Справа № 761/19411/20
Провадження №1-кп/761/1412/2023
Іменем України
11 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
потерпілого ОСОБА_15 ,
обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
захисників ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 120 201 001 000 045 72 від 05.06.2020, у якому
гр. ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ірпінь Київської області, громадянин України, ромської національності, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий;
гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Ліпляве Канівського р-ну Черкаської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , судимий 21.01.2021 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік ;
гр. ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Харкова, громадянин України, українець, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , судимий:
- 16.01.2012 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;
- 21.02.2012 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
- 08.06.2012 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 31.08.2012 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 13.03.2014 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 297, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 26.09.2014 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 321, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 29.05.2019 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 5 місяців 8 днів позбавлення волі, 02.07.2019 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 з застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, що зазнала нападу, вчинили умисний злочин проти чужої власності за таких обставин.
ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 05.06.2020, приблизно о 01.00 год., перебуваючи за адресою на вул. Саксаганського у місті Києві, у стані алкогольного сп'яніння, звернули увагу на раніше незнайомого їм ОСОБА_15 , який йшов у напрямку продуктового магазину «Міні-маркет», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 123.
Вважаючи, що у ОСОБА_15 можуть бути цінні речі, у ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 виник спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_15 шляхом вчинення нападу, поєднаного із застосуванням до потерпілого насильства.
Реалізуючи задумане, перебуваючи поблизу вказаного магазину, обвинувачені по надуманому приводу звернулися до ОСОБА_15 з проханням дати їм сигарети.
Після цього ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 почали переслідувати ОСОБА_15 , підшукуючи безлюдне місце для здійснення нападу на потерпілого щоб заволодіти його майном.
З метою реалізації зазначеного злочинного умислу, 05.06.2020, о 01.43 год., за адресою: м. Київ, провул. А. Горської, 3, обвинувачений ОСОБА_17 висунув потерпілому вимогу зупинитись, після чого завдав останньому удар рукою у праву область голови, а саме - у праве вухо, через що ОСОБА_15 втратив рівновагу та одним коліном став на асфальт.
Внаслідок зазначеного удару потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді синця у завушній ділянці справа, травматичної перфорації правої барабанної перетинки, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Після цього ОСОБА_17 , переслідуючи мету досягнення злочинного умислу, наніс удар правою ногою по голові ОСОБА_15 , внаслідок чого потерпілий впав на асфальт та втратив свідомість.
Подолавши у такий спосіб опір потерпілого, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 почали здійснювати обшук непритомного ОСОБА_15 , під час якого ОСОБА_18 із лівої кишені штанів ОСОБА_15 забрав мобільний телефон «Iphone 7», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 4 665,67 грн., у якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , обвинувачений ОСОБА_16 із правої кишені штанів ОСОБА_15 забрав грошові кошти у сумі 500 грн. однією купюрою.
Коли потерпілий ОСОБА_15 прийшов до тями, обвинувачені продовжили вчиняти щодо нього свої протиправні дії. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_17 висунув йому вимогу надати рюкзак з речами ОСОБА_15 , однак останній відмовився.
У зв'язку з такою поведінкою потерпілого ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 почали наносити удари руками в область голови та тіла ОСОБА_15 , таким чином спричинивши йому низку тілесних ушкоджень, а саме: закриту травму кісток лицевого черепу; синець на спинці та скатах носа; садно в надбрівній ділянці справа з переходом в міжбрівну ділянку і правий скат носа; перелом кісток носа; синці на верхній повіці правого ока в проекції внутрішнього кута, на задньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, ОСОБА_17 , погрожуючи потерпілому ножем, який у нього був при собі, висунув вимогу ОСОБА_15 віддати рюкзак. Потерпілий, сприймаючи погрози ОСОБА_17 про застосування щодо нього насильства, як реальні та небезпечні для його життя і здоров'я, віддав ОСОБА_17 та ОСОБА_16 рюкзак «Ebox», вартістю 283,33 грн.
Заволодівши рюкзаком потерпілого ОСОБА_15 , обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_16 почали обшукувати рюкзак, у ході якого заволоділи ноутбуком «HP», сірого кольору, вартістю 10 466, 67 грн., грошовими коштами у сумі 2 300 грн., та медичним обладнанням - комплексом електроміографічним комп'ютерним M-TEST (ТУ У 33.1-30428373-004-2004, виробник ТОВ НВП «DX-SISTEM»).
