Справа № 932/5526/23
Провадження № 2з/932/39/23
15 червня 2023 року місто Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Цитульський В.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-
13 червня 2023 року ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій позивачем зазначені ОСОБА_1 , відповідачами - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьою особою - ОСОБА_4 , в якій заявник просить забезпечити позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку тощо) щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 1588783012101.
В обґрунтування заяви зазначив, що зважаючи на існування судових процесів щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , відповідачі заперечують існування майнових прав на квартиру ОСОБА_4 . При цьому, заявник вважає, що відповідачі після усвідомлення того, що спірна квартира може стати об'єктом компенсації завданих збитків, для уникнення такої ситуації можуть вчинити дії щодо відчуження квартири.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши додані до неї матеріали, виходить з наступного.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем зазначено, те, що відповідачі можуть здійснити відчуження квартири, на користь інших осіб, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести , але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.
Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, а лише твердження заявника про потенційну можливість відповідача до форсування певних дій, у разі не забезпечення позовних вимог без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 183/5864/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
До того ж, як вбачається з долучених заперечень ОСОБА_3 до матеріалів заяви про забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 вже втретє звертається до суду із заявою про забезпечення позову.
Так з КП «Д-3» встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про забезпечення позову 09.06.2023 (справа 932/5439/23 провадження 2з/932/36/23) та 12.06.2023 (справа 932/5476/23 провадження 2-з/932/38/23), у яких відмовлено в задоволенні ухвалами від 12.06.2023. Однак постановлені ухвали про відмову в задоволенні його заяв останній не оскаржував в апеляційному порядку у разі не згоди з ними, а знов звертається із заявою про забезпечення позову, що є неприпустимим в розумінні процесуального законодавства.
Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження своїх вимог, на підставі яких, суд мав би змогу пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 149-153 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.
Ухвала суду складена і підписана 15.06.2023 року.
Суддя В.І. Цитульський