Справа № 202/6886/22
Провадження № 2/202/414/2023
13 червня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Салінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи,
26.09.2022 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Шаровського С.А., звернувся до суду з цим позовом в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивач указав, що 12.01.2019 року, близько 11.00 год., за адресою: м. Краматорськ Донецької області, вул. Жовтнева, 4, відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час котрої водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем марки ПАЗ 33 054 СПП державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинула на місці пригоди.
Позивач зазначає, що він є чоловіком загиблої ОСОБА_5 . Внаслідок смерті останньої йому спричинена значна і непоправна шкода, що проявилася у понесених ним витратах на виготовлення та спорудження надгробного пам'ятника, у втраті годувальника (до 14 років).
Позивач зазначає, що 12.01.2019 року за фактом настання ДТП було внесено відомості до ЄРДР за номером 12019050000000011 за ст. 286 КК України. Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 01.08.2019 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 286 ч.3 КК України.
На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія автомобіля марки ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант».
З метою отримання страхового відшкодування, його представником 01.09.2021 року було надіслано на адресу відповідача повідомлення про ДТП та заяви на виплату страхового відшкодування: заяви на відшкодування моральної шкоди по 16 692,00 грн. на користь його, позивача, і на користь доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; заяви на виплату страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника до 14 років на доньку загиблої у розмірі 150 228,00 грн.; заяву на виплату страхового відшкодування, пов'язаного з виготовленням та встановленням надгробного пам'ятника загиблій ОСОБА_5 у сумі 42 000 грн. При цьому відповідачем було частково здійснено оплату, а саме, відшкодовано моральну шкоду у повному обсязі у заявленому розмірі.
Тому, посилаючись на положення ст. 22,23,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 42 000 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з виготовленням та встановленням надгробного пам'ятника загиблій ОСОБА_5 у сумі 42 000 грн. та в інтересах ОСОБА_2 , 2011 року народження, стягнути страхове відшкодування, як компенсацію за шкоду, спричинену втратою годувальника до 14 років у сумі 150 000 грн., стягнути судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 28.09.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.68).
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, направили заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника ( а.с.19).
Представник відповідача ОСОБА_6 , яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнала, зазначивши, що станом на дату настання дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-0005139594. Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 01.08.2019 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 286 ч.3 КК України. 21.10.2021 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було отримано заяву про виплату страхового відшкодування: по 16 692,00 грн. на користь позивача і на користь його доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 150 228,00 грн. страхового відшкодування, пов'язаного з втратою годувальника до 14 років на доньку загиблої; 42 000 грн. страхового відшкодування, пов'язаного з виготовленням та встановленням надгробного пам'ятника загиблій ОСОБА_5 .
Страховиком було виплачено на відшкодування моральної шкоди 33 384,00 грн. ( по 16 692,00 грн. кожному).
Що стосується відшкодування витрат на поховання загиблої ОСОБА_5 , пов'язаних із встановлення та спорудженням надгробного пам'ятника, представник відповідача зазначила, що такі витрати можуть бути відшкодовані на підставі ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивачем з цього приводу надано страховику заяву про виплату страхового відшкодування витрат, понесених на поховання та спорудження пам'ятника у розмірі 42 000 грн., в тому числі, товарний чек від 14.08.2021 року, котрим підтверджуються витрати на поховання. ТДВ СК «Альфа-Гарант» направило запит до ФОП ОСОБА_7 щодо надання документів, підтверджуючих сплату понесених витрат. Однак відповіді на запит отримано не було. Вважає, що товарний чек на суму 42 000 грн. не відповідає положенням закону « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Наказу Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів /електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та не може прийматися як доказ проведення оплати замовником потерпілим на рахунок надавача послуг, оскільки інших належних та допустимих доказів оплати наданих послуг на поховання позивачем не надано.
Крім того, представником відповідача зазначено, що страховик відповідно до положень п.27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Згідно з положенням цієї статті, шкода відшкодовується особам, зазначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки , яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають право на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Проте позивачем не надані страховику дані про доходи загиблої, що унеможливило розрахунок частки утримання.
З огляду на зазначене, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представника відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант», дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 12.01.2019 року, близько 11.00 год., за адресою: м. Краматорськ Донецької області, вул. Жовтнева, 4, відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час котрої водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем марки ПАЗ 33 054 СПП, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинула на місці ДТП. Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 01.08.2019 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 286 ч.3 КК України (а.с. 43).
Позивач є чоловіком загиблої ОСОБА_5 . У останньої залишилася неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50.51,53).
На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки ВАЗ 21104-125-51, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (а.с.100).
Відповідно до вимог частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальних зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», що регулює спірні правовідносини, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третій особі.
Відповідно до ст.27 цього Закону, у зв'язку зі смертю потерпілого внаслідок ДТП право на відшкодування мають, зокрема у зв'язку з понесеними витратами на поховання, - особи, які взяли на себе такі витрати.
Згідно з п.4 ст.27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть, загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
В пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відзначено, що витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам'ятника і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників та огорож в даній місцевості.
Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними. допустимими, достовірними, достатніми.
Позивачем у справі на підтвердження понесених ним витрат на поховання до позовної заяви долучено копію товарного чека від 14.08.2021 року на суму 42 000 грн.(а.с.35).
Проте вказаний товарний чек не є належним, достовірним і достатнім доказом в розумінні положень Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Наказу Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року «Про затвердження положення про форму та зміст розрахункових документів /електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок).
У зв'язку з зазначеним, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині позову не доведеними, тому вони не можуть бути задоволені.
Що стосується вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування у зв'язку зі смертю потерпілої, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 27 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (27.2).
Згідно з положеннями ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню) та студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Натомість позивачем ОСОБА_1 не надано довідку про доходи ОСОБА_5 за час життя, що унеможливлює розрахунок страхового відшкодування дитині ОСОБА_2 , 2011 року народження.
Представником позивача до позовної заяви додана копія довідки про розмір пенсії, призначеної ОСОБА_8 , у зв'язку з втратою годувальника (а.с.42), але дана довідка не є підставою для вирахування страхового відшкодування на дитину у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині позову також не можуть бути задоволені, оскільки не доведені позивачем.
Відмовляючи позивачеві у задоволені позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4,5,10,13,81,89,259,263-265ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у позові до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.