Провадження № 33/821/318/23 Справа № 712/10919/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Пронька В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
16 червня 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисника Хмельницького І.О. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17.04.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, має середню
освіту, одружений, має на утриманні
двох неповнолітніх доньок, працює
водієм навантажувача, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн., -
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 15.12.2022 р. о 23:45 год. в м. Черкаси по вул. 30 річчя Перемоги, 6 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda CR-V р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не враховано того, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'янінні на місці зупинки, але погодився їхати до медичного закладу, однак попросив працівників поліції надати можливість супроводити дружину додому (саме від дружини був запах алкоголю), а вдома була мала дитина. Оскільки працівниками поліції було відмовлено йому довести дружину до дому, то від дій працівників поліції зрозумів, що має право відмовитися від огляду. Оформлюючи документи під час складання протоколу про адмінправопорушення, інспектор поліції не дотримався процедури огляду водія на стан сп'яніння - не залучив свідків які б засвідчили факт відмови водія від проходження огляду та факт перебування у відповідному стані. Якщо факт відмови від огляду не доведений, то такий факт вважається недійсним, а протокол складено передчасно. Відсутня подія адмінправопорушення та вина особи у його вчиненні. Належних доказів вини у скоєнні правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Заслухавши доповідь судді, захисника Хмельницького І.А. та Бондаренка В.Є., які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її по викладеним в ній доводам, свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом не враховано того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'янінні на місці зупинки, але погодився їхати до медичного закладу, однак попросив працівників поліції надати можливість супроводити дружину додому (саме від дружини був запах алкоголю), а вдома була мала дитина, та оскільки працівниками поліції було відмовлено йому довести дружину до дому, то від дій працівників поліції зрозумів що має право відмовитися від огляду. Оформлюючи документи під час складання протоколу про адмінправопорушення інспектор поліції не дотримався процедури огляду водія на стан сп'яніння - не залучив свідків які б засвідчили факт відмови водія від проходження огляду та факт перебування у відповідному стані, є необґрунтованими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 099126 від 16.12.2022 р., який складено уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні відомості та виклад обставин вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні ( а. пр. 1); відеозаписом з нагрудних відеокамер поліцейських, на якому відображено перебіг процесуальних дій, що міститься в матеріалах справи ( а. пр. 5).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протип-равна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський поря-док, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку зако-ном передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яні-ння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транс-портним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан ал-когольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд наголошує, що через воєнний стан та вторгнення російських окупаційних військ, майже в усіх регіонах України з 25.02.2022 р. діє комендантська година та на час складання протоколу про адмінправопорушення комендантська година діяла і в Черкаській області з 22:00 до 6:00, під час якої заборонено пересування всіх цивільних осіб без спеціальної перепустки чи дозволу.
Під комендантською годиною слід розуміти заборону перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи. Варто залишатися вдома, а якщо пролунають сирени - спуститися в укриття. Для пересування по населеним пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу.
ОСОБА_1 ці вимоги порушив та судом першої інстанції вірно встановлено, що правопорушення скоєне ОСОБА_1 під час дії комендантської години.
Стосовно доводів апеляції про те, що в матеріалах провадження відсутні докази його перебування в стані сп'яніння, то апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп'яніння. Водій, за наявності таких обставин, зобов'язаний пройти огляд, цей обов'язок покладений на нього п. 2.5 ПДР України. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин докази перебування в стані сп'яніння для правильного розгляду справи не потрібні.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд першої інстанції правильно визнав як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови останнього пройти огляд на стан сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Свідок ОСОБА_3 , який працює інспектором взводу № 1 роти № 2 БУПП в Черкаській обл. та складав протокол про адмінправопорушення, під час апеляційного розгляду повністю підтвердив обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Покази свідка узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Покази свідка ОСОБА_2 ніяким чином не спростовують обставини, встановлені судом першої інстанції, та навпаки підтверджують дії правопорушника, які були спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння під незначним приводом.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованими та спростовуються даними відеозапису.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскі-льки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим по-годились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, оскільки проходження такого огляду є обов'язком водія.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для то-го, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).
Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі, зокрема стосовно залучення свідків при складанні процесуальних документів, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 17.04.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.