Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 червня 2023 року Справа № 520/10913/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в проведенні перерахунку призначеної мені, ОСОБА_1 , пенсії з розрахунку 61% грошового забезпечення;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду' України в Харківській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії виходячи із розрахунку 61% грошового забезпечення, виплатити пенсію з розрахунку 61 % грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.09.2022, та в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію із розрахунку 61% від суми грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
27.12.2022 року відповідач засобами поштового зв'язку надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки перерахунок пенсії позивача проведено вірно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній підтримав заявлені раніше позиції.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суддя Кухар М.Д. з 26.12.2022 по 08.01.2023, з 27.02.2023 по 03.03.2023, з 01.05.2023 по 15.05.2023 та з 29.05.2023 по 02.06.2023 перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 31.08.1979 по 04.03.1996 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Згідно витягу з наказу Головного управління МВС України в Харківській області від 04.03.1996 року № 38 о/с (по особовому складу) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 , звільнено за ст. 64 п. "Б" (через хворобу). Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 дн.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 56% від суми грошового забезпечення (вислуга понад - 20 років).
Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Харківській області не вірно призначено пенсію у розмірі 56 % грошового забезпечення, оскільки пенсійним органом не враховано те, що позивач має право на визначення розміру пенсії, виходячи з 55 % грошового забезпечення, як особа, що має 20 років вислуги та звільнений через хворобу, а тому розмір пенсії має становити 61 % ( 55 % розмір пенсії+6 % (2 роки вислуги понад 20 років*3 % за кожен рік вислуги понад 20 років).
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Пунктом "а" ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ (у редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №2232-XII (в редакції на час виникнення спірних відносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (в редакції чинній на момент призначення пенсії, далі - Положення №114) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Згідно з п. "б" ст.64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Відповідно до п. "б" ст.65 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом № 2232-XII для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Як встановлено судом, позивача звільнено у запас Збройних сил України за п.64 "б" (через хворобу) 04.03.1996 року згідно витягу з наказу Головного управління МВС України в Харківській області № 38 о/с.
На момент призначення пенсії позивачу п. "а" ч.1 ст.13 Закону № 2262-XII діяв в редакції Закону від 04.02.1994 №3946-12, за змістом якої пенсії за вислугу років військовослужбовцям призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 відсотків, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. За кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
З огляду на викладене, оскільки розмір 55% грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені саме у відставку за віком або за станом здоров'я, суд приходить до висновку, що позивач, який звільнений в запас, не має права на розмір пенсії, виходячи з 55% грошового забезпечення.
Відтак, ГУ ПФУ в Харківській області вірно встановлено ОСОБА_1 пенсію у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення та додатково за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, за правилами ст.63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону №900-VIII) пенсії перераховують у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Водночас з 01.01.2016 не відбулось підвищення чи ведення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" внесено зміни в п. "а" ч.1 ст.13 Закону № 2262-XII та розширено коло осіб, яким призначається пенсія на підставі п. "а" ч.1 ст.13 цього Закону за рахунок осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі п.2, 3 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Як встановлено у справі, що розглядається, позивач звільнений у запас Збройних сил України за п.64 "б" (через хворобу ) 04.03.1996 року, службу в поліції не проходив, а отже, норма ст.13, яка набрала чинності з 07.11.2015 на позивача не розповсюджується.
Таким чином, передбачені ст.63 Закону №2262-XII підстави для перерахунку раніше призначених пенсій не настали.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі №806/1369/18, від 05.02.2021 у справі №1.380.2019.000262.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, в межах даних правовідносин суд не вбачає протиправних дій або бездіяльності відповідача, які б могли стати підставою для задоволення позову, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
Повний текст рішення складено 203 червня 2023 року.
Суддя Кухар М.Д.