ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
16 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
У судовому засіданні прокурором подано клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 не зникли та існувати не перестали.
В судовому засіданні сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
За змістом ч. ч. 4, 5 ст.199 КПК якими суд керується в силу положень ч.2 ст.331 КПК, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставини, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст.8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч.2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству та, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Пунктом 9 рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03.03.2022 №1/0/2-22 визначено, що при розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру). Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
З огляду на наведене, суд розглядає клопотання прокурора в контексті наявності чи відсутності нових обставин, які могли би змінити підстави застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу порівняно з обставинами, які існують на теперішній час, а також з огляду на запровадження в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років; вік та стан здоров'я обвинуваченої, щодо якої відсутні відомості, які б перешкоджали триманню її під вартою; те, що вона до затримання не мала постійного місця роботи та раніше судима.
Зазначені обставини свідчать про існування ризику можливого переховування обвинуваченої від суду та вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, які є доведеними прокурором.
Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачена ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від суду та вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення, що було доведено прокурором в судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.
Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченої ОСОБА_5 на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_5 існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
Разом із тим, суд враховує, що доцільність подальшого тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 буде перевірена судом через нетривалий час, у тому числі вона може бути перевірена за клопотанням сторони захисту.
При цьому, суд, з огляду на відсутність відповідних підтверджень, не приймає до уваги твердження захисника про відсутність підстав для застосування в даній справі тримання під вартою, оскільки обвинувачена вже засуджена у інших справах до позбавлення волі, яке вона має відбувати реально.
Щодо альтернативного запобіжного заходу у виді застави, розмір якої визначено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 року, суд не вбачає підстав для зміни цього розміру, у зв'язку з чим визначений судом розмір застави, як альтернативний запобіжний захід продовжує свою дію на умовах, визначених в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2023 року.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосований до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 серпня 2023 року.
Альтернативний запобіжний захід у виді застави, визначений ухвалою від 24.04.2023 року у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень обвинуваченій ОСОБА_5 - залишити без змін.
Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та покладених на обвинувачену обов'язків, в разі внесення застави, становить до 14 серпня 2023 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду, а обвинуваченою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/5875/23
Номер провадження № 1-кп/ 522/1755/23
Головуючий суддя- ОСОБА_1