Справа № 761/13319/23
Провадження № 1-кс/761/8906/2023
07 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника володільця майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого юристконсульта відділу Юридичного департаменту Національного банку України ОСОБА_5 , подане в інтересах Національного банку України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України,
14 квітня 2023 року старший юристконсульт відділу Юридичного департаменту Національного банку України ОСОБА_5 , який діє в інтересах Національного банку України, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Другим відділом детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, накладено арешт на об'єкт нерухомості, а саме на спортивно-оздоровчий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що складається з: адміністративної будівлі - літ. «А», готелю - літ. «Б», спортивно-оздоровчого комплексу - літ. «В», роздягальні - літ. «Г», трансформаторної - літ. «Д», котельні - літ. «Ж», гаражу-насосної - літ. «З», приміщення охорони - літ. «И», гаражу - літ. «К», навісу - літ. «Е», навісу - літ. «Л», футбольного поля - І-V, замощення - VI, трибуни - VII, споруди - 1,2; загальною площею 7736,2 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 , «Люстдорф» спортивно-оздоровчий комплекс) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 30332551237 та розташований на земельній ділянці державного фонду, площею 37700 кв.м., яка має кадастровий номер 5110136900:50:001:0018 (Іпотечний договір з майновим поручителем, другої черги, посвідчений 28.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , за реєстровим №4293).
Представник власника майна у своєму клопотанні пояснює, що між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «ІМЕКСБАНК» було укладено кредитний договір про рефінансування від 28.11.2014 № 60.
З метою забезпечення виконання банком зобов'язань за зазначеним кредитним договором між Національним банком та майновим поручителем ОСОБА_7 укладено договір іпотеки від 28.11.2014 за реєстровим номером 5679. Предметом іпотеки є вищезазначене майно, на яке було накладено арешт.
Водночас, Постановою Правління Національного банку від 21.05.2015 №330 відкликано банківську ліцензію ПАТ «ІМЕКСБАНК» з 27.05.2015 та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_8 .
При цьому, Національний банк має переважне право на заставлене майно перед іншими кредиторами в силу ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки дане обтяження є зареєстрованим.
Тож, наразі, Національним банком вживаються заходи щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, зокрема рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2021 у справі №522/1969/16-ц, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2023, задоволено позов Національного банку до ОСОБА_7 , треті особи без самостійних вимог: ПАТ «ІМЕКСБАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «НОВА ХВИЛЯ» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В рахунок погашення заборгованості ПАТ «ІМЕКСБАНК» перед Національним банком за договором про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28.11.2014 звернуто стягнення на зазначене у даному клопотанні арештоване майно, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Проте, 09.01.2023 Національному банку при отриманні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стало відомо про наявність арешту Нерухомого майна, шо був накладений Ухвалою.
Представник власника майна стверджує, що враховуючи вищевикладені обставини, той факт, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а майно з плином часу втратило ознаки, передбачені ст. 98 КПК України, навіть якщо припустити, що такі існували в момент накладення арешту, необхідність у подальшому застосуванні заходу забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладеного на зазначене нерухому майно відапала, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, підлягає скасуванню.