У цей час, ОСОБА_18 з метою контролю за поведінкою потерпілого, погрожуючи ОСОБА_15 ножем, наказав останньому мовчати та не рухатись.
Після цього ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , заволодівши майном потерпілого ОСОБА_15 на загальну суму 228 215, 67 грн., з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, отримавши можливість розпорядитись майном потерпілого на власний розсуд.
Допитані судом обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_18 своєї вини за висунутим обвинуваченням не визнали, заперечували свою причетність до вчинення вказаного злочину.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_17 пояснив суду, що 04.06.2020, після 22-ї години він разом з ОСОБА_18 вийшов з хостелу, де вони проживали. Неподалік від автостанції на вул. Жилянській у м. Києві вони зустріли раніше незнайомого ОСОБА_15 , а також ОСОБА_16 та дівчину на ім'я ОСОБА_22 .
Потерпілий ОСОБА_15 запитав у ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , де поблизу можна купити алкоголь. Після цього обвинувачені, ОСОБА_22 та ОСОБА_15 пішли до магазину, де придбали спиртні напої, які почали разом вживати. ОСОБА_15 упродовж усього часу добровільно, без будь-якого примусу перебував з ними.
У подальшому, приблизно о 24-й годині ОСОБА_17 вирішив покинути компанію, яка залишилася неподалік від будівлі Київського цирку, та повернувся до хостелу по вулиці Жилянській у м. Києві.
Обвинувачений ОСОБА_17 наполягав, що рюкзак, який вилучений у нього працівниками поліції під час затримання, йому не належить, оскільки працівники поліції, погрожуючи обвинуваченому, змусили останнього одягти рюкзак та зізнатись у причетності до нападу на потерпілого ОСОБА_15 .
Також ОСОБА_17 просив врахувати, що добровільно відшкодував потерпілому частину завданої шкоди у сумі 2300 грн. Крім того, просив суд взяти до уваги, що він розкаявся у вчиненому та висловив намір у подальшому злочинів не вчиняти.
Обвинувачений ОСОБА_16 зазначив, що вину визнає частково, оскільки вважає себе винуватим лише у тому, що брав участь у бійці з потерпілим ОСОБА_15 . При цьому наполягав, що ОСОБА_15 не обкрадав, вилучені у нього грошові кошти у сумі 500 грн. йому підкинули працівники поліції під час затримання та особистого обшуку.
Обґрунтовуючи свою позицію, обвинувачений ОСОБА_16 пояснив, що вечері 04.06.2020 він гуляв містом разом із дівчиною на ім'я ОСОБА_22 . Наближаючись до автовокзалу по вул. Жилянській у м. Києві, вони зустріли ОСОБА_18 , який познайомив ОСОБА_16 з ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .
Після цього ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , дівчина на ім'я ОСОБА_22 та ОСОБА_15 разом розпивали спиртні напої, однак згодом ОСОБА_17 пішов. Пізніше між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 зав'язалась бійка, у ході якої ОСОБА_16 завдав потерпілому декілька ударів. Бійка тривала протягом кількох хвилин і свідком цього був ОСОБА_18 .
Згодом, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_22 пішли. Однак приблизно о 05.00 год. 05.06.2020 ОСОБА_16 затримали працівники поліції та привезли до хостелу, де мешкали ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
Обвинувачений ОСОБА_16 наполягав, що майно ОСОБА_15 не викрадав, однак, працівники поліції, погрожуючи, змусили його сказати, що він під час нападу на ОСОБА_15 викрав у останнього грошові кошти. Не дивлячись на невизнання ОСОБА_16 своєї вини, він просив суд врахувати його критичне ставлення до зазначених подій, запевнив суд, що зробив критичні висновки та має намір у подальшому вести законослухняне життя.
Обвинувачений ОСОБА_18 також заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій, зазначив, що ввечері 04.06.2020, приблизно о 22.00 год. він зустрівся із ОСОБА_17 , з яким вони мешкали у хостелі по вул. Жилянській у м. Києві. Разом зі ОСОБА_17 вони пішли до магазину та дорогою зустріли ОСОБА_15 , який перебув у стані алкогольного сп'яніння та запитав у обвинувачених, де можна купити спиртне.
