ним комісіями допускається зволікання у вирішення питання позивача, яке вирішується більше п'яти років, дійшов обґрунтованого висновку про покладення обов'язку на відповідача виконати рішення комісії спеціального розслідування від 27 серпня 2019 року, тобто організувати та проконтролювати його виконання утвореною ним комісією, яка таке рішення прийняла.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 235/3793/17, від 15 червня 2022 року у справі № 180/431/20, від 29 березня 2018 року у справі № 212/8369/15-ц є безпідставними, оскільки фактичні обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду та у наведених заявником справах не є однаковими.
Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та постанову апеляційного суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, нема.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 03 грудня 2021 року у нескасованій після апеляційного перегляду частині та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров