СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1250/23
ун. № 759/10806/23
16 червня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100000000500 від 22.04.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 ,
До Святошинського районного суду міста Києва 13.06.2023 надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обвинуваченому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.04.2023 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 19.06.2023.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 314 КПК України, судом 14.06.2023 було постановлено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
У підготовче судове засідання з'явився прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпілий та представник потерпілого.
У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 60 днів. Загалом клопотання прокурора обґрунтовано тим, що ризики визначені в ухвалі слідчого судді від 24.04.2023, на даний час продовжують існувати, а тому є необхідність у обранні обвинуваченому запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотань прокурора, і просив суд врахувати, що його підзахисний не порушує покладені на нього обов'язки. Та заявив клопотання про передачу обвинуваченого йому на поруки.
Обвинувачений підтримав свого захисника. Наголошував на тому, що виконує всі покладені на нього обов'язки і просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який,
Потерпілий та представник потерпілого при вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання, дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Надаючи оцінку клопотанню захисника обвинуваченого про обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки суддя виходить з наступних підстав.
Так, ст. 180 КПК України передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість судді в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити його доставлення до суду на першу про те вимогу. При цьому важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителя на її поведінку.
Тягар доказування обставин, що свідчать про те, що особи, яка виявила бажання стати поручителем заслуговують на довіру або особливу довіру, а також обставин, що свідчать про фінансову спроможність вказаних осіб сплатити грошове стягнення у разі невиконання ними взятих на себе зобов'язань, покладається на сторону кримінального провадження, що заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у виді поруки.
При цьому, на думку суду, застосування особистої поруки є ефективним, коли для обвинуваченого розрив соціальних зв'язків з поручителем або підрив його авторитету є гіршим, ніж застосування більш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання можливим, передбаченим законом ризикам.
Разом з тим, захисник обвинуваченого не навів достатніх доводів на обґрунтування тверджень, що він зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого в ході судового провадження, а також зможе доставити обвинуваченного в суд на першу про те вимогу.
Аналізуючи зазначені вимоги чинного кримінального процесуального законодавства та досліджене у судовому засіданні клопотання, а також пояснення, надані особою, яка виявила бажання бути поручителем обвинуваченого, суд приходить до висновку, що взаємовідносини захисника з обвинуваченим не гарантують реальний вплив на поведінку обвинуваченого, а застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки значно ускладнить контроль за повним та своєчасним виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків і не виключає наявних ризиків.
А тому, на даний час суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3)вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4)міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців;
5)наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6)репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7)майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10)наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11)розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12)ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд приймає до уваги існування ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України, згідно якого обвинувачений може переховуватися від суду.
Даний ризик підтверджується тим, що обвинувачений усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинене ним кримінальне правопорушення, за вчинення якого не передбачене звільнення від відбувнння покарання з іспитовим строком, з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може навмисно переховуватись від суду.
При цьому судом також враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, при цьому на сьогодні обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення судового розгляду, суд приходить до обгрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які у достатній мірі зможуть запобігти ризикам ухилення обвинуваченого від явки до суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 314-316 КПК України, суд
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000500, від 22.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, відкласти на 14 годину 00 хвилин 26 червня 2023 року.
Клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
У задоволенні клопотання захисника про передачу обвинуваченого на поруки - відмовити.
Обрати стосовно обвинученого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний час доби, а саме з 23 год. 00 хв до 06 год. 00 хв. ранку наступної доби на 60 діб, до 14.08.2023.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов'язки, передбаченні ст. 194 КПК України:
-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
-заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , у період часу з 23 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня, залишати місце свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Ухвалу передати для виконання до органу національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та потерпілого.
Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1