СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7046/23
пр. № 3/759/3545/23
12 червня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з УПП у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 534490 від 07.04.2023 року ОСОБА_1 07.04.2023 року о 22:05 год. перебуваючи у громадському місці парк "Юність" за адресою: м. Київ, вул. В.Покотила, виражався нецензурною лайкою та чіплявся до громадянина ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок і спокій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
12.06.2023 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся конвер з зазначенням причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою", про причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення розгляду не подав.
Оскільки присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в даному випадку є обов'язковою, а ОСОБА_1 на розгляд справи самостійно не з'явився, постановою суду від 10.05.2023 року до нього було застосовано привід в судове засідання на 12.06.2023 року, який згідно рапорту ДОП Святошинського УП ГУНП у м.Києві не здійснено, оскільки за адресою: м.Київ, вул.М.Залізняка, 3 громадяни не проживають.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. "Мороз та інші проти України" та інші).
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Зважаючи на вказані обставини та на те, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи за вчинене.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що на території України введено воєнний стан, існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: рапортом ДОП Святошинського УП ГУНП у м.Києві, диском з нагрудної камери. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, ст. 173, 251, 266 КУпАП,
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Ю.О. Твердохліб