Справа №155/712/23
Провадження №3/155/350/23
20.06.2023 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника Солтисюка А.П., неповнолітнього ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, за скоєння нею правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №799989 від 19 травня 2023 року, ОСОБА_2 02 травня 2023 року у вечірній час в с.Звиняче, по вул.Центральній, неналежно виконувала опікунські обов'язки відносно онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме допустила залишення сім'ї онуком, чим порушила ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вини своєї не визнала, пояснивши, що належним чином виконує свої опікунські обов'язки.
Захисник Солтис А.П. подав суду письмові заперечення, в яких вказує, що ОСОБА_2 в повній мірі доглядає онука, виховує його, піклується про його здоров'я, навчання, забезпечує дитину матеріально. Поїздка онука в м.Луцьк 01.05.2023 разом з друзями під час прогулянки, де його затримали працівники поліції, не може бути підтвердженням невиконання ОСОБА_2 опікунських обов'язків. Також зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст.254 КУпАП, оскільки був складений 18.05.2023 з порушенням встановленого законом строку для його складання.
Неовнолітній ОСОБА_1 в засіданні суду пояснив, що без дозволу бабусі поїхав в м.Луцьк в торгово-розважальний комплекс «Порт-Сіті» для зустрічі з друзями. На залізничній станції був затриманий працівникаи поліції і доставлений до притулку.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з вищенаведеного, дії ОСОБА_2 працівниками поліції кваліфіковано за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання вищевказаних обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягується до адміністративної відповідальності, неналежно виконувала свої опікунські обов'язки та яких саме опікунських обов'язків вона не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст.8, ст.62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, жодними доказами не підтверджено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання підопічного ОСОБА_1 .
Окрім того, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в графі «чи притягалася до адміністративної відповідальності» є запис «не притягалась». В той же час дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП. Однак, в матеріалах справи відсутня постанова, яка б підтверджувала факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.
Враховуючи те, що жодних доказів повторності ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків опікуна щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини матеріали справи не містять, суд вважає, що вина ОСОБА_1 є недоведеною, а в діях останньої відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.184 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук