"19" червня 2023 р. Справа № 363/1946/23
19 червня 2023 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в місті Києві ДПП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
04 квітня 2023 року об 11 год. 40 хв. в с. Литвинівка, Вишгородського району Київської області по вул. Л. Українки, 1 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Cherry, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Drager, результат позитивний 0.56 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час складання протоколів ОСОБА_1 заперечень чи скарг не виклав, у протоколі зазначив, що 03 квітня 2023 року в 22:00 вживав пиво в кількості 1,5 літра пива.
Зазначені обставини підтверджуються:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 079921, із якого вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час складання протоколу та підписав його;
- чек-тестом з приладу Drager, № 97 від 04 квітня 2023 року, результат тесту позитивний - 0.56 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного в присутності ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;
- відеозаписом, із якого вбачається, що ОСОБА_1 не оспорює факт керування ним транспортним засобом Cherry, д.н.з. НОМЕР_1 . Потім працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано в присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, після забору повітря з легень ОСОБА_1 прилад Драгер показав результат 0.56 проміле, що є перевищенням гранично допустимої норми 0.20 проміле алкоголю в крові, результат тесту ОСОБА_1 не оспорив;
- копією посвідчення водія ОСОБА_1 з додатку «Дія»;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у яких останні підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме що 04 квітня 2023 року об 11 год. 45 хв. в с. Литвинівка по вул. Лесі Українки біля буд. 1 вони були присутніми у якості свідків під час проходження огляду водія ОСОБА_1 який керував транспортним засобом Cherry, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Вказують, що водій пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest DRAGER 6820, результат тесту 0.56 проміле, водій з результатами погодився;
- розпискою ОСОБА_4 про приймання на зберігання автомобілю марки Cherry, д.н.з. НОМЕР_1 ;
- витягом з ІПС МВС України «Армор», якою встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за керування у стані алкогольного сп'яніння.
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалася до розгляду тричі - 04 травня 2023 року, 25 травня 2023 року та 19 червня 2023 року, однак останній жодного разу до суду не прибув. 24 травня 2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій останній вказує, що свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнає, з 14 квітня 2023 року перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у В/Ч НОМЕР_2 НГУ та найближчим часом відправиться за кордон для проходження навчання, а тому не зможе бути присутнім у засіданні, що призначене на 25 травня 2023 року та не встигне знайти адвоката, просив перенести судове засідання на іншу дату не раніше ніж через місяць. Судове засідання було відкладено на 19 червня 2023 року, про дату та час даного судового засідання ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», яка міститься у матеріалах справи, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
Неявку правопорушника у судове засідання суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності та затягування розгляду справи.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Отже, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи, учасником якої він є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/189/14.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 2.9.а. ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що 27 квітня 2023 року водій ОСОБА_1 , не оспорив факт керування ним автомобілем, погодився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager, результат позитивний 0.56 проміле.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких підстав, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Отже, враховуючизазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 36, 124, 122-4, 130, 283 і 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник