20.06.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 639/7689/21
Провадження № 2/533/121/23
(за правилами позовного провадження)
20 червня 2023 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
16 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м.Харків з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить витребувати та вилучити у відповідача належний йому на праві власності автомобіль марки «Москвич -412», 1974 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в належному технічно-справному стані, технічний паспорт та ключі до замка запалення до вищевказаного автомобіля.
Свої вимоги мотивував тим, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1974, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 . Приблизна 20 серпня 2020 року позивач передав по усній домовленості ОСОБА_2 вищезазначений автомобіль, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключі, для показу та подальшого продажу автомобіля. З того часу відповідач ОСОБА_2 уникає з ним зустрічі, змінив номер телефону, автомобіль та грошові кошти за нього не повернув. З приводу незаконного заволодіння транспортним засобом, позивач звертався із заявою до правоохоронних органів, але кримінальне провадження було закрите за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, з посиланням на те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року вищезазначена справа передана за підсудністю Печенізькому районному суду.
Ухвалою суду 12 січня 2022 справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 територіальна підсудність судових справ підвідомчих Печенізькому районному суду Харківської області змінено на Козельщинський районний суд Полтавської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 цивільну справу розподілено головуючому судді Оксенюк М.М.
Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 06.03.2023 було відкрито позовне провадження за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою суду від 22.05.2023 року закрито підготовче провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті 20.06.2023 року о 08 год 30 хв.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи міститься телефонограма останнього про розгляд справи в усіх судових засіданнях без його участі, позов підтримує.
Окрім цього, в разі неявки відповідача прохав проводити заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Судом неодноразово вживалися заходи для належного повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за місцем проживання та повідомлення останнього про розгляд справи шляхом поміщення на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду.
Отже, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, згідно технічного паспорта та за повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 5346 (ТСЦ МВС № 5346) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області № 31/16-19-644 від 23 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1974, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 (а.с. 13-14, 93).
Стосовно незаконного заволодіння транспортним засобом, позивач звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів, але кримінальне провадження було закрите за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, з посиланням на те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини (а.с. 11-12).
Згідно статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Враховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
У відповідності до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) Велика Палата Верховного Суду, висловила правову позицію про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч.2 ст.52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, тобто факти, які доводять право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача. Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.
У пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо володіння транспортним засобом: АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1974, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2 , власником якого є позивач та який перебуває у володінні відповідача.
Право власності позивача на спірний автомобіль відповідач не оспорив.
Позивач, з метою захисту своїх прав, звернувся до суду із позовом про витребування спірного транспортного засобу з незаконного володіння відповідача.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та витребувати у відповідача з незаконного володіння транспортний засіб АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1974, білого кольору, шасі № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 виданого МРЕВ-1 м.Харкова ДАІ ГУ МВС України 19.10.2006), ключі до замка запалення даного автомобіля та передати власнику позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо вимоги позивача, а саме в частині передання йому транспортного засобу в належному технічно-справному стані, суд позбавлений можливості надати правову оцінку зазначеної вимоги, оскільки позивачем не надано на обґрунтування зазначеної вимоги належних та допустимих доказів щодо незаконного заволодіння відповідачем технічного справного транспортного засобу.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 908,00 гривень, про що свідчать квитанції про сплату судового збору.
З врахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд в силу ч.1 ст.141 ЦПК України приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору зі відповідача на користь позивача у сумі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263 - 265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з незаконного володіння транспортний засіб АЗЛК 412, державний номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1974, білого кольору, шасі № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (серія НОМЕР_3 виданого МРЕВ-1 м.Харкова ДАІ ГУ МВС України 19.10.2006), ключі до замка запалення даного автомобіля та передати власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.М. Оксенюк