Справа № 214/1149/20
2/214/922/23
про залишення позовної заяви без розгляду
19 червня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/1149/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про визнання недійсним договору дарування як фіктивного правочину, скасування державної реєстрації, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 18 лютого 2020 року, в якій просить суд: визнати недійсним договір дарування від 06 листопада 1996 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Глущенко А.А., серія та № ААВ №289827, зареєстрований в реєстрі за №1199, відносно квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22152985 від 17 червня 2015 року, державний реєстратор Чернецький Михайло Андрійович, Криворізьке міське управління юстиції Дніпропетровської області, відносно квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; судові витрати покласти на ОСОБА_2 . Крім того, позивач просив справу розглянути в судовому засіданні за його участю в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 05 травня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання по справі (а.с.26-27 т.1).
Ухвалою суду від 28 січня 2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.85-86 т.1).
Ухвалою суду від 13 квітня 2021 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням до судового розгляду на 13.30 год. 11 травня 2021 року (а.с.247-248 т.1).
Так, 16 лютого 2022 року на електронну пошту від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 09.00 год. 16 лютого 2022 року для витребування інформації щодо проведення дізнання у кримінальному провадженні №12017040750000712 від 14 березня 2017 року, інформація в якому матиме значення для вирішення спору (а.с.33, 34 т.2). З урахуванням клопотання позивача судом направлено відповідний запит до ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, а розгляд справи відкладено до 10.00 год. 31 березня 2022 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 10.00 год. 31 березня 2022 року, було відкладено до 10.30 год. 01 червня 2022 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 10.30 год. 01 червня 2022 року, було відкладено до 14.30 год. 26 липня 2022 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 14.30 год. 26 липня 2022 року, було відкладено до 15.00 год. 20 вересня 2022 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню, розгляд справи, призначений на 15.00 год. 20 вересня 2022 року, було відкладено до 09.30 год. 27 жовтня 2022 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 09.30 год. 27 жовтня 2022 року, було відкладено до 15.00 год. 20 грудня 2022 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 15.00 год. 20 грудня 2022 року, було відкладено до 15.30 год. 15 лютого 2023 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд справи, призначений на 15.30 год. 15 лютого 2023 року, було відкладено до 10.30 год. 29 березня 2023 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 10.30 год. 29 березня 2023 року, було відкладено до 16.00 год. 18 травня 2023 року.
У зв'язку з неявкою усіх учасників справи, розгляд справи, призначений на 16.00 год. 18 травня 2023 року, було відкладено до 16.00 год. 19 червня 2023 року.
Правом на участь в судовому засіданні, призначеному на 19 червня 2023 року, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Дядюк М.В. не скористалась, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При вирішенні спору покладалась на розсуд суду.
Позивач та інші учасники справи у судове засідання повторно не з'явились, повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Таким чином, починаючи з 16 лютого 2022 року позивач, яким ініційовано судове провадження у даній справі, у жодне із судових засідань з розгляду справи по суті не з'явився, більш ніж 1 рік 4 місяці ніякого інтересу до розгляду справи не проявляв, про поважність причин неприбуття в судові засідання не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи від нього суду не надходило. Крім того, заявивши у позові про намір приймати участь у судових засіданнях з розгляду справи, позивач тим самим заперечив можливість розгляду справи за його відсутності, а тим паче відповідної заяви про можливість такого розгляду до суду не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки(п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що «… заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду судом справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Суд зауважує, що характер спору та предмет спірних правовідносин стосуються майнових інтересів позивача на спірне житлове приміщення, а тому з огляду на ініціювання саме позивачем даного спору, визначальною для вирішення спору є його позиція щодо пред'явлених ним вимог, незалежно від позиції відповідача чи третіх осіб по справі, що є проявом принципу диспозитивності. Разом з тим, за відсутності позивача та неподання ним клопотання про розгляд справи за його відсутності з викладенням позиції щодо заявлених ним вимог суд позбавлений можливості розглянути справу та ухвалити рішення без участі сторони позивача.
Так, позивач про дату, час та місце проведення судових засідань у справі неодноразово повідомлявся у порядку, встановленому ст.128 ЦПК України, усіма можливими засобами та способами, у тому числі шляхом направлення повісток за допомогою СМС на зазначений позивачем номер мобільного телефону. Однак в жодне із судових засідань після 16 лютого 2022 року позивач не з'явився за відсутності на те поважних причин, порушуючи своєю бездіяльністю процесуальні строки розгляду справи, і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності. Інтересу до справи після 16 лютого 2022 року він не проявляв.
До суду від позивача також не надходили повідомлення про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження), номеру мобільного телефону, не надходили й заяви про поважність причин, з яких він не міг з'явитися в судові засідання, клопотань про відкладення розгляду справи, так само як і заяв про розгляд справи за його відсутності також не надіслано.
З огляду на наведене, суд вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ЦПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату проведення судових засідань. У даному випадку суд вважає за доречне зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому також акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
З урахуванням вказаних обставин в їх сукупності суд приходить до висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом позивачеві сплаченого судового збору), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.189, 257, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про визнання недійсним договору дарування як фіктивного правочину, скасування державної реєстрації - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дати її підписання шляхом подання апеляційної скарги. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу складено та підписано 19 червня 2023 року.
Суддя А.В. Ткаченко