Представник власника майна ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених у клопотанні, пояснив, що рішенням судів першої та апеляційної інстанції було визнано право НБУ на зазначене майно, тож у подальшому арешті необхідність відпала. Крім того, представник надав додаткові письмові пояснення до яких долучив документи на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що досудове розслідування здійснювалось неефективно, не було встановлено необхідних обставин, тож кримінальне провадження було передано БЕБ України. Запевняв, що на момент накладення арешту на майно, необхідність застосування такого заходу забезпечення беззаперечно існувала, однак наразі він покладається на розсуд суду при вирішенні даного клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що другим відділом детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг БЕБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, накладено арешт на об'єкт нерухомості, а саме на спортивно-оздоровчий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що складається з: адміністративної будівлі - літ. «А», готелю - літ. «Б», спортивно-оздоровчого комплексу - літ. «В», роздягальні - літ. «Г», трансформаторної - літ. «Д», котельні - літ. «Ж», гаражу-насосної - літ. «З», приміщення охорони - літ. «И», гаражу - літ. «К», навісу - літ. «Е», навісу - літ. «Л», футбольного поля - І-V, замощення - VI, трибуни - VII, споруди - 1,2; загальною площею 7736,2 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 , «Люстдорф» спортивно-оздоровчий комплекс) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 30332551237 та розташований на земельній ділянці державного фонду, площею 37700 кв.м., яка має кадастровий номер 5110136900:50:001:0018 (Іпотечний договір з майновим поручителем, другої черги, посвідчений 28.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , за реєстровим №4293).
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, арешт на вказане майно накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2021 у справі №522/1969/16-ц, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29.03.2023, задоволено позов Національного банку до ОСОБА_7 , треті особи без самостійних вимог: ПАТ «ІМЕКСБАНК», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «НОВА ХВИЛЯ» та постановлено в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» перед Національним банком України за договором про надання стабілізаційного кредиту№ 60 від 28.11.2014 у сумі 309 850 670,07 грн., яка складається з заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 300 000 000,00 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 9 838 356,16 грн., пені за простроченими процентами у розмірі 12 313,91 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметами іпотеки за договором іпотеки від 28.11.2014, за реєстровим № 5679 та належить ОСОБА_7 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), а саме: нерухоме майно спортивно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 7736, 2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30332551237, що складається з: адміністративної будівлі літ. «А», готелю літ. «Б», спортивно-оздоровчого комплексу літ. «В», роздягальні літ. «Г», транформаторної літ. «Д», котельні літ. «Ж», гаражу-насосної літ. «З», приміщення охорони літ. «И», гаражу літ. «К», навісу літ. «Е», навісу літ. «Л», футбольного поля І-V, замощення-VІ, трибуни - VII, споруди -1,2 та розташований на земельній ділянці площею 37 700 кв.м., яка має кадастровий номер 5110136900:50:001:0018, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Отже судовим рішенням, яке набрало законної сили, вирішено звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.11.2014, за реєстровим № 5679 та належить ОСОБА_7 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ), перелік якого заначено вище, та встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки. За таких обставин Національним банком України доведено, що у подальшому збереженні арешту такого майна відпала потреба.
Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особливого центрального органу державного управління, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Отже, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.
Також, слідчий суддя звертає увагу й на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння особливим центральним органом державного управління належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником власника майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання старшого юристконсульта відділу Юридичного департаменту Національного банку України ОСОБА_5 , подане в інтересах Національного банку України, про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого юристконсульта відділу Юридичного департаменту Національного банку України ОСОБА_5 , подане в інтересах Національного банку України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України - задовольнити.
Cкасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року, в межах кримінального провадження №12021162510000945 від 28.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, на об'єкт нерухомості, а саме на спортивно-оздоровчий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що складається з: адміністративної будівлі - літ. «А», готелю - літ. «Б», спортивно-оздоровчого комплексу - літ. «В», роздягальні - літ. «Г», трансформаторної - літ. «Д», котельні - літ. «Ж», гаражу-насосної - літ. «З», приміщення охорони - літ. «И», гаражу - літ. «К», навісу - літ. «Е», навісу - літ. «Л», футбольного поля - І-V, замощення - VI, трибуни - VII, споруди - 1,2; загальною площею 7736,2 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 , «Люстдорф» спортивно-оздоровчий комплекс) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 30332551237 та розташований на земельній ділянці державного фонду, площею 37700 кв.м., яка має кадастровий номер 5110136900:50:001:0018 ( Іпотечний договір з майновим поручителем, другої черги, посвідчений 28.08.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , за реєстровим №4293).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 09 червня 2023 року о 11 годині 20 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1