Після цього ОСОБА_18 , ОСОБА_17 разом із ОСОБА_15 пішли до цілодобового магазину. Проходячи повз хостел, де мешкали ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , обвинувачений ОСОБА_18 запропонував ОСОБА_15 залишити у хостелі речі. Потерпілий на цю пропозицію погодився та залишив у хостелі свій рюкзак та мобільний телефон. Після цього обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_15 пішли до магазину, де потерпілий купив для всіх спиртні напої.
Недалеко від магазину до них приєднався ОСОБА_16 разом із дівчиною на ім'я ОСОБА_22 . Після цього ОСОБА_15 разом із ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 розпивали придбані потерпілим спиртні напої.
Згодом ОСОБА_18 та ОСОБА_17 пішли до хостелу, де ОСОБА_18 ліг спати. ОСОБА_15 залишився із ОСОБА_16 та ОСОБА_22 .
Однак, 05.06.2020, приблизно о 05.00 год. ОСОБА_18 розбудили працівники поліції у зв'язку з підозрою у вчиненні ним викрадення майна ОСОБА_15 .
ОСОБА_18 наполягав на безпідставності висунутого проти нього обвинувачення, оскільки під час затримання бачив, як адміністратор хостелу із своєї кімнати винесла рюкзак та телефон потерпілого ОСОБА_15 . У подальшому працівники поліції надягли рюкзак потерпілого на ОСОБА_17 , а телефон поклали до кишені штанів ОСОБА_18 з подальшим його вилученням під час особистого обшуку обвинувачених.
Свідок захисту ОСОБА_23 показала суду, що у червні 2020 року працювала адміністратором у хостелі за адресою - АДРЕСА_5 , де у цей час мешкали обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .
Вночі 05.06.2020, приблизно о 02.00 год. до хостелу прийшов потерпілий ОСОБА_15 та попросив його заселити. Після заселення потерпілий попросив ОСОБА_23 залишити у себе його рюкзак з особистими речами та мобільний телефон на підзарядці, на що ОСОБА_23 погодилась. Заселившись, ОСОБА_15 поцікавився у ОСОБА_23 , де найближчий цілодобовий магазин з продажу продуктів харчування, та пішов до вказаного свідком магазину. Пізніше до хостелу приїхала поліція, у машині якої вже перебував ОСОБА_17 . Працівники поліції почали шукати ОСОБА_18 , який у цей час спав у своїй кімнаті. Діставшись кімнати ОСОБА_18 , працівники поліції затримали останнього та попросили ОСОБА_23 винести рюкзак та телефон, що залишив ОСОБА_15 .
Після цього працівники поліції одягли рюкзак на ОСОБА_17 , мобільний телефон ОСОБА_15 поклали до кишені штанів ОСОБА_18 та почали знімати на камеру вилучення речей у обвинувачених.
Свідок зауважила, що під час заселення потерпілого ОСОБА_15 ознак побиття останнього не побачила.
Суд критично ставиться до показань обвинувачених та свідка ОСОБА_23 , оскільки вони повністю спростовуються сукупністю інших досліджених судом належних та допустимих доказів.
Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_15 показав, що 02.06.2020 він приїхав з м. Одеси до м. Києва, де перебував по 04.06.2020, з дозволу свого товариша ОСОБА_24 ночував в офісному приміщенні на АДРЕСА_6 . Мав намір у ніч проти 05.06.2020 повернутися до м. Одеси. До автостанції вирішив йти пішки, користуючись навігатором. На прохання ОСОБА_24 потерпілий взяв з собою медичне обладнання, яке мав доставити до м. Одеси. Дорогою він дізнався, що перевізником скасований рейс до м. Одеси. Коли він близько 01-ї години 05.06.2020 перебував на вул. Саксаганського у районі площі Перемоги, до нього підійшов раніше невідомий ОСОБА_17 , який попросив сигарету, потім до потерпілого з тим же проханням звернулись ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , з якими також була якась дівчина. ОСОБА_15 пригостив їх сигаретами та, відчуваючи небезпеку, яку ця компанія у нічний час створювала для нього, зайшов до магазину «Міні-Маркет», переслідуючи мету відірватися від них. Однак зазначені особи також зайшли за ним до магазину. Сподіваючись, що вони затримаються у вказаному закладі, він вийшов з приміщення та рушив у бік площі Перемоги. Однак обвинувачені та дівчина також прослідували за ним, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 весь час намагалися завести з ним якусь розмову. Діставшись бульвару ОСОБА_25 , потерпілий перейшов на його протилежний бік. Намагаючись укритись від переслідування, ОСОБА_15 повернув до провул. А.Горської.
У цей час він почув, як один з чоловіків, а саме обвинувачений ОСОБА_17 , викрикнув вимогу зупинитись. Потерпілий зупинився, після цього обвинувачений ОСОБА_17 одразу наніс йому удар рукою в область голови, в праве вухо, внаслідок чого ОСОБА_15 втратив рівновагу та одним коліном став на асфальт.
Продовжуючи свої дії, ОСОБА_17 наніс удар правою ногою по голові ОСОБА_15 в область лівого вуха, внаслідок чого потерпілий впав на асфальт та втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, побачив, що ОСОБА_18 та ОСОБА_16 обшукують його одяг. Побоюючись за своє життя, ОСОБА_15 не став чини нити їм опору. Користуючись пригніченим та заляканим станом потерпілого, ОСОБА_18 витягнув з кишені штанів останнього мобільний телефон «Iphone 7». Обвинувачений ОСОБА_16 забрав з іншої кишені штанів грошові кошти у сумі 500 грн. однією купюрою.
Нападники продовжували погрожувати йому, вимагаючи, щоб ОСОБА_15 не кричав та не рухався.
Після цього обвинувачений ОСОБА_17 наказав ОСОБА_15 віддати рюкзак, який останній мав при собі, на що потерпілий відмовився. У зв'язку з цим обвинувачені ОСОБА_17 ОСОБА_18 та ОСОБА_16 нанесли потерпілому по одному удару в область голови. Однак, вдруге не отримавши згоду потерпілого, продовжили бити та погрожувати.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_18 почав погрожувати ОСОБА_15 застосуванням ножа, який тримав у руці. Сприймаючи зазначені погрози як реальні та небезпечні для його життя і здоров'я, ОСОБА_15 зняв рюкзак та віддав його обвинуваченим. ОСОБА_17 та ОСОБА_16 обшукали рюкзак, виявивши там ноутбук «HP», грошові кошти у сумі 2 300 грн., та медичне обладнання - комплекс електроміографічний комп'ютерний «M-TEST».
Після цього обвинувачені, утримуючи рюкзак, залишили потерпілого. При цьому ОСОБА_17 повісив рюкзак ОСОБА_15 собі на спину.
Після цих подій, близько 05.00 год. потерпілий ОСОБА_15 повідомив поліції про обставини вчиненого щодо нього кримінального правопорушення та надав детальний опис осіб, які викрали його майно.
Працівники поліції привезли потерпілого до хостелу за адресою - АДРЕСА_5 , де виявили обвинуваченого ОСОБА_18 з майном ОСОБА_15 . Також до хостелу поліція привезла обвинувачених ОСОБА_17 , у якого був рюкзак потерпілого, та ОСОБА_16 , який утримував гроші ОСОБА_15 .
Потерпілий категорично стверджував, що до хостелу на вул. Жилянській не заходив, оскільки не мав такої необхідності, де знаходиться цей хостел він не знає, свої речі - мобільний телефон, рюкзак з ноутбуком та медичним обладнанням увесь час знаходилися при ньому.
Показання потерпілого ОСОБА_15 є логічними та послідовними, як у цілому, так і в окремих деталях підтверджуються дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.06.2020 потерпілий ОСОБА_15 повідомив про здійснений на нього злочинний напад з подальшим заволодінням його майном.
Під час огляду місця події вказав, де саме відбувся напад та його побиття, що відображено у протоколі від 05.06.2020. Суд звертає увагу, що вказана слідча дія проведена з 03.00 год. до 03.30 год., тобто ще до виявлення та затримання обвинувачених.
Показання потерпілого ОСОБА_15 підтверджуються дослідженими судом відеозаписами з відеокамер магазину «Міні-маркет» та системи відеоспостереження «Безпечне місто».
Зокрема, з відеозаписів вбачається, що 05.06.2020 потерпілий та обвинувачені відвідували магазин «Міні-маркет», а з 01:38 год. по 02:09 год. обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 супроводжували потерпілого з перехрестя вулиць Саксаганського та Старовокзальної, по бульвару Тараса Шевченка з подальшим поворотом до провулку Алли Горської.
Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що на потерпілому ОСОБА_15 був одягнутий рюкзак, тобто останній до хостелу за адресою - АДРЕСА_5 не заходив, речі не залишав, що спростовує показання, надані обвинуваченим ОСОБА_18 та свідком ОСОБА_23 .
Протоколом слідчого експерименту від 25.06.2020, проведеного за участі свідка ОСОБА_26 , підтверджуються події 05.06.2020, що сталися за адресою: АДРЕСА_7 .
Зокрема, обставини нанесення обвинуваченим ОСОБА_17 ударів руками та ногами по голові потерпілого ОСОБА_15 з метою подолання опору останнього та вилучення обвинуваченими ОСОБА_16 та ОСОБА_18 у ОСОБА_15 мобільного телефону та грошових коштів.
Крім того, слідчим експериментом підтверджується, що ОСОБА_17 під час нападу на потерпілого погрожував останньому ножем, наказуючи віддати рюкзак.
Заволодівши рюкзаком потерпілого, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 почали його обшукувати, ОСОБА_18 у цей час, тримаючи у руках ніж, погрожуючи потерпілому, контролював поведінку останнього.
ОСОБА_17 після обшуку рюкзака та виявлення у ньому певного майна, надягнув рюкзак собі на плечі, а потім обвинувачені та свідок ОСОБА_26 покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України від 18.06.2020 № 042/1-614-2020 ОСОБА_27 виявлені у потерпілого ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми кісток лицевого черепу: синець на спинці та скатах носа, садно в надбрівній ділянці справа з переходом в міжбрівну ділянку і правий скат носа, перелом кісток носа; синця у завушній ділянці справа, травматичної перфорації правої барабанної перетинки; синців - на верхній повіці правого ока в проекції внутрішнього кута, на задньо-зовнішній поверхні правого плеча у середній третині та на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Наведене підтверджує показання потерпілого ОСОБА_15 щодо дій обвинувачених у частині завдання йому тілесних ушкоджень.
Крім того, під час затримання ОСОБА_17 в порядку ст. 208 КПК України 05.06.2020 о 06.20 год., який фіксувався на відеозапис, у останнього вилучений рюкзак сірого кольору, у якому містився ноутбук «НР» та медичний пристрій «М-test neuro». Зазначені речі є майном потерпілого ОСОБА_15 .
Згідно з протоколом затримання ОСОБА_18 відповідно до ст. 208 КПК, затримання мало місце 05.06.2020 о 05.51 год. та фіксувалося на відеозапис, у останнього виявлений та вилучений мобільний телефон «Iphone 7», ІМЕІ: НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_15 .
Протоколом та відеозаписом перебігу затримання ОСОБА_16 , здійсненим згідно зі ст. 208 КПК 05.06.2020, о 06.05 год., у останнього з задньої кишені штанів вилучено купюру номіналом 500 грн.
Доводи обвинувачених про застосування до них примусу під час затримання та вилучення майна потерпілого спростовуються відеозаписами вказаної процесуальної дії, на яких зафіксовані поведінка обвинувачених, їх пояснення щодо походження вилученого, так і показаннями свідка ОСОБА_28 .
Так, допитаний судом свідок ОСОБА_28 показав, що він 05.06.2020 виїхав у складі слідчо-оперативної оперативної групи за повідомленням потерпілого про напад та здійснював затримання обвинувачених, у яких під час їх особистого обшуку вилучені речі, що належали потерпілому ОСОБА_15 .
Свідок зазначив, що працівники поліції не здійснювали будь-яких протизаконних дій з майном потерпілого ОСОБА_15 , не висловлювали на адресу обвинувачених погроз, не примушували останніх до будь-яких зізнань. Майно потерпілого ОСОБА_15 вилучене у обвинувачених під час їх особистого обшуку у ході затримання.
Наведені показання свідка ОСОБА_28 повністю узгоджуються з протоколами та відеозаписами затримань обвинувачених.
Крім того, з результату тесту на стан сп'яніння ОСОБА_17 , проведеного за допомогою приладу «Драгер» 05.06.2020, о 06.11 год. вбачається, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю становив 1.58 проміле.
Оглядом ОСОБА_18 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного 05.06.2020, о 06.14 год. за допомогою приладу «Драгер», встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю становив 1,17 проміле.
З дослідженого судом результату огляду обвинуваченого ОСОБА_16 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного 05.06.2020, о 06.20 год. за допомогою приладу «Драгер», вбачається, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю становив 1,43 проміле.
Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 09.06.2020 № 13-1/1161 ОСОБА_29 ринкова вартість мобільного телефону «Iphone 7», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 станом на момент вчинення кримінального правопорушення могла становити 4 665,67 грн., ринкова вартість рюкзака сірого кольору на день вчинення кримінального правопорушення могла становити 283, 33 грн.; ринкова вартість ноутбука марки «HP», сірого кольору, могла становити 10 466,67 грн.
Суд, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши у відповідності до вимог ст. 94 КПК кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у скоєнні інкримінованого їм злочину доведена поза розумним сумнівом.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 88 КПК відомості про судимість обвинуваченого можуть бути визнані допустимими, якщо вони подаються для доказування того, що обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення.
На переконання суду, ОСОБА_18 , будучи неодноразово засудженим за вчинення злочинів корисливого спрямування, свідомо та цілеспрямовано брав безпосередню, спільну із ОСОБА_17 та ОСОБА_16 участь у вчиненні нападу, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, метою якого було заволодіння чужим майном.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_18 щодо його непричетності до вчинення інкримінованих дій спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_15 , які повністю узгоджуються з наявними у справі доказами у їх сукупності.
Суд також вважає, що ОСОБА_17 , будучи засудженим за вчинення грабежу, тобто кримінального правопорушення корисливого спрямування,усвідомлював, що бере безпосередню спільну з ОСОБА_18 та ОСОБА_16 участь у вчиненні нападу з метою заволодінні чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Крім того, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , спростовуючи свою причетність до вчинення злочину, просили врахувати їх щире каяття та переконували суд, що наміру у подальшому вчиняти подібне не мають, що свідчить про підтвердження ними своєї вини.
Дії обвинувачених стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно, оскільки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Вивченням осіб обвинувачених встановлено, що ОСОБА_18 неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів проти чужої власності, відбував покарання виді позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_17 судимий 21.01.2021 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі.
Обвинувачені на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України частково пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_17 , є відшкодування потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 2 300 грн.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_16 та ОСОБА_18 судом не встановлені.
Обставиною, яка згідно з ст. 67 КК України обтяжує покарання щодо всіх обвинувачених, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Додатковою обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_18 є рецидив злочинів.
При призначенні покарання суд у відповідності з ст. 65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про осіб обвинувачених.
За сукупністю обставин вчинення злочину, який пов'язаний з застосуванням до потерпілого насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, яке віднесене до тяжких злочинів, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 та запобігання вчиненню ними нових злочинів застосування до них покарання виключно у виді позбавлення волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_17 вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2021засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Отже, покарання щодо останнього має бути призначене на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати на залучення судового експерта становлять 1673,55.
Речові докази - компакт-диски DVD-R мають зберігатися при матеріалах судового провадження; мобільний телефон «Iphone 7», ІМЕІ: НОМЕР_1 , в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 ; рюкзак, сірого кольору, марки «Ebox», ноутбуком марки «HP», медичне обладнання - комплекс електроміографічний комп'ютерний «M-TEST» ТУ У 33.1-30428373-004-2004, передані потерпілому ОСОБА_15 на зберігання, підлягають залишенню останньому, як законному володільцю.
Запобіжний захід, застосований до обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою, до набрання цим вироком законної сили підлягає залишенню без змін з огляду на актуальність ризику переховування обвинувачених від суду.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 187, ст. 65, 70 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_17 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2021, більш суворим, яке призначене цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_17 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.
ОСОБА_18 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією майна.
ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна.
До набрання цим вироком законної сили застосований до обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Строк відбування призначеного покарання відраховувати з дня фактичного затримання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , тобто з 05.06.2020.
У строк відбування покарання ОСОБА_17 відповідно до вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2021 зарахувати період його затримання з 01.03.2020 по 03.03.2020.
Стягнути з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 у рівних частках на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) 55 грн.
Речові докази:
-компакт-диски DVD-R зберігати при матеріалах судового провадження;
-мобільний телефон «Iphone 7», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 ; рюкзак, сірого кольору «Ebox», ноутбуком «HP», сірого кольору, медичне обладнання - комплекс електроміографічний комп'ютерний M-TEST(ТУ У 33.1-30428373-004-2004), передані потерпілому ОСОБА_15 , залишити останньому, як законному володільцю